Українцям, ймовірно, не варто очікувати швидкого зниження податкового навантаження після завершення війни. Влада розглядає можливість запровадження так званого податку на відбудову, який може замінити нинішній військовий збір.

Про це йдеться в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику, оприлюдненому Міжнародним валютним фондом.

У документі зазначається, що після завершення воєнного стану Україні доведеться вирішити питання щодо майбутнього військового збору за ставкою 5%. Один із варіантів, який розглядає уряд, – замінити його податком на відбудову. Остаточний розмір такого платежу та правила його стягнення мають визначити в окремому законодавстві, яке регулюватиме перехід країни від воєнного стану до мирного періоду.

Військовий збір уже продовжили після війни

Наразі 5-відсотковий військовий збір не планують скасовувати одразу після завершення воєнного стану. У квітні 2026 року Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт №15110, який передбачає продовження чинних правил сплати збору ще на три роки після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

Кошти від військового збору повинні надходити до спеціального фонду державного бюджету та використовуватися для забезпечення потреб Збройних сил України.

Однак в оновлених домовленостях із МВФ уже йдеться про необхідність не допустити падіння бюджетних доходів після завершення цього трирічного періоду. Саме тому серед можливих рішень з’явився окремий податок на відбудову.

Податок можуть просто перейменувати

Фактично йдеться не обов’язково про появу ще одного платежу поверх військового збору. У меморандумі розглядається варіант саме заміни одного податку іншим.

Це означає, що військовий збір формально можуть скасувати, але громадяни й надалі сплачуватимуть частину своїх доходів до бюджету вже під іншою назвою. Водночас у документі поки не встановлено, чи залишиться ставка на рівні 5%, буде знижена або змінюватиметься залежно від доходів.

МВФ пояснює необхідність збереження значних бюджетних надходжень великими витратами України на післявоєнну оборону, відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримання фінансової стабільності. Українська влада також взяла на себе зобов’язання утримувати податкові надходження на високому рівні відносно валового внутрішнього продукту.

Раніше влада заперечувала новий податок

Наприкінці 2025 року, коли інформація про можливий податок на відбудову лише почала поширюватися, представники влади запевняли, що запровадження такого окремого збору не планується.

Тепер ситуація змінилася: можливість його введення вже прямо зафіксована в офіційному документі, погодженому з МВФ. Водночас говорити, що податок остаточно запроваджено, поки зарано.

Наразі це лише один із варіантів податкової політики після завершення війни. Для його реалізації Кабмін повинен розробити відповідний законопроєкт, а Верховна Рада – проголосувати за нього.

Таким чином, українцям можуть не додати новий збір до чинних податків, але й на повне скасування 5-відсоткового навантаження після війни поки розраховувати не варто. Військовий збір може просто отримати нову назву та спрямування – на оборону й відбудову держави.

Європа поступово починає закривати дітям доступ до TikTok, Instagram, Snapchat та інших соціальних мереж. Франція стала першою країною Європи, яка остаточно ухвалила повноцінну заборону на використання соцмереж дітьми до 15 років. Однак подібні рішення вже готують Велика Британія, Данія, Іспанія, Польща та низка інших держав.

Причиною стали побоювання щодо залежності від телефонів, кібербулінгу, небезпечного контенту та алгоритмів, які змушують неповнолітніх проводити в мережі дедалі більше часу.

Франція першою запроваджує повну заборону

21 липня 2026 року обидві палати французького парламенту підтримали закон, який забороняє дітям молодше 15 років створювати облікові записи в соціальних мережах.

Нові правила мають запрацювати з 1 вересня 2026 року. Вони стосуватимуться передусім TikTok, Instagram, Facebook і Snapchat. Остаточний перелік сервісів ще може уточнюватися, зокрема залишається питання щодо YouTube, Discord і деяких месенджерів.

Соціальні мережі повинні будуть запровадити перевірку віку користувачів. Після набрання законом чинності платформи отримають ще чотири місяці, щоб знайти та закрити вже створені акаунти дітей до 15 років.

Відповідальність покладатимуть не на дітей чи їхніх батьків, а саме на технологічні компанії.

Велика Британія заборонить соцмережі до 16 років

Ще жорсткіші правила готує Велика Британія. Уряд оголосив про намір заборонити використання основних соціальних платформ дітям молодше 16 років.

Обмеження планують поширити на TikTok, Instagram, Facebook, Snapchat, X і звичайний YouTube. Водночас YouTube Kids, WhatsApp і Signal попередньо мають залишитися доступними.

Британський уряд хоче ухвалити відповідний закон до кінця 2026 року, а фактично запустити заборону приблизно навесні 2027 року. За порушення вимог багатомільйонні штрафи отримуватимуть власники платформ, а не неповнолітні користувачі.

Крім того, у Британії розглядають обмеження для ШІ-чатботів, нічні перерви в роботі соціальних мереж та боротьбу з нескінченною стрічкою рекомендацій.

Данія

Данія оголосила про підготовку заборони соціальних мереж для дітей до 15 років.

Передбачається, що батьки зможуть дозволяти користуватися окремими платформами дітям від 13 років. Проте автоматично відкривати акаунти без дозволу дорослих підлітки не зможуть.

Іспанія

Іспанський уряд також заявив, що планує заборонити доступ до соціальних мереж особам молодше 16 років.

Платформи зобов’яжуть не просто запитувати дату народження, яку легко вказати неправильно, а використовувати дієві системи підтвердження віку. Окремо Іспанія хоче посилити відповідальність керівників технологічних компаній за поширення незаконного та шкідливого контенту.

Греція

Грецька влада заявляла, що наблизилася до запровадження заборони для дітей до 15 років.

Остаточні правила ще готуються, тому наразі це не чинна заборона, а урядова ініціатива. Ймовірно, Греція використає загальноєвропейську технологію підтвердження віку.

Польща та Словенія

У Польщі правляча партія готує закон, який має закрити соціальні мережі для дітей молодше 15 років. Відповідальність за перевірку віку хочуть покласти безпосередньо на платформи.

Словенія також розробляє законопроєкт про заборону соцмереж до 15 років. Однак в обох країнах ці правила поки перебувають на стадії підготовки та ще не набрали чинності.

Норвегія та Швеція

Норвегія працює над встановленням абсолютного мінімального віку для використання соціальних мереж на рівні 15 років. Раніше йшлося лише про підвищення віку, з якого дитина може самостійно погоджуватися з умовами платформ.

У Швеції спеціальна урядова комісія також рекомендувала встановити мінімальний вік 15 років. Але рекомендація комісії ще не означає, що закон уже ухвалений.

Німеччина та Італія вже вимагають дозволу батьків

У Німеччині користувачі віком від 13 до 16 років можуть реєструватися у соціальних мережах лише за згодою батьків.

В Італії дозвіл батьків потрібен дітям молодше 14 років. Це не повна заборона, однак такі правила також обмежують самостійну реєстрацію неповнолітніх.

Туреччина вже ухвалила обмеження

У квітні 2026 року парламент Туреччини ухвалив закон, який забороняє користуватися соціальними мережами дітям молодше 15 років. Нові вимоги поширюються не лише на соціальні платформи, але й на частину ігрових сервісів.

Чому країни йдуть на заборони

Уряди пояснюють жорсткі рішення одразу кількома проблемами:

• залежністю дітей від телефонів та нескінченних стрічок;
• кібербулінгом і переслідуванням;
• поширенням небезпечного та неприйнятного для дітей контенту;
• контактами неповнолітніх із незнайомцями;
• алгоритмами, які утримують увагу та підштовхують користувачів дивитися дедалі більше відео;
• негативним впливом надмірного перебування онлайн на сон, навчання та емоційний стан.

При цьому критики заборон попереджають, що діти можуть переходити на менш контрольовані сайти або намагатися обходити перевірку віку. Також виникають питання щодо конфіденційності: для підтвердження віку користувачам, можливо, доведеться надавати документи, цифрове посвідчення або проходити автоматичну оцінку віку.

Що буде далі

Наступним кроком може стати запровадження єдиних правил для всього Європейського Союзу.

Європейська комісія вже підготувала спільне рішення для підтвердження віку. Воно має дозволити людині довести, що вона досягла необхідного віку, не передаючи соціальній мережі повні паспортні дані.

Європарламент раніше закликав встановити на рівні ЄС обмеження до 16 років: підлітки молодше цього віку могли б користуватися платформами лише за згодою батьків, а дітям до 13 років доступ пропонують заборонити повністю. Поки що це політична пропозиція, а не загальноєвропейський закон.

Таким чином, французьке рішення може стати лише початком. Найближчим часом Європа, ймовірно, перейде від формального правила «реєстрація з 13 років» до справжньої перевірки віку. Тому створити дитячий акаунт, просто вказавши неправильну дату народження, стане набагато складніше.

Після кожної масованої атаки десятки українців залишаються без автомобілів. Машини згорають у дворах, пошкоджуються вибуховою хвилею або перетворюються на металобрухт через падіння уламків ракет і дронів. Однак головне питання залишається незмінним: хто компенсує власнику вартість знищеного транспорту?

На жаль, станом на липень 2026 року окремої державної програми, яка передбачала б виплати громадянам за пошкоджені або повністю знищені війною автомобілі, в Україні немає. Програма «єВідновлення» поширюється на квартири, приватні будинки, кімнати та іншу житлову нерухомість, але автомобілі до неї не входять.

Тобто власник машини, яка згоріла після влучання ракети або падіння уламків «Шахеда», не може просто подати заяву в «Дії» та отримати гроші на придбання іншого автомобіля.

Чи можна отримати компенсацію пізніше

Власнику все одно необхідно офіційно зафіксувати пошкодження. Збитки, завдані російською агресією, обліковуються відповідно до затвердженого урядом порядку. Такі матеріали можуть стати доказами для майбутніх репараційних механізмів або судових позовів, однак це не означає, що гроші будуть виплачені найближчим часом.

Після пошкодження автомобіля варто:

• викликати поліцію та рятувальників;
• отримати документи про обставини події;
• зробити фотографії та відео автомобіля і місця обстрілу;
• зберегти техпаспорт, документи про право власності та витрати на евакуацію;замовити оцінювання завданих збитків;
• не ремонтувати та не утилізувати машину до її огляду страховою компанією, якщо автомобіль був застрахований.

У перспективі підтверджені збитки можуть розглядатися майбутньою міжнародною компенсаційною комісією. Однак сам факт подання або фіксації заяви ще не гарантує виплату, адже повноцінний компенсаційний механізм продовжує формуватися.

Звичайна автоцивілка не допоможе

Поліс ОСЦПВ, який водії називають автоцивілкою, не компенсує власнику пошкодження його автомобіля через ракетний удар, вибухову хвилю чи уламки дрона.

Автоцивілка покриває відповідальність водія перед іншими учасниками дорожнього руху. Наприклад, коли водій спричинив ДТП і пошкодив чужу машину. Воєнні пошкодження власного автомобіля під таке страхування не підпадають.

Не варто розраховувати й на звичайне КАСКО без додаткового покриття. У багатьох стандартних договорах війна, бойові дії, ракетні обстріли та терористичні акти зазначені серед винятків. Тому перед оформленням поліса необхідно переконатися, що воєнні ризики прямо вписані в договір.

Які страхові компанії покривають воєнні ризики

На українському ринку вже працюють програми КАСКО та мініКАСКО, які можуть покривати пошкодження або повне знищення автомобіля внаслідок:

• влучання ракети чи безпілотника;
• падіння їхніх уламків;
• роботи засобів ППО та ПРО;
• вибухової або ударної хвилі;
• пожежі, спричиненої обстрілом;
• зіткнення з військовою технікою.

Зокрема, відповідні продукти пропонують страхові компанії UNIVERSALNA, INGO, PZU, «Арсенал Страхування», «Експрес Страхування» та інші учасники ринку.

Наприклад, мініКАСКО від воєнних ризиків UNIVERSALNA передбачає виплату у разі пошкодження або знищення машини через падіння дронів, ракет та їхніх уламків. Залежно від обраного пакета страхове покриття може становити до 1,2 мільйона гривень, але не більше фактичної вартості автомобіля. Водночас відповідальність страховика за цим продуктом починається лише з восьмого дня після оформлення поліса.

Компанія INGO пропонує програму «Відбій тривоги». Вона може покривати падіння ракет, дронів, засобів ППО та їхніх уламків, пошкодження від ударної хвилі, вогню, а також зіткнення застрахованого автомобіля з військовою технікою.

Програма «Патронус» від «Арсенал Страхування» заявляє покриття пошкодження або повного знищення автомобіля внаслідок влучання ракет, безпілотників, засобів ППО, ПРО та їхніх уламків.

У PZU також доступне окреме страхування воєнних ризиків. Компанія зазначає, що стандартні поліси зазвичай не компенсують наслідки обстрілів, тому таке покриття потрібно підключати окремо або додавати до КАСКО.

«Експрес Страхування» передбачає відшкодування пошкоджень від мін, бомб, ракет, дронів, засобів ППО та уламків. Проте виплата може бути обмежена визначеним у договорі відсотком від страхової суми, тому умови необхідно уважно читати до оплати поліса.

Які обмеження можуть бути в полісі

Навіть страховка з воєнними ризиками не означає, що компанія відшкодує збитки за будь-яких обставин. Найчастіше договори не діють:

• на тимчасово окупованих територіях;
• у районах активних бойових дій;
• на територіях, які не контролюються Україною;
• якщо автомобіль використовувався у військових цілях;
• якщо власник не повідомив страховика у визначений договором термін;
• якщо подія сталася під час так званої часової франшизи;
• якщо пошкодження виникло до початку дії договору.

Окремі програми компенсують лише ремонт, але не повну загибель автомобіля. Інші встановлюють ліміт виплати, наприклад 10% від вартості машини, або дозволяють отримати відшкодування лише один раз протягом строку дії поліса.