Ощадбанк попередив клієнтів про зміну тарифів на обслуговування карткових рахунків. Із 1 серпня 2026 року щомісячна комісія за неактивний рахунок зросте зі 100 до 150 грн.

Нові правила торкнуться власників карток, які протягом тривалого часу не проводять жодних операцій. Якщо рахунок залишатиметься неактивним увесь рік і на ньому буде достатньо грошей, загальна сума списань може сягнути 1800 грн.

Коли Ощадбанк почне списувати по 150 грн

Рахунок вважається неактивним, якщо протягом останніх 12 місяців за ним не було операцій із зарахування або списання коштів.

Комісія може поширюватися на низку тарифних пакетів, зокрема:

• «Моя картка»;
• «Мій рахунок»;
• «Дитяча картка»;
• «Зарплатний»;
• «MORE».

Якщо на рахунку немає повних 150 грн, банк забере лише доступний залишок. Наприклад, за наявності 40 грн буде списано саме 40 грн. Борг через нестачу коштів не виникне.

Варто враховувати, що 1800 грн – це не одноразова річна плата. Йдеться про максимальну суму, яку банк може поступово списати за 12 місяців – по 150 грн щомісяця.

Як уникнути комісії

Щоб рахунок не визнали неактивним, ним потрібно періодично користуватися. Можна оплатити карткою покупку, поповнити мобільний телефон, здійснити переказ або іншу операцію.

Якщо картка більше не потрібна, рахунок краще офіційно закрити. Простого блокування картки в мобільному застосунку недостатньо, оскільки сам рахунок може залишитися відкритим. Для повного закриття необхідно звернутися до відділення Ощадбанку та подати відповідну заяву.

Офіційно банк підтвердив, що оновлені тарифи почнуть діяти з 1 серпня 2026 року. Тому клієнтам радять заздалегідь перевірити старі картки та рахунки, якими вони давно не користувалися.

В Україні пропонують суттєво посилити відповідальність за перевищення швидкості та інші небезпечні порушення правил дорожнього руху. У Верховній Раді зареєстровані законопроєкти №15348 та №15348-1, які передбачають збільшення штрафів і тривале позбавлення права керувати автомобілем.

Насамперед депутати хочуть змінити розмір покарання залежно від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість. Альтернативний законопроєкт №15348-1 пропонує встановити такі штрафи:

• перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год – 680 грн;
• більш ніж на 40 км/год – 2 040 грн;
• більш ніж на 60 км/год – 2 720 грн;
• більш ніж на 80 км/год – 3 400 грн.

Зараз перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год карається штрафом у розмірі 340 грн, а більш ніж на 50 км/год – 1 700 грн. Таким чином, у разі ухвалення документа деякі штрафи можуть зрости щонайменше вдвічі.

Крім того, автори ініціативи пропонують зменшити допустиме перевищення швидкості з 20 до 10 км/год. Це означає, що водія зможуть притягнути до відповідальності вже за рух зі швидкістю понад 60 км/год там, де встановлено обмеження 50 км/год.

Кому загрожуватиме штраф у 17 000 грн

Найбільше покарання планують запровадити для систематичних порушників. Якщо протягом року водія щонайменше чотири рази притягнуть до відповідальності за перевищення швидкості на 40 км/год і більше, йому загрожуватиме штраф 17 000 грн.

За наступне таке порушення пропонують знову стягувати 17 000 грн та додатково позбавляти права керування автомобілем на строк від шести місяців до одного року.

Основний законопроєкт №15348 передбачає аналогічний штраф для водіїв, яких п’ять і більше разів протягом року зафіксували на перевищенні швидкості на 60 або 80 км/год.

Посилити відповідальність хочуть і за повторний проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил обгону, руху через перехрестя та пішохідні переходи. За друге порушення протягом року штраф може становити 3 400 грн. За третє – 5 100 грн із позбавленням прав на строк від шести місяців до року.

Коли водія можуть залишити без прав на 15 років

Законопроєкт №15348-1 також пропонує внести зміни до Кримінального кодексу. У разі ДТП із тяжкими наслідками суд повинен буде призначати не лише основне покарання, а й заборону керувати транспортними засобами.

За ДТП, унаслідок якої загинула одна людина, водія пропонують позбавляти прав на строк від 3 до 8 років. Якщо загинули кілька людей – від 8 до 12 років. За повторну смертельну аварію заборона на керування може становити від 12 до 15 років.

Водночас нові покарання ще не діють. Законопроєкти повинні пройти розгляд у Верховній Раді, отримати необхідну кількість голосів та бути підписані президентом. До цього моменту водіїв штрафуватимуть за чинними нормами законодавства.

У застосунку «Резерв+» почала коректно відображатися категорія військового обліку. Тепер в електронному військово-обліковому документі можна побачити, ким є людина – військовозобов’язаним чи резервістом. Роботодавцям через це радять повторно перевірити інформацію про працівників.

Як пояснила адвокатка Тетяна Донець, раніше у «Резерв+» відображалися призовники та військовозобов’язані, однак окремої позначки для резервістів фактично не було. Через це підприємства могли помилково включати таких працівників до загальних списків військовозобов’язаних.

Після оновлення біля відповідної особи має бути зазначена одна з двох категорій:

• «військовозобов’язаний»;
• «резервіст».

Ця інформація має важливе значення для бронювання. Резервістів не можна забронювати від мобілізації. Крім того, вони не включаються до загальної кількості військовозобов’язаних працівників, від якої підприємство розраховує допустиму квоту бронювання.

Водночас оновлення не означає, що держава почала масово переводити працівників до резерву. За словами адвокатки, ці люди й раніше мали статус резервістів, однак електронний документ не показував його належним чином.

Як можна стати резервістом

До резерву можуть зарахувати людину, яка добровільно уклала відповідний контракт. Також статус резервіста можуть отримати звільнені з військової служби громадяни, якщо за станом здоров’я та професійно-психологічними характеристиками вони придатні до служби в резерві.

Зокрема, до оперативного резерву зараховували колишніх військовослужбовців строкової служби, які проходили службу на початку повномасштабного вторгнення, а згодом були звільнені.

Якщо ж чоловік не служив або лише закінчив військову кафедру в цивільному закладі освіти, автоматично резервістом він не стає. У такому випадку приєднатися до резерву можна добровільно.

Роботодавцям рекомендують попросити працівників сформувати свіжий електронний військово-обліковий документ у «Резерв+». Якщо серед персоналу виявляться резервісти, потрібно виправити категорію обліку у відповідних списках та зазначити дату формування нового документа.

При цьому є важливий виняток. Якщо у працівника в «Резерв+» зазначено «солдат резерву» та військово-облікову спеціальність 999, це ще не означає, що він має категорію резервіста. Така людина може залишатися звичайним військовозобов’язаним. Її дозволено враховувати під час визначення квоти та подавати на бронювання.