Після оновлення застосунку «Резерв+» у частини українців змінилося відображення категорії військового обліку. Роботодавцям радять перевірити нові дані працівників, оскільки від зазначеного статусу залежить можливість оформлення бронювання.

Раніше в електронних військово-облікових документах могли некоректно відображатися окремі відомості. Зокрема, деякі резервісти помилково позначалися як військовозобов’язані. Через це підприємства подавали їх на бронювання, однак отримували відмову.

Після оновлення система чіткіше розмежовує три категорії громадян:

• призовники;
• військовозобов’язані;
• резервісти.

Як пояснили фахівці кадрового порталу Kadroland, забронювати можна саме військовозобов’язаного працівника. Якщо ж в електронному документі людини вказано категорію «резервіст», оформити їй бронювання неможливо.

Крім того, резервістів не враховують до загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства під час розрахунку допустимого ліміту бронювання.

Водночас категорію «резервіст» не слід плутати із записом «солдат резерву». Якщо в документі зазначено військово-облікову спеціальність 999 та слова «солдат резерву», людина залишається військовозобов’язаною і може бути подана на бронювання за умови дотримання інших вимог.

Роботодавцям рекомендують попросити працівників оновити електронні військово-облікові документи у «Резерв+» та надати актуальні роздруківки. Якщо категорія обліку змінилася, підприємству достатньо виправити інформацію у власних списках. Окремо повідомляти про такі зміни територіальний центр комплектування не потрібно.

Таким чином, ключове значення має не назва військової спеціальності, а категорія обліку, зазначена в актуальному документі. Якщо людина має статус резервіста, підприємство не зможе оформити їй бронювання.

В Україні пропонують запровадити тривалу відстрочку від повторної мобілізації для військових, які завершили службу за контрактом. За певних умов захисники зможуть отримати до 36 місяців відстрочки, а в окремих випадках цей строк може бути ще більшим.

Відповідні зміни передбачає законопроєкт №15405. Його автори пропонують пов’язати тривалість відстрочки з часом укладення контракту, участю в захисті України та перебуванням військового в зоні бойових дій.

Найдовшу базову відстрочку – 36 місяців – хочуть надати військовим, які брали участь в АТО, заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, а також у відсічі російської агресії. Важливою умовою є укладення контракту під час дії воєнного стану. Тривалість самого контракту при цьому не матиме вирішального значення.

Для інших військовослужбовців пропонуються такі строки:

• 18 місяців відстрочки – для тих, хто уклав контракт у 2024 році або пізніше;
• 24 місяці – для військових, які уклали контракт у 2022-2023 роках або після мобілізації перейшли на контракт;
• 36 місяців – для учасників АТО, заходів із захисту держави та відсічі російської агресії, які уклали контракт під час воєнного стану.

Крім основного строку, військовим можуть нараховувати додаткову відстрочку. За кожні 30 днів безпосередньої участі у заходах із захисту України пропонується додавати ще один місяць.

Наприклад, якщо військовий матиме право на 36 місяців основної відстрочки та протягом року безпосередньо виконував відповідні завдання, після звільнення зі служби він зможе отримати ще 12 додаткових місяців.

Окремі гарантії пропонують і для молодих військових, які звільнилися після проходження служби за контрактом. До досягнення 25 років їх зможуть повторно призвати лише за власною згодою. Після 25 років вони підлягатимуть мобілізації на загальних підставах, якщо не матимуть іншого законного права на відстрочку.

Автори ініціативи вважають, що такі зміни повинні підвищити мотивацію громадян укладати контракти. Військові заздалегідь знатимуть, що після завершення служби отримають гарантований час на відновлення, повернення до родини та цивільного життя.

Водночас важливо розуміти, що наразі це лише законодавча пропозиція. Щоб нові строки відстрочки почали діяти, Верховна Рада має підтримати законопроєкт, після чого його повинен підписати президент. До набрання законом чинності автоматично вимагати 18, 24 або 36 місяців відстрочки військові не можуть.

Верховна Рада може вже у серпні розглянути законопроєкт, який має врегулювати ринок віртуальних активів в Україні. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Йдеться про законопроєкт №10225-д, який визначає правила використання, декларування та оподаткування криптовалют. Документ уже пройшов перше читання, однак для остаточного ухвалення депутати мають розглянути його повторно та проголосувати в цілому.

За словами Гетьманцева, робота над текстом законопроєкту триває. Документ є складним, оскільки повинен одночасно врегулювати діяльність криптовалютних платформ, захистити власників цифрових активів і встановити зрозумілі правила сплати податків.

Які податки можуть запровадити

Одна з ключових змін стосується оподаткування доходів від операцій із криптовалютою. Податок планують нараховувати не на всю суму продажу цифрових активів, а лише на отриманий прибуток.

Тобто враховуватиметься різниця між вартістю придбання криптовалюти та сумою, за яку її продали. У базовому варіанті законопроєкту передбачено 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.

Водночас для криптовалюти, придбаної раніше, можуть установити перехідний пільговий період. Власникам цифрових активів пропонують дозволити задекларувати їх без підтвердження витрат на купівлю та одноразово сплатити 5% ПДФО і 5% військового збору.

Як пояснював Гетьманцев, така можливість має допомогти українцям легалізувати криптовалютні заощадження. Декларування планують зробити добровільним, але надалі власнику незадекларованих активів може бути складніше підтвердити походження коштів, наприклад під час придбання автомобіля чи нерухомості.

Криптовалюта не стане платіжним засобом

Ухвалення закону не означатиме, що біткоїном або іншими цифровими активами можна буде офіційно розраховуватися в магазинах нарівні з гривнею. Єдиним законним платіжним засобом в Україні залишатиметься національна валюта.

Водночас закон має вивести криптовалютний ринок із правової невизначеності. У документі планують визначити повноваження регуляторів, правила роботи криптовалютних платформ, вимоги до учасників ринку та механізми захисту клієнтів.

Одним із дискусійних питань залишається визначення головного регулятора. Серед можливих варіантів називали Національний банк та Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку.

Якщо Верховна Рада підтримає доопрацьований документ у серпні, для набрання чинності його ще має підписати президент. Крім того, частина положень може запрацювати не одразу, а після завершення перехідного періоду та ухвалення необхідних підзаконних актів