В Україні пропонують запровадити тривалу відстрочку від повторної мобілізації для військових, які завершили службу за контрактом. За певних умов захисники зможуть отримати до 36 місяців відстрочки, а в окремих випадках цей строк може бути ще більшим.

Відповідні зміни передбачає законопроєкт №15405. Його автори пропонують пов’язати тривалість відстрочки з часом укладення контракту, участю в захисті України та перебуванням військового в зоні бойових дій.

Найдовшу базову відстрочку – 36 місяців – хочуть надати військовим, які брали участь в АТО, заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, а також у відсічі російської агресії. Важливою умовою є укладення контракту під час дії воєнного стану. Тривалість самого контракту при цьому не матиме вирішального значення.

Для інших військовослужбовців пропонуються такі строки:

• 18 місяців відстрочки – для тих, хто уклав контракт у 2024 році або пізніше;
• 24 місяці – для військових, які уклали контракт у 2022-2023 роках або після мобілізації перейшли на контракт;
• 36 місяців – для учасників АТО, заходів із захисту держави та відсічі російської агресії, які уклали контракт під час воєнного стану.

Крім основного строку, військовим можуть нараховувати додаткову відстрочку. За кожні 30 днів безпосередньої участі у заходах із захисту України пропонується додавати ще один місяць.

Наприклад, якщо військовий матиме право на 36 місяців основної відстрочки та протягом року безпосередньо виконував відповідні завдання, після звільнення зі служби він зможе отримати ще 12 додаткових місяців.

Окремі гарантії пропонують і для молодих військових, які звільнилися після проходження служби за контрактом. До досягнення 25 років їх зможуть повторно призвати лише за власною згодою. Після 25 років вони підлягатимуть мобілізації на загальних підставах, якщо не матимуть іншого законного права на відстрочку.

Автори ініціативи вважають, що такі зміни повинні підвищити мотивацію громадян укладати контракти. Військові заздалегідь знатимуть, що після завершення служби отримають гарантований час на відновлення, повернення до родини та цивільного життя.

Водночас важливо розуміти, що наразі це лише законодавча пропозиція. Щоб нові строки відстрочки почали діяти, Верховна Рада має підтримати законопроєкт, після чого його повинен підписати президент. До набрання законом чинності автоматично вимагати 18, 24 або 36 місяців відстрочки військові не можуть.

Верховна Рада може вже у серпні розглянути законопроєкт, який має врегулювати ринок віртуальних активів в Україні. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Йдеться про законопроєкт №10225-д, який визначає правила використання, декларування та оподаткування криптовалют. Документ уже пройшов перше читання, однак для остаточного ухвалення депутати мають розглянути його повторно та проголосувати в цілому.

За словами Гетьманцева, робота над текстом законопроєкту триває. Документ є складним, оскільки повинен одночасно врегулювати діяльність криптовалютних платформ, захистити власників цифрових активів і встановити зрозумілі правила сплати податків.

Які податки можуть запровадити

Одна з ключових змін стосується оподаткування доходів від операцій із криптовалютою. Податок планують нараховувати не на всю суму продажу цифрових активів, а лише на отриманий прибуток.

Тобто враховуватиметься різниця між вартістю придбання криптовалюти та сумою, за яку її продали. У базовому варіанті законопроєкту передбачено 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.

Водночас для криптовалюти, придбаної раніше, можуть установити перехідний пільговий період. Власникам цифрових активів пропонують дозволити задекларувати їх без підтвердження витрат на купівлю та одноразово сплатити 5% ПДФО і 5% військового збору.

Як пояснював Гетьманцев, така можливість має допомогти українцям легалізувати криптовалютні заощадження. Декларування планують зробити добровільним, але надалі власнику незадекларованих активів може бути складніше підтвердити походження коштів, наприклад під час придбання автомобіля чи нерухомості.

Криптовалюта не стане платіжним засобом

Ухвалення закону не означатиме, що біткоїном або іншими цифровими активами можна буде офіційно розраховуватися в магазинах нарівні з гривнею. Єдиним законним платіжним засобом в Україні залишатиметься національна валюта.

Водночас закон має вивести криптовалютний ринок із правової невизначеності. У документі планують визначити повноваження регуляторів, правила роботи криптовалютних платформ, вимоги до учасників ринку та механізми захисту клієнтів.

Одним із дискусійних питань залишається визначення головного регулятора. Серед можливих варіантів називали Національний банк та Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку.

Якщо Верховна Рада підтримає доопрацьований документ у серпні, для набрання чинності його ще має підписати президент. Крім того, частина положень може запрацювати не одразу, а після завершення перехідного періоду та ухвалення необхідних підзаконних актів

У недавньому витоку від підрядника-збирача iPhone ентузіасти знайшли нову інформацію про майбутню новинку. Цього разу стали відомі цікаві подробиці про нововведення Apple щодо основної камери флагманського смартфона.

За даними джерела, iPhone 18 Pro Max оснастять новим головним сенсором Sony IMX905 та об’єктивом зі змінною діафрагмою. Про використання останнього свідчить наявність калібрувального блоку, який зчитує дані із пов’язаного з нею приводу.

Інші камери залишаться такими ж, як у iPhone 17 Pro Max: зум-модуль з датчиком IMX973 із триосьовою стабілізацією, ультраширик IMX972, лідер IMX591 та фронталка IMX914.

Прем’єра серії iPhone 18 очікується у вересні 2026 року. При цьому iPhone 18 Pro Max, за чутками, буде на $200 дорожчим за свого попередника.