У застосунку «Дія» скоро має з’явитися функція автоматичної сплати невеликих штрафів. Міністерство цифрової трансформації працює над створенням ШІ-агентів, які зможуть виконувати окремі доручення користувачів без необхідності щоразу підтверджувати кожну операцію.

Один із можливих сценаріїв передбачає, що українець зможе дозволити цифровому помічнику автоматично сплачувати всі штрафи, сума яких не перевищує 500 гривень.

Після того як інформація про стягнення з’явиться у державній системі, ШІ-агент зможе перевірити суму та провести платіж. Користувачу не доведеться самостійно відкривати застосунок, шукати штраф і вводити платіжні дані.

Навіщо потрібна автоматична сплата

Головною метою нововведення є спрощення оплати дрібних штрафів. Через неуважність або відсутність повідомлення людина може пропустити встановлений строк, після чого сума боргу здатна збільшитися.

Автоматична оплата має зменшити кількість прострочених платежів. Водночас користувач сам вирішуватиме, чи надавати ШІ відповідне доручення та яку максимальну суму дозволити списувати.

Імовірно, перед підключенням функції потрібно буде надати згоду на використання платіжного інструменту. Також користувач повинен мати можливість переглядати проведені операції та відключати автоматичну оплату.

Чи працює функція зараз

Наразі автоматична сплата штрафів до 500 гривень у «Дії» не запущена. Йдеться лише про напрям, над яким працює Мінцифри в межах розвитку цифрових агентів.

Точні строки появи такої можливості поки не оголошувалися. Також невідомо, які саме штрафи можна буде оплачувати автоматично та чи стосуватиметься функція лише дорожніх порушень або й інших адміністративних стягнень.

До офіційного запуску українцям необхідно й надалі самостійно перевіряти наявність штрафів та вчасно їх сплачувати. Усі деталі роботи нової системи мають оприлюднити після завершення її розробки та тестування.

Абоненти Київстар можуть залишатися на зв’язку навіть тоді, коли на мобільному рахунку закінчилися гроші. Оператор пропонує дві послуги, які дозволяють повідомити іншу людину про необхідність розмови або здійснити дзвінок за її кошт.

Як надіслати сигнал про дзвінок

Для абонентів передплати автоматично доступна послуга «Короткий виклик». Якщо коштів недостатньо, користувач може набрати потрібний номер. Повноцінне з’єднання не відбудеться, однак власник номера отримає повідомлення про пропущений дзвінок.

Послуга активується разом зі стартовим пакетом і не потребує окремого підключення. Перевірити її стан можна за допомогою комбінації:

• 10014*1# – перевірка статусу;
• 10014*3# – відключення;
• 10014*2# – повторне підключення.

За використання «Короткого виклику» гроші не списуються. Скористатися ним можна лише з території України, оскільки в роумінгу послуга не працює. Водночас повідомлення може отримати абонент українського оператора, який перебуває за кордоном, а також користувач іноземного номера.

Дзвінок за рахунок іншого абонента

Коли потрібно зателефонувати саме на номер Київстар, можна скористатися послугою «Заплати за мене». У цьому випадку вартість розмови сплачує людина, яка приймає виклик.

Для здійснення такого дзвінка перед номером необхідно додати цифри 816. Комбінація виглядатиме приблизно так:

• 816380ХХХХХХХХХ

Абонент, якому телефонують, спочатку почує голосове повідомлення. Після цього він зможе погодитися оплатити розмову або відхилити виклик.

За прийнятий дзвінок з його рахунку спишуть 3 гривні. Голосове повідомлення та сам час розмови додатково не тарифікуються. Протягом однієї доби дозволяється здійснити не більше п’яти таких викликів.

Послуга працює між абонентами Київстар на передплаті та контракті. Проте вона може не спрацювати, якщо на номері отримувача встановлена переадресація дзвінків.

Таким чином, навіть із нульовим балансом абонент має можливість подати сигнал іншій людині або попросити її оплатити термінову розмову.

В Україні пропонують змінити правила, за якими документи від територіальних центрів комплектування вважаються врученими військовозобов’язаним. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15387, який має усунути ситуації, коли людина фактично не отримала листа, але юридично вже вважається повідомленою.

Автором законодавчої ініціативи став народний депутат Георгій Мазурашу. Документ зареєстрували 7 липня 2026 року, а наразі він опрацьовується у парламентському комітеті. Це означає, що запропоновані зміни ще не набули чинності та можуть бути доопрацьовані або взагалі не підтримані депутатами.

Коли документ ТЦК зараз вважається врученим

За чинними правилами вимога ТЦК може вважатися врученою не лише після особистого отримання. Достатньою підставою може стати відмітка поштового оператора про неможливість доставити відправлення за адресою, яку громадянин повідомив територіальному центру комплектування, або за офіційно зареєстрованим місцем проживання.

У результаті військовозобов’язаний може навіть не знати про надісланий документ, але з юридичного погляду вже вважатися належним чином повідомленим. Після цього до нього можуть застосовувати передбачені законодавством заходи впливу.

Законопроєкт №15387 пропонує прибрати норму, яка фактично прирівнює поштову відмітку про невдалу доставку до реального вручення документа. За задумом автора, це має зменшити кількість випадків, коли громадяни дізнаються про претензії ТЦК або обмеження вже після їх застосування.

Що пропонують змінити для водіїв

Ще одна частина ініціативи стосується тимчасового обмеження права керування автомобілем. Пропонується не застосовувати або скасовувати таке обмеження, якщо людина письмово повідомила ТЦК про відмову від проходження військової служби через релігійні чи особисті переконання.

Водночас громадянин повинен підтвердити готовність виконувати інші завдання, необхідні для оборони України, у межах альтернативної невійськової служби.

Відповідну заяву пропонують дозволити подавати кількома способами:

• через центр надання адміністративних послуг;
• рекомендованим поштовим відправленням;
• електронною поштою з електронним підписом;
• у вигляді фотокопії заяви з власноручним підписом.

Автор законопроєкту посилається на положення Конституції України, міжнародні документи та практику Європейського суду з прав людини щодо свободи совісті й релігійних переконань.

Водночас зареєстрований документ не скасовує мобілізацію та не дає військовозобов’язаним автоматичного права ігнорувати повістки чи вимоги ТЦК. Поки Верховна Рада не ухвалила законопроєкт і його не підписав президент, продовжують діяти чинні правила вручення документів та застосування обмежень.