Абоненти Київстар можуть залишатися на зв’язку навіть тоді, коли на мобільному рахунку закінчилися гроші. Оператор пропонує дві послуги, які дозволяють повідомити іншу людину про необхідність розмови або здійснити дзвінок за її кошт.

Як надіслати сигнал про дзвінок

Для абонентів передплати автоматично доступна послуга «Короткий виклик». Якщо коштів недостатньо, користувач може набрати потрібний номер. Повноцінне з’єднання не відбудеться, однак власник номера отримає повідомлення про пропущений дзвінок.

Послуга активується разом зі стартовим пакетом і не потребує окремого підключення. Перевірити її стан можна за допомогою комбінації:

• 10014*1# – перевірка статусу;
• 10014*3# – відключення;
• 10014*2# – повторне підключення.

За використання «Короткого виклику» гроші не списуються. Скористатися ним можна лише з території України, оскільки в роумінгу послуга не працює. Водночас повідомлення може отримати абонент українського оператора, який перебуває за кордоном, а також користувач іноземного номера.

Дзвінок за рахунок іншого абонента

Коли потрібно зателефонувати саме на номер Київстар, можна скористатися послугою «Заплати за мене». У цьому випадку вартість розмови сплачує людина, яка приймає виклик.

Для здійснення такого дзвінка перед номером необхідно додати цифри 816. Комбінація виглядатиме приблизно так:

• 816380ХХХХХХХХХ

Абонент, якому телефонують, спочатку почує голосове повідомлення. Після цього він зможе погодитися оплатити розмову або відхилити виклик.

За прийнятий дзвінок з його рахунку спишуть 3 гривні. Голосове повідомлення та сам час розмови додатково не тарифікуються. Протягом однієї доби дозволяється здійснити не більше п’яти таких викликів.

Послуга працює між абонентами Київстар на передплаті та контракті. Проте вона може не спрацювати, якщо на номері отримувача встановлена переадресація дзвінків.

Таким чином, навіть із нульовим балансом абонент має можливість подати сигнал іншій людині або попросити її оплатити термінову розмову.

В Україні пропонують змінити правила, за якими документи від територіальних центрів комплектування вважаються врученими військовозобов’язаним. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15387, який має усунути ситуації, коли людина фактично не отримала листа, але юридично вже вважається повідомленою.

Автором законодавчої ініціативи став народний депутат Георгій Мазурашу. Документ зареєстрували 7 липня 2026 року, а наразі він опрацьовується у парламентському комітеті. Це означає, що запропоновані зміни ще не набули чинності та можуть бути доопрацьовані або взагалі не підтримані депутатами.

Коли документ ТЦК зараз вважається врученим

За чинними правилами вимога ТЦК може вважатися врученою не лише після особистого отримання. Достатньою підставою може стати відмітка поштового оператора про неможливість доставити відправлення за адресою, яку громадянин повідомив територіальному центру комплектування, або за офіційно зареєстрованим місцем проживання.

У результаті військовозобов’язаний може навіть не знати про надісланий документ, але з юридичного погляду вже вважатися належним чином повідомленим. Після цього до нього можуть застосовувати передбачені законодавством заходи впливу.

Законопроєкт №15387 пропонує прибрати норму, яка фактично прирівнює поштову відмітку про невдалу доставку до реального вручення документа. За задумом автора, це має зменшити кількість випадків, коли громадяни дізнаються про претензії ТЦК або обмеження вже після їх застосування.

Що пропонують змінити для водіїв

Ще одна частина ініціативи стосується тимчасового обмеження права керування автомобілем. Пропонується не застосовувати або скасовувати таке обмеження, якщо людина письмово повідомила ТЦК про відмову від проходження військової служби через релігійні чи особисті переконання.

Водночас громадянин повинен підтвердити готовність виконувати інші завдання, необхідні для оборони України, у межах альтернативної невійськової служби.

Відповідну заяву пропонують дозволити подавати кількома способами:

• через центр надання адміністративних послуг;
• рекомендованим поштовим відправленням;
• електронною поштою з електронним підписом;
• у вигляді фотокопії заяви з власноручним підписом.

Автор законопроєкту посилається на положення Конституції України, міжнародні документи та практику Європейського суду з прав людини щодо свободи совісті й релігійних переконань.

Водночас зареєстрований документ не скасовує мобілізацію та не дає військовозобов’язаним автоматичного права ігнорувати повістки чи вимоги ТЦК. Поки Верховна Рада не ухвалила законопроєкт і його не підписав президент, продовжують діяти чинні правила вручення документів та застосування обмежень.

В Україні змінили порядок переоформлення відстрочки від мобілізації. Відтепер військовозобов’язаний, у якого з’явилася інша законна підстава, зможе подати нову заяву, не втрачаючи чинного захисту від призову.

Відповідні зміни затвердив Кабінет Міністрів. Головне нововведення полягає в тому, що подання документів на переоформлення більше не припинятиме дію вже оформленої відстрочки.

Раніше під час зміни підстави могла виникнути небезпечна ситуація: попередню відстрочку вже скасували, а рішення щодо нової ще не ухвалили. У цей період військовозобов’язаний фактично залишався без захисту та міг потрапити під мобілізацію.

Тепер чинна відстрочка діятиме протягом усього часу, поки комісія розглядає заяву та перевіряє документи.

Хто зможе переоформити відстрочку

Новий механізм застосовуватиметься у випадках, коли у людини з’явилася інша підстава, передбачена статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Наприклад, чоловік отримав відстрочку через навчання, але згодом у нього народилася третя дитина або виникла необхідність постійно доглядати за близьким родичем. У такому разі він зможе переоформити відстрочку за новою підставою.

Поки комісія розглядатиме документи, попередня відстрочка залишатиметься чинною. Винятком можуть бути лише випадки, коли з’явилися законні причини для її дострокового скасування.

Що буде після рішення комісії

Якщо нову підставу підтвердять, попередню відстрочку анулюють лише після внесення оновленої інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».

Таким чином, між старою та новою відстрочкою не повинно виникати проміжку, протягом якого людина залишатиметься без відповідного статусу.

Якщо ж комісія відмовить у переоформленні, чинна відстрочка не зникне автоматично. Вона продовжуватиме діяти до завершення встановленого строку, якщо немає інших законних підстав для її скасування.

Куди подавати заяву

За інформацією Міністерства оборони, заяви на переоформлення подаватимуться через Центри надання адміністративних послуг. Працівники ЦНАП передаватимуть інформацію та документи в електронній формі з використанням засобів порталу «Дія».

Важливо не плутати цей механізм із самостійним поданням заяви через мобільний застосунок «Дія». Основним місцем звернення для такого переоформлення визначено саме ЦНАП.

Після ухвалення рішення нові дані мають з’явитися в реєстрі «Оберіг». Перевірити актуальний військово-обліковий статус та наявність відстрочки можна в електронному військовому документі у застосунку «Резерв+».

Нові правила мають усунути правову прогалину, через яку військовозобов’язані ризикували втратити відстрочку під час переходу з однієї законної підстави на іншу.