Українцям, які надсилають товари до країн Європейського Союзу через «Укрпошту», «Нову пошту» та інші служби доставки, доведеться враховувати нові витрати. З 1 липня 2026 року в ЄС почало діяти мито на недорогі комерційні відправлення з країн, які не входять до Євросоюзу.

Новий збір становить 3 євро та поширюється на товари в посилках вартістю до 150 євро. Раніше такі відправлення звільнялися від сплати ввізного мита.

Водночас 3 євро можуть стягувати не просто з усієї посилки, а з кожної окремої товарної категорії, зазначеної у митній декларації. Наприклад, якщо у відправленні знаходяться футболка, взуття та аксесуар, загальна сума збору може становити 9 євро. Якщо ж у коробці декілька однакових товарів з одним митним кодом, вони можуть рахуватися як одна позиція.

Нововведення стосується насамперед комерційних покупок, які надходять до ЄС з-за його меж. Отже, зміни можуть відчути й українські підприємці, які продають продукцію європейським покупцям та доставляють її «Укрпоштою» або «Новою поштою».

Особисті подарунки між фізичними особами можуть оформлюватися за іншими правилами. Остаточна сума залежатиме від вмісту посилки, її задекларованої вартості, митних кодів та країни призначення. Крім мита, одержувачу можуть нарахувати ПДВ або адміністративний платіж поштового оператора.

У Євросоюзі пояснили рішення різким збільшенням кількості дешевих товарів, які надходять переважно з китайських майданчиків Temu, Shein та AliExpress. У 2024 році до ЄС ввезли близько 4,6 млрд недорогих посилок – удвічі більше, ніж роком раніше.

Європейська влада вважає, що попередні правила створювали нерівні умови для місцевого бізнесу та ускладнювали контроль за безпечністю продукції. Нове мито є тимчасовим рішенням до повного скасування пільги для імпортних посилок вартістю до 150 євро.

Таким чином, перед відправленням товарів до ЄС українцям варто уважно заповнювати митну декларацію та заздалегідь попереджати одержувача про можливі додаткові платежі. При цьому новий збір не означає автоматичного подорожчання кожної посилки лише на 3 євро – фактична сума може бути більшою, якщо всередині знаходяться товари різних категорій.

Навчання у виші ще не гарантує захисту від мобілізації. Право на відстрочку мають лише ті студенти, які відповідають установленим законом вимогам. В інших випадках військовозобов’язаного можуть призвати на загальних підставах.

Відстрочка передбачена для студентів закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою. Ще одна обов’язкова умова – дотримання послідовності здобуття освіти.

Це означає, що людина повинна отримувати рівень освіти, вищий за вже здобутий. Наприклад, після бакалаврату можна вступити до магістратури, а після магістратури – до аспірантури. Якщо ж громадянин вдруге навчається на бакалавра або здобуває нижчий рівень освіти, студентська відстрочка йому не надається.

Яких студентів можуть мобілізувати

Право на відстрочку за навчанням не мають:

• студенти заочної та дистанційної форми;
• чоловіки, які повторно здобувають уже наявний рівень освіти;
• особи, які були офіційно відраховані;
• випускники у проміжку між завершенням одного рівня освіти та офіційним зарахуванням на наступний;
• студенти, інформація про навчання яких відсутня або неправильно внесена до ЄДЕБО.

Особливо ризикованим є період після отримання диплома бакалавра і до видання наказу про зарахування до магістратури. У цей час людина формально вже не є студентом, тому за відсутності іншої законної підстави може підлягати мобілізації.

Водночас канікули самі собою не скасовують відстрочку. Якщо студент залишається офіційно зарахованим до закладу освіти, його статус і право на відстрочку зберігаються.

Чи можуть студенту вручити повістку

Повістку можуть вручити навіть студенту з чинною відстрочкою. Це не означає, що його автоматично мобілізують: документ може бути виданий для уточнення військово-облікових даних або проходження інших передбачених законом процедур.

Головне, щоб право на відстрочку було належним чином оформлене, а відомості про навчання відображалися в державних реєстрах. Перевірити інформацію можна через «Резерв+», а довідку про здобувача освіти – отримати у своєму навчальному закладі.

Таким чином, студентський квиток сам собою не захищає від призову. Вирішальними є форма навчання, послідовність здобуття освіти, офіційний статус студента та коректні дані в ЄДЕБО.

Систему мобілізації в Україні необхідно терміново й кардинально реформувати. Непрозорі процедури, порушення прав громадян та відсутність реальної відповідальності лише посилюють напругу в суспільстві.

Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, роками українці спостерігали випадки, коли окремі представники ТЦК перевищували повноваження, однак не отримували належного покарання.

Омбудсман вважає, що саме відчуття безкарності та несправедливості призвело до небезпечної радикалізації суспільства. Водночас він наголосив: відповідальність має бути однаковою для всіх. Якщо громадянин нападає на військового, його дії повинні отримати юридичну оцінку. Однак і військовослужбовці, які порушують права цивільних, не можуть залишатися безкарними.

Бодікамери та чіткий розподіл повноважень

Однією з головних вимог Лубінця є повна відкритість мобілізаційних заходів. На працівниках ТЦК і поліцейських мають постійно працювати бодікамери, щоб кожну перевірку документів, затримання чи конфлікт можна було об’єктивно розслідувати.

Омбудсман також звернув увагу на розподіл повноважень. Встановлювати особу громадянина можуть правоохоронці – представники Національної поліції, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

Працівники ТЦК, за його словами, не повинні самостійно встановлювати блокпости, зупиняти автомобілі та вимагати документи для встановлення особи. Їхнім завданням має залишатися перевірка військово-облікових документів після того, як особу людини встановили уповноважені правоохоронці.

Доставляти пропонують не до ТЦК

Лубінець запропонував змінити й порядок доставлення громадян, які отримали повістку, але не з’явилися за викликом. На його думку, таких людей потрібно доставляти не до приміщення ТЦК, а до відділення Національної поліції.

Саме там військові зможуть перевірити облікові документи та провести передбачені законом процедури. Такий порядок, на думку омбудсмана, має зменшити кількість конфліктів і зробити мобілізацію більш контрольованою.

Військових потрібно мотивувати грошима та гарантіями

Окремо Лубінець закликав переглянути систему мотивації захисників. Військовослужбовці, які виконують завдання безпосередньо на передовій, повинні отримувати значно більше грошове забезпечення, прив’язане до реальних бойових завдань і результатів.

Не менш важливими залишаються гарантії після поранення, соціальний захист ветеранів і допомога родинам загиблих. Сім’ї військових не повинні місяцями збирати довідки, щоб отримати виплати, гарантовані державою.

Лубінець додав, що раніше намагався розв’язувати проблеми під час закритих зустрічей. Однак згодом дійшов висновку, що лише публічний розголос змушує відповідальні органи реагувати. За його словами, у 2026 році правоохоронці вже почали оголошувати підозри окремим працівникам ТЦК та викривати корупційні схеми.

Головна мета запропонованих змін – повернути довіру громадян і зробити мобілізацію законною, прозорою та справедливою. Адже внутрішнє протистояння лише послаблює Україну, тоді як її справжнім ворогом залишається Росія.