Розвиток штучного інтелекту може докорінно змінити одну з найбільш затребуваних і високооплачуваних професій. Американський мільярдер та засновник компанії xAI Ілон Маск припустив, що вже до кінця 2026 року традиційне програмування може втратити свою актуальність.

За словами підприємця, нейромережі незабаром зможуть самостійно створювати машинний код, не використовуючи звичні для розробників мови програмування. У такому разі людині не доведеться вручну писати тисячі рядків коду – достатньо буде пояснити штучному інтелекту, який результат потрібно отримати.

Маск вважає, що сучасні мови програмування є лише проміжним інструментом між людиною та комп’ютером. Якщо ШІ навчиться безпосередньо генерувати необхідні команди для процесора, потреба у традиційному кодингу може суттєво скоротитися.

Штучний інтелект уже пише більшу частину коду

Зміни в IT-сфері відбуваються вже зараз. За даними дослідження компанії Anthropic, станом на травень 2026 року понад 80% коду, який додається до її внутрішніх систем, створює нейромережа Claude. Завдяки цьому продуктивність інженерів порівняно з 2024 роком зросла приблизно у вісім разів.

Штучний інтелект також отримує здатність виконувати дедалі складніші й триваліші завдання. У компанії очікують, що до кінця року обсяг коду, написаного нейромережами, може перевищити результат роботи людей.

Однак це не обов’язково означає повне зникнення програмістів. Найімовірніше, зміниться сам характер їхньої роботи. Замість ручного написання коду фахівці формулюватимуть завдання для ШІ, перевірятимуть отриманий результат, шукатимуть помилки та відповідатимуть за безпеку готових продуктів.

Тому гучний прогноз Маска варто сприймати не як точну дату «смерті» професії, а як попередження про швидку трансформацію IT-ринку. Найбільш затребуваними залишатимуться спеціалісти, які не лише знають мови програмування, а й уміють працювати з нейромережами, розуміють архітектуру систем та здатні контролювати якість створеного ШІ коду

В Україні можуть переглянути правила, за якими документи від територіальних центрів комплектування вважаються врученими військовозобов’язаним. Відповідний законопроєкт №15387 зареєстрували у Верховній Раді.

Нині вимога ТЦК може вважатися врученою навіть тоді, коли людина фактично не отримала документ. Для цього в окремих випадках достатньо, щоб поштовий оператор поставив відмітку про неможливість доставки за адресою, яку громадянин повідомив ТЦК, або за офіційно зареєстрованим місцем проживання.

Через це військовозобов’язаний може навіть не знати про надісланий документ, але для нього вже починають діяти встановлені законом строки. Надалі ТЦК може звернутися до суду з вимогою тимчасово обмежити таку людину у праві керування автомобілем.

Автор законопроєкту, народний депутат Георгій Мазурашу, пропонує скасувати норму, за якою вимога автоматично визнається врученою лише на підставі поштової відмітки про неможливість доставки. На його думку, застосовувати обмеження до громадянина, який фактично не бачив документа, несправедливо.

Окремий пункт ініціативи стосується людей, які відмовляються від проходження військової служби через релігійні або особисті переконання, але готові виконувати іншу роботу, необхідну для оборони держави.

Запропоновано не застосовувати до них обмеження права керування транспортом або скасовувати вже призначений захід. Для цього громадянин повинен письмово повідомити ТЦК про свої переконання та готовність проходити альтернативну невійськову службу.

Таке звернення пропонують дозволити подавати:

• через ЦНАП;
• рекомендованим листом;
• на офіційну електронну адресу ТЦК із накладенням електронного підпису;
• у вигляді фотокопії заяви з особистим підписом.

Водночас важливо розуміти, що наразі це лише законодавча ініціатива. Нові правила ще не діють, а законопроєкт має пройти розгляд у парламенті та отримати необхідну кількість голосів.

Крім того, документ стосується передусім порядку вручення вимоги ТЦК, а не повністю змінює процедуру вручення всіх видів повісток. Тому поштові повістки та інші способи оповіщення військовозобов’язаних поки залишаються чинними.

В Україні можуть посилити контроль за готівковими операціями через платіжні термінали. Учасники ринку обговорюють запровадження єдиних правил фінансового моніторингу, які стосуватимуться клієнтів EasyPay, City24 та інших мереж.

Оператори терміналів разом з Асоціацією українських банків готують меморандум зі спільними стандартами перевірки платежів. Після погодження документ планують передати на розгляд Національного банку України.

Серед можливих нововведень – встановлення камер біля терміналів та відеофіксація людини під час внесення готівки. Така перевірка має підтверджувати, що операцію справді проводить клієнт, а не підставна особа.

Крім того, обговорюють запровадження обов’язкових пауз між послідовними платежами. Це повинно ускладнити проведення десятків операцій протягом кількох хвилин та дроблення великих сум на дрібні перекази.

Також серед пропозицій:

• єдині ліміти на внесення готівки;
• обмеження кількості платежів за певний період;
• перевірка операцій, які повторюються за однаковими реквізитами;
• додатковий контроль великих сум;
• тимчасове блокування нетипових платежів;
• перевірка випадків, коли один номер телефону використовують у різних містах;
• розширення переліку даних, які потрібно вказати клієнту.

Водночас ці правила ще не затверджені. НБУ поки не запроваджував обов’язкове встановлення камер або розпізнавання облич біля терміналів. Невирішеними залишаються й питання зберігання відео та захисту персональних даних.

Які правила вже діють

Із 26 червня 2026 року під час більшості готівкових платежів через термінал необхідно вказувати повний номер телефону та підтверджувати його кодом із SMS або телефонного дзвінка. Сума операції значення не має – перевірка може знадобитися навіть під час внесення 100 гривень.

Підтвердження номера не потрібне під час сплати податків, штрафів, комунальних послуг, інтернету, телебачення, залізничних квитків та проїзду в громадському транспорті. Спрощена процедура також може діяти під час поповнення власної картки, якщо термінал її зчитує, а клієнт підтверджує операцію PIN-кодом або через банківський застосунок.

Нові обмеження, якщо їх затвердять, найбільше відчують люди, які регулярно вносять великі суми або здійснюють багато платежів поспіль. Звичайні побутові операції суттєво ускладнитися не повинні. Водночас витрати операторів на камери, сервери та додаткові системи контролю в перспективі можуть вплинути на розмір комісій.

Посилення контролю почали обговорювати після того, як НБУ оштрафував компанії, що працюють під брендами EasyPay та City24, на загальну суму 270,3 млн гривень за порушення вимог фінансового моніторингу. Обидві компанії оскаржують рішення регулятора в суді.