В Україні чинна система мобілізації потребує глибокого перезавантаження, адже нинішній підхід уже не відповідає масштабам війни та потребам великої армії. Одними з головних проблем залишаються силові методи оповіщення громадян, так звана «бусифікація», а також корупційні схеми, які виникли навколо роботи окремих представників ТЦК і ВЛК.

Про це заявила народна депутатка Соломія Бобровська, різко розкритикувавши ситуацію з мобілізацією та поведінку частини посадових осіб.

За її словами, система у нинішньому вигляді фактично вичерпала себе. Замість прозорого та зрозумілого механізму призову люди дедалі частіше стикаються з хаосом, страхом і тіньовими домовленостями. Особливо гостро депутатка висловилася щодо випадків, коли громадян силоміць доставляють до ТЦК, а потім навколо цього нібито з’являється ціле «меню послуг».

Бобровська заявила, що в окремих випадках службовці ТЦК фактично перетворюються на «кондукторів платних мікроавтобусів», де може обговорюватися, скільки коштує «вийти з бусика», доїхати до певної точки або уникнути подальшого проходження процедур.

Окремо вона звернула увагу і на роботу ВЛК. За словами депутатки, сумнівні рішення військово-лікарських комісій, як і раніше, залишаються відповідальністю лікарів, які їх ухвалюють.

Найбільше обурення викликають ситуації, коли під силові дії потрапляють люди, які мають законне право на відстрочку, бронювання або інші підстави не бути мобілізованими в конкретний момент. Такий підхід, за словами Бобровської, не лише порушує права громадян, а й підриває довіру до держави та армії.

У Міністерстві оборони, за її словами, вже розуміють масштаб проблеми та готують серйозні зміни. Йдеться не просто про косметичне оновлення роботи ТЦК, а про фактичний розподіл їхніх функцій. Частину напрямів можуть винести в окремі автономні структури – зокрема соціальне забезпечення, оповіщення та роботу з військовозобов’язаними.

Крім того, держава планує активніше використовувати технологічні інструменти для пошуку та обліку громадян, які підлягають мобілізації. Це має зменшити кількість хаотичних дій на вулицях і зробити процес більш контрольованим.

Водночас майбутня реформа може стати болючою для тих, хто перебуває в розшуку або свідомо уникає військового обліку. Бобровська наголосила: держава має спершу діяти цивілізовано та давати людині можливість виконати свої обов’язки добровільно. Але якщо цього не відбувається, тоді можуть застосовуватися санкції та примусові механізми.

За її словами, Україна більше не може дозволити собі ситуацію, коли одні громадяни роками воюють на передовій, а інші намагаються повністю уникнути будь-якої взаємодії з системою мобілізації. Саме тому майбутня реформа має одночасно прибрати свавілля на місцях і зробити відповідальність за ухилення реальною.

В Естонії знову заговорили про можливість запровадження обов’язкової строкової служби для жінок. Причина – не лише питання рівності, а й демографічна ситуація, яка в майбутньому може створити серйозні проблеми для обороноздатності країни.

Про це заявила голова Департаменту оборонних ресурсів Естонії Ану Раннавескі в ефірі Vikerraadio, повідомляє ERR.

За її словами, наразі основу призовного ресурсу в Естонії становлять чоловіки. Однак демографічні тенденції показують, що вже через кілька десятиліть цього може бути недостатньо для стабільного комплектування армії.

Раннавескі пояснила, що раніше в Естонії щороку народжувалося до 15 тисяч хлопчиків. Тепер цей показник значно нижчий – приблизно 4-5 тисяч на рік. Саме тому, за її словами, питання залучення жінок до строкової служби може стати не політичною дискусією, а практичною необхідністю.

Посадовиця зазначила, що особливо відчутною ця проблема може стати ближче до 2040 року. За нинішніх демографічних показників країні може бути складно щороку набирати необхідну кількість призовників. Йдеться про приблизно 4100 осіб, яких потрібно залучати для виконання оборонних планів.

Водночас Раннавескі наголосила, що найближчими роками Естонія ще зможе забезпечувати потреби армії за рахунок чоловіків. За її оцінкою, такого ресурсу може вистачити приблизно на 14 років. Однак чекати, поки проблема стане критичною, не варто.

Саме тому в Естонії вже зараз пропонують обговорювати майбутню модель військової служби. Йдеться про те, що держава має заздалегідь вирішити, як підтримувати обороноздатність в умовах скорочення населення та зменшення кількості молодих чоловіків призовного віку.

Фактично заява естонської посадовиці стала сигналом для багатьох європейських країн. На тлі безпекових викликів у Європі держави дедалі частіше переглядають підходи до армії, резерву та мобілізаційної підготовки. І якщо раніше обов’язкова служба для жінок сприймалася як виняток, то тепер така ідея поступово переходить у площину реальних рішень.

Поки що в Естонії не йдеться про негайне запровадження обов’язкового призову жінок. Але сама дискусія показує, що країни Європи вже готуються до довгострокових змін у сфері оборони.

Кабінет Міністрів планує оновити правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Відповідний проєкт постанови вже розглядають в уряді. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, зміни мають зробити систему бронювання більш контрольованою та зменшити можливості для формального отримання статусу критично важливого підприємства.

Одне з головних нововведень стосується зарплатного критерію. Для бронювання працівника зарплата має бути не меншою за мінімальну зарплату, помножену на 3. Раніше діяв коефіцієнт 2,5. Такий самий підхід планують застосувати і до визначення критичності підприємств.

Водночас для компаній, які працюють у районах бойових дій, можливих бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, залишать старий коефіцієнт 2,5. Також винятки передбачені для державних і комунальних підприємств та окремих категорій.

Керівників підприємств зобов’яжуть через портал «Дія» подавати заяву на скасування надлишкового бронювання, якщо кількість заброньованих працівників перевищує встановлені ліміти. На це дадуть 10 робочих днів.

Якщо підприємство не усуне перевищення, це може стати підставою для втрати статусу критично важливого. Також працівників, які вже мають відстрочку з інших підстав або працюють за сумісництвом, враховуватимуть лише за одним місцем роботи.

Окремі вимоги запровадять і для резидентів цифрової економіки. Недостатньо буде просто мати відповідний статус – компанія повинна підтвердити виконання додаткових умов через податкову звітність за останні 6 місяців.

Також до Єдиного переліку критичних підприємств планують додати інформацію про конкретні критерії, за якими компанія отримала цей статус.

За словами Железняка, до 10 червня 2026 року мають переглянути галузеві та регіональні критерії, до 1 липня – перевірити підприємства на відповідність новим вимогам, а до 1 вересня – переглянути попередні рішення щодо критичності. З 1 вересня має запрацювати підвищений коефіцієнт 3,0.