Перед вступною кампанією 2026 року абітурієнтам варто уважніше обирати майбутню спеціальність. Причина проста – штучний інтелект уже змінює ринок праці й поступово бере на себе частину роботи, яку раніше виконували люди. Найбільше це стосується професій, де є багато шаблонних дій, повторюваних задач, роботи з текстами, таблицями або типовим спілкуванням із клієнтами.

У зоні ризику опиняються оператори кол-центрів та працівники першої лінії підтримки. Чатботи й голосові помічники вже можуть відповідати на стандартні запитання, приймати заявки, консультувати клієнтів і працювати без вихідних. Тому навчатися лише для простої клієнтської підтримки без додаткових навичок у 2026 році може бути невигідно.

Ще один напрям, який може втрачати актуальність, – введення та базова обробка даних. Якщо робота полягає у перенесенні інформації з документів у таблиці, перевірці простих помилок або сортуванні файлів, такі завдання ШІ виконує швидше й дешевше.

Під тиском також можуть опинитися молодші копірайтери, SEO-райтери та автори шаблонного контенту. Штучний інтелект уже здатен створювати описи товарів, короткі новини, рекламні тексти та пости для соцмереж. Це не означає, що професія автора зникне, але просте написання текстів «за шаблоном» ставатиме менш прибутковим.

Схожа ситуація з перекладачами типових текстів. Машинний переклад став набагато якіснішим, тому прості інструкції, листи, документи й описи товарів дедалі частіше перекладатимуть автоматично. Більше шансів залишиться у фахівців, які працюють зі складними текстами, редактурою, локалізацією, юридичними або художніми матеріалами.

Не найкращим вибором може бути й професія, де стартова робота зводиться переважно до рутинної документації. Це стосується бухгалтерів первинної документації, молодших юристів, помічників рекрутерів та частини офісних спеціалістів. ШІ вже допомагає створювати договори, резюме, звіти, таблиці та перевіряти документи.

Водночас ці професії не зникнуть повністю. Проблема в іншому – кількість вакансій для початківців може скоротитися. Тому вступникам варто обирати напрямки, де потрібні аналітичне мислення, відповідальність, комунікація, практичний досвід і вміння працювати з новими технологіями.

Найбільш перспективними залишаються спеціальності, де ШІ буде помічником, а не повною заміною людини. Це медицина, освіта, інженерія, будівництво, технічні професії, кібербезпека, програмування, управління, психологія та сфери, де важлива довіра й жива взаємодія з людьми.

В Україні можуть з’явитися нові податкові правила для посилок, онлайн-продажів та цифрових платформ. Йдеться, зокрема, про сервіси на кшталт OLX, через які українці продають товари або надають послуги. За словами народного депутата від «Слуги народу» Сергія Демченка, такі зміни фактично стали неминучими після ратифікації міжнародної угоди з Європейським Союзом.

Про це він заявив в ефірі Ранок.LIVE.

За словами парламентаря, Україна не просто погодила черговий документ із ЄС, а надала йому статус закону. Саме тому положення угоди тепер мають виконуватися всередині країни.

«Те, що ми прийняли, це не просто якийсь документ ми погодили. Це ми прийняли закон. Він набув статусу закону. Після ратифікації ця угода для нас – це статус закону», – пояснив Демченко.

Що можуть змінити для українців

Нові правила можуть торкнутися одразу кількох сфер. Насамперед йдеться про посилки з-за кордону, онлайн-торгівлю та доходи, які громадяни отримують через цифрові платформи. У суспільстві такі ініціативи вже називають «податком на OLX» або «податком на посилки».

Ідея полягає в тому, щоб держава отримувала більше інформації про доходи, які українці заробляють через онлайн-сервіси. Це може стосуватися не лише продажу речей на майданчиках оголошень, а й інших цифрових платформ, де люди надають послуги або отримують регулярний прибуток.

Водночас важливо розділяти разові продажі особистих речей і системну підприємницьку діяльність. Наприклад, якщо людина час від часу продає власні вживані речі, це одна ситуація. Якщо ж через платформу регулярно продаються товари або надаються послуги з метою заробітку, держава може розглядати це як дохід, який має оподатковуватися.

Посилки також можуть подорожчати

Окрема частина змін стосується міжнародних посилок. Українці звикли замовляти товари з-за кордону, часто користуючись пільговими правилами для невеликих відправлень. Однак після наближення українського законодавства до правил ЄС ці умови можуть переглянути.

Фактично це означає, що частина імпортних покупок може стати дорожчою через додаткове податкове навантаження. Найбільше це відчують ті, хто регулярно замовляє товари за кордоном або використовує міжнародні посилки для подальшого перепродажу.

Що буде з ФОПами та єдиним податком

За словами Демченка, зміни можуть зачепити і малий бізнес. Йдеться про перегляд правил для фізичних осіб-підприємців та можливе реформування системи єдиного податку.

Для багатьох ФОПів це може означати складніші правила обліку, додаткові вимоги до звітності або збільшення податкового навантаження. Саме тому ця тема викликає занепокоєння серед підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг та онлайн-продажів.

Поки що остаточні умови залежать від конкретних законодавчих рішень, які ухвалюватимуть у парламенті. Однак сам напрям змін уже зрозумілий: Україна поступово підлаштовує податкову систему під європейські правила.

Серед бюджетних мобільних тарифів для пенсіонерів одна з найвигідніших пропозицій зараз доступна не у Київстар чи lifecell, а в Інтертелеком. Йдеться про тарифний план «Пенсійний», який орієнтований на людей старшого віку та тих абонентів, кому потрібен недорогий зв’язок без зайвих переплат.

Головна перевага тарифу – його ціна. Абонентська плата становить 150 гривень на місяць, що робить цей пакет одним із найдоступніших варіантів на ринку. За ці гроші абонент отримує не лише дзвінки, а й мобільний інтернет, якого вистачить для базових щоденних потреб.

У тариф «Пенсійний» входять безлімітні дзвінки в мережі Інтертелеком. Це зручно для тих, хто часто спілкується з рідними або знайомими, які також користуються цим оператором. Крім того, пакет передбачає 1 000 хвилин на місяць для дзвінків на мобільні номери інших операторів.

Також у тарифі передбачено 10 000 МБ мобільного інтернету на місяць. Цього обсягу достатньо, щоб користуватися месенджерами, читати новини, переглядати пошту, шукати потрібну інформацію в інтернеті та час від часу дивитися відео.

Фактично за 150 гривень абонент отримує базовий набір послуг, якого вистачить більшості пенсіонерів: дзвінки всередині мережі без обмежень, великий пакет хвилин на інші номери та 10 ГБ інтернету. Саме тому тариф «Пенсійний» може бути вигідним рішенням для тих, хто хоче залишатися на зв’язку, але не готовий платити за мобільний зв’язок по 300-500 гривень на місяць.

Особливо актуальною така пропозиція може бути для людей, які користуються телефоном переважно для дзвінків, спілкування у Viber чи Telegram, читання новин і простих онлайн-сервісів. У такому випадку тариф не перевантажений зайвими опціями, але дає все необхідне для щоденного користування.