В Україні можуть з’явитися нові податкові правила для посилок, онлайн-продажів та цифрових платформ. Йдеться, зокрема, про сервіси на кшталт OLX, через які українці продають товари або надають послуги. За словами народного депутата від «Слуги народу» Сергія Демченка, такі зміни фактично стали неминучими після ратифікації міжнародної угоди з Європейським Союзом.

Про це він заявив в ефірі Ранок.LIVE.

За словами парламентаря, Україна не просто погодила черговий документ із ЄС, а надала йому статус закону. Саме тому положення угоди тепер мають виконуватися всередині країни.

«Те, що ми прийняли, це не просто якийсь документ ми погодили. Це ми прийняли закон. Він набув статусу закону. Після ратифікації ця угода для нас – це статус закону», – пояснив Демченко.

Що можуть змінити для українців

Нові правила можуть торкнутися одразу кількох сфер. Насамперед йдеться про посилки з-за кордону, онлайн-торгівлю та доходи, які громадяни отримують через цифрові платформи. У суспільстві такі ініціативи вже називають «податком на OLX» або «податком на посилки».

Ідея полягає в тому, щоб держава отримувала більше інформації про доходи, які українці заробляють через онлайн-сервіси. Це може стосуватися не лише продажу речей на майданчиках оголошень, а й інших цифрових платформ, де люди надають послуги або отримують регулярний прибуток.

Водночас важливо розділяти разові продажі особистих речей і системну підприємницьку діяльність. Наприклад, якщо людина час від часу продає власні вживані речі, це одна ситуація. Якщо ж через платформу регулярно продаються товари або надаються послуги з метою заробітку, держава може розглядати це як дохід, який має оподатковуватися.

Посилки також можуть подорожчати

Окрема частина змін стосується міжнародних посилок. Українці звикли замовляти товари з-за кордону, часто користуючись пільговими правилами для невеликих відправлень. Однак після наближення українського законодавства до правил ЄС ці умови можуть переглянути.

Фактично це означає, що частина імпортних покупок може стати дорожчою через додаткове податкове навантаження. Найбільше це відчують ті, хто регулярно замовляє товари за кордоном або використовує міжнародні посилки для подальшого перепродажу.

Що буде з ФОПами та єдиним податком

За словами Демченка, зміни можуть зачепити і малий бізнес. Йдеться про перегляд правил для фізичних осіб-підприємців та можливе реформування системи єдиного податку.

Для багатьох ФОПів це може означати складніші правила обліку, додаткові вимоги до звітності або збільшення податкового навантаження. Саме тому ця тема викликає занепокоєння серед підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг та онлайн-продажів.

Поки що остаточні умови залежать від конкретних законодавчих рішень, які ухвалюватимуть у парламенті. Однак сам напрям змін уже зрозумілий: Україна поступово підлаштовує податкову систему під європейські правила.

Серед бюджетних мобільних тарифів для пенсіонерів одна з найвигідніших пропозицій зараз доступна не у Київстар чи lifecell, а в Інтертелеком. Йдеться про тарифний план «Пенсійний», який орієнтований на людей старшого віку та тих абонентів, кому потрібен недорогий зв’язок без зайвих переплат.

Головна перевага тарифу – його ціна. Абонентська плата становить 150 гривень на місяць, що робить цей пакет одним із найдоступніших варіантів на ринку. За ці гроші абонент отримує не лише дзвінки, а й мобільний інтернет, якого вистачить для базових щоденних потреб.

У тариф «Пенсійний» входять безлімітні дзвінки в мережі Інтертелеком. Це зручно для тих, хто часто спілкується з рідними або знайомими, які також користуються цим оператором. Крім того, пакет передбачає 1 000 хвилин на місяць для дзвінків на мобільні номери інших операторів.

Також у тарифі передбачено 10 000 МБ мобільного інтернету на місяць. Цього обсягу достатньо, щоб користуватися месенджерами, читати новини, переглядати пошту, шукати потрібну інформацію в інтернеті та час від часу дивитися відео.

Фактично за 150 гривень абонент отримує базовий набір послуг, якого вистачить більшості пенсіонерів: дзвінки всередині мережі без обмежень, великий пакет хвилин на інші номери та 10 ГБ інтернету. Саме тому тариф «Пенсійний» може бути вигідним рішенням для тих, хто хоче залишатися на зв’язку, але не готовий платити за мобільний зв’язок по 300-500 гривень на місяць.

Особливо актуальною така пропозиція може бути для людей, які користуються телефоном переважно для дзвінків, спілкування у Viber чи Telegram, читання новин і простих онлайн-сервісів. У такому випадку тариф не перевантажений зайвими опціями, але дає все необхідне для щоденного користування.

У застосунку «Дія» з’явився новий цифровий помічник – Дія.АІ. Це не звичайний чатбот із готовими відповідями, а ШІ-асистент, який має допомагати українцям швидше знаходити потрібні державні послуги та виконувати частину дій прямо в чаті.

Ідея сервісу проста, користувачу більше не потрібно самостійно шукати потрібний розділ у меню застосунку. Достатньо написати, що саме потрібно, наприклад отримати витяг або розібратися зі штрафом, а Дія.АІ підкаже подальші кроки або допоможе оформити послугу.

Наразі асистент уже вміє консультувати щодо сервісів у «Дії», підбирати потрібну послугу під конкретну життєву ситуацію та давати покрокові інструкції. Зокрема, він може пояснити, як відкрити ФОП, подати заяву про шлюб або скористатися послугою єМалятко.

Окремо в «Дії» наголошують, що Дія.АІ вже підтримує кілька практичних функцій. Через чат можна отримати витяг про місце проживання дорослого або дитини. Документ формується прямо в діалозі, а користувач бачить його статус – наприклад, «в обробці» або «готово». Після цього витяг можна завантажити безпосередньо з чату.

Ще одна можливість – робота зі штрафами за порушення правил дорожнього руху. Асистент може проактивно повідомити користувача про новий штраф і надати посилання для його оплати. Тобто частину дій, які раніше вимагали окремого пошуку в застосунку, тепер можна виконати через коротке листування.

Технологічним партнером проєкту стала Google. В основі Дія.АІ використовується модель Gemini, а саме рішення розгорнули на платформі Vertex AI. Завдяки цьому сервіс може не лише відповідати на запитання, а й працювати як цифровий агент, який допомагає виконувати конкретні дії.

Зараз Дія.АІ працює в режимі публічного тестування. Українців закликають користуватися асистентом і залишати відгуки, щоб сервіс поступово ставав точнішим та зручнішим.

Водночас розвиток штучного інтелекту в державних сервісах цим не обмежується. В Україні також триває робота над національною великою мовною моделлю «Сяйво». Її створюють для того, щоб ШІ краще розумів український контекст, мову, культуру, історію та особливості спілкування. У перспективі така модель може використовуватися не лише в держпослугах, а й у бізнесі, освіті, науці та інших сферах.

Запуск Дія.АІ фактично показує, що державні сервіси поступово переходять від формату «знайди потрібну кнопку сам» до більш зручної моделі – коли користувач просто описує свою проблему, а система підказує рішення.