В Україні знову заговорили про необхідність серйозного перезавантаження мобілізаційної системи. У Верховній Раді визнають, що нинішній механізм потребує змін, адже війна триває вже не перший рік, а добровольців дуже мало. Тому особливо болісними майбутні рішення можуть стати для військовозобов’язаних, які ухиляються від служби або перебувають у розшуку.

Про це заявила народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська в ефірі програми «Говорить великий Львів».

За її словами, реформа мобілізації є складним, але реальним процесом. Вона наголосила, що держава має спочатку намагатися діяти через зрозумілі та цивілізовані механізми, однак у випадках, коли люди свідомо ігнорують свої обов’язки, можуть застосовуватися жорсткіші інструменти впливу.

Бобровська зазначила, що зміни будуть непростими, а для частини чоловіків, які сьогодні перебувають у розшуку, вони можуть виявитися особливо відчутними. На її думку, іншого виходу у держави фактично немає, адже військові, які воюють з 2022 року, потребують заміни та ротації.

«Якщо людина не хоче по-хорошому, а варто спробувати по-хорошому, тоді держава має застосовувати свої санкції, свої заходи примусу для того, щоб людина дійшла до військової служби і замінила тих, хто там з 2022 року», – заявила нардепка.

У парламенті також обговорюють можливе посилення відповідальності для військовозобов’язаних, які після отримання повістки не з’являються до ТЦК. Йдеться не лише про зміни в роботі самих ТЦК, а й про нові підходи до контролю за виконанням мобілізаційного законодавства.

Водночас конкретні законопроєкти щодо нової реформи мобілізації наразі ще не зареєстровані. Поки що йдеться про політичні заяви та дискусії всередині парламенту щодо того, як має працювати система далі.

Варто зазначити, що з 1 червня загальні правила мобілізації в Україні не змінюються. Водночас уряд уже вніс корективи до порядку бронювання працівників критично важливих підприємств, що також може вплинути на частину військовозобов’язаних.

Meta поступово переводить свої головні сервіси у нову реальність – поруч із безкоштовними функціями у Facebook, Instagram та WhatsApp з’являться платні можливості. Компанія вже почала запуск підписок для соцмереж і месенджера, а також тестує окремі тарифи для користувачів Meta AI.

Головна причина такого кроку – величезні витрати на розвиток штучного інтелекту. Meta активно вкладається у дата-центри, чипи та нові ШІ-сервіси, тому компанія шукає додаткові джерела доходу, які не залежать лише від реклами.

Скільки коштуватимуть нові підписки

За даними The Wall Street Journal, підписки Facebook Plus та Instagram Plus коштуватимуть по 3,99 долара на місяць.

Для WhatsApp Plus ціна буде нижчою – 2,99 долара на місяць.

Окремо Meta тестує платні тарифи для свого ШІ-чатбота Meta AI. Базовий пакет оцінюють у 7,99 долара на місяць, а преміальний – у 19,99 долара.

Сам Meta AI при цьому має залишитися безкоштовним, однак платні користувачі отримають вищі ліміти та доступ до додаткових інструментів.

Які привілеї дадуть підписки

У Facebook Plus та Instagram Plus користувачам обіцяють більше можливостей для персоналізації профілю, роботи зі Stories та взаємодії з аудиторією.

Серед очікуваних функцій – розширена аналітика Stories, зокрема дані про повторні перегляди. Також користувачі зможуть створювати більше списків аудиторії, а не обмежуватися лише форматом «Близькі друзі».

Ще одна цікава можливість – продовження життя Сторіс понад стандартні 24 години. Крім того, підписники зможуть переглядати Сторіс перед публікацією, шукати людей у списках переглядів і публікувати дописи у профілі без показу їх у стрічках підписників.

Також очікуються анімовані реакції для Stories, кастомні іконки застосунку, нові шрифти для опису профілю та більше закріплених елементів на сторінці.

WhatsApp Plus отримає власний набір бонусів. Йдеться про кастомні рингтони, нові теми оформлення, можливість закріплювати більше чатів, додаткові стікери та розширені налаштування списків.

Платні тарифи Meta AI мають дати користувачам доступ до вищих лімітів Thinking Mode, а також до генерації зображень і відео.

Цікаві факти

Нові підписки Meta запускає на тлі масштабних витрат на штучний інтелект. У 2026 році компанія планує спрямувати до 145 млрд доларів капітальних інвестицій – переважно на дата-центри та обладнання для ШІ.

Перед запуском нових підписок Meta скоротила близько 10% персоналу зі штату приблизно у 78 тисяч працівників. Частково це пов’язують саме з необхідністю звільнити ресурси для інвестицій у штучний інтелект.

Інвестори спочатку насторожено сприйняли плани компанії збільшувати витрати на ШІ. Після квартального звіту акції Meta падали більш ніж на 5% на післябіржових торгах. Водночас після оголошення про запуск нових підписок вони зросли на 3,7%.

Meta вже має платний сервіс Meta Verified для авторів контенту та бізнесу. Він дає синю позначку верифікації, додатковий захист і підтримку. Його вартість становить від 14,99 до 499,99 долара на місяць.

В Україні чинна система мобілізації потребує глибокого перезавантаження, адже нинішній підхід уже не відповідає масштабам війни та потребам великої армії. Одними з головних проблем залишаються силові методи оповіщення громадян, так звана «бусифікація», а також корупційні схеми, які виникли навколо роботи окремих представників ТЦК і ВЛК.

Про це заявила народна депутатка Соломія Бобровська, різко розкритикувавши ситуацію з мобілізацією та поведінку частини посадових осіб.

За її словами, система у нинішньому вигляді фактично вичерпала себе. Замість прозорого та зрозумілого механізму призову люди дедалі частіше стикаються з хаосом, страхом і тіньовими домовленостями. Особливо гостро депутатка висловилася щодо випадків, коли громадян силоміць доставляють до ТЦК, а потім навколо цього нібито з’являється ціле «меню послуг».

Бобровська заявила, що в окремих випадках службовці ТЦК фактично перетворюються на «кондукторів платних мікроавтобусів», де може обговорюватися, скільки коштує «вийти з бусика», доїхати до певної точки або уникнути подальшого проходження процедур.

Окремо вона звернула увагу і на роботу ВЛК. За словами депутатки, сумнівні рішення військово-лікарських комісій, як і раніше, залишаються відповідальністю лікарів, які їх ухвалюють.

Найбільше обурення викликають ситуації, коли під силові дії потрапляють люди, які мають законне право на відстрочку, бронювання або інші підстави не бути мобілізованими в конкретний момент. Такий підхід, за словами Бобровської, не лише порушує права громадян, а й підриває довіру до держави та армії.

У Міністерстві оборони, за її словами, вже розуміють масштаб проблеми та готують серйозні зміни. Йдеться не просто про косметичне оновлення роботи ТЦК, а про фактичний розподіл їхніх функцій. Частину напрямів можуть винести в окремі автономні структури – зокрема соціальне забезпечення, оповіщення та роботу з військовозобов’язаними.

Крім того, держава планує активніше використовувати технологічні інструменти для пошуку та обліку громадян, які підлягають мобілізації. Це має зменшити кількість хаотичних дій на вулицях і зробити процес більш контрольованим.

Водночас майбутня реформа може стати болючою для тих, хто перебуває в розшуку або свідомо уникає військового обліку. Бобровська наголосила: держава має спершу діяти цивілізовано та давати людині можливість виконати свої обов’язки добровільно. Але якщо цього не відбувається, тоді можуть застосовуватися санкції та примусові механізми.

За її словами, Україна більше не може дозволити собі ситуацію, коли одні громадяни роками воюють на передовій, а інші намагаються повністю уникнути будь-якої взаємодії з системою мобілізації. Саме тому майбутня реформа має одночасно прибрати свавілля на місцях і зробити відповідальність за ухилення реальною.