В Україні готують оновлення правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Зміни стосуватимуться підприємств, установ та організацій, які мають статус критично важливих для економіки та роботи держави в умовах воєнного стану.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев в етері Національного телемарафону повідомив, що постанову з оновленими критеріями бронювання планують офіційно опублікувати до кінця травня.

За його словами, сам механізм оновленого бронювання та надання відстрочок має запрацювати через 10 днів після публікації документа. Орієнтовно це може статися в середині червня.

Водночас для бізнесу передбачили перехідний період. Упродовж трьох місяців після набуття змінами чинності підприємства зможуть пройти перегляд статусу критичності. До ухвалення нового рішення чинний статус критично важливого підприємства зберігатиметься.

Так само на цей період залишатиметься чинним і бронювання військовозобов’язаних працівників, які вже були заброньовані за такими підприємствами.

Які зміни передбачають нові правила

Однією з ключових новацій стане підвищення зарплатного критерію для бронювання. Тепер середня зарплата працівника, якого планують забронювати, має бути не меншою за три мінімальні зарплати – 25 941 грн.

Раніше цей поріг становив 2,5 мінімальні зарплати – 21 618 грн. Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, вимога залишиться на попередньому рівні – 2,5 мінімальні зарплати.

Також уряд змінює підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер такого працівника враховуватимуть у квоті бронювання лише один раз і тільки за одним місцем роботи.

Це має унеможливити ситуації, коли сумісництво штучно збільшує кількість працівників, яких підприємство може забронювати.

Хто зможе отримати статус критично важливого підприємства

Щоб підприємство могло претендувати на статус критично важливого, воно має відповідати визначеним критеріям. Серед них – відсутність податкової заборгованості, відсутність боргів із зарплати, значні обсяги сплачених податків або валютної виручки, а також важливість для певної галузі чи забезпечення життєдіяльності населення.

До таких сфер можуть належати енергетика, медицина, транспорт, зв’язок, житлово-комунальне господарство, аграрний сектор, IT та інші напрямки, важливі для економіки й обороноздатності країни.

Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають у місячний термін оновити власні критерії критичності та погодити їх із Міноборони й Мінекономіки.

Після цього упродовж трьох місяців переглянуть статус усіх підприємств, які вже були визначені критично важливими. За задумом уряду, це має зробити систему бронювання прозорішою та зменшити можливості для зловживань.

Що кажуть економісти

Економісти вважають, що тримісячний перехідний період є компромісним рішенням. З одного боку, бізнесу потрібен час, щоб підтвердити свій статус і підготувати документи. З іншого – держава в умовах війни має швидко реагувати на потреби армії та економіки.

Підвищення зарплатного критерію також називають спробою знайти баланс між двома важливими завданнями: збереженням ключових працівників для підприємств і необхідністю поповнення Сил оборони.

Фактично нові правила означають, що бронювання стане більш вибірковим. Підприємствам доведеться підтверджувати не лише свою економічну або галузеву важливість, а й реальну потребу у збереженні конкретних фахівців.

В Україні запускають нову програму грошової підтримки для Захисників і Захисниць, які під час війни частково або повністю втратили зір. Вони зможуть отримати кошти на придбання спеціальної побутової техніки, адаптованої до потреб людей із порушеннями зору.

Про нову допомогу повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко 28 травня. Також деталі програми надали в Українському Червоному Хресті.

Йдеться про одноразову виплату у розмірі до 95 тис. грн. Ці гроші ветерани та ветеранки зможуть використати для купівлі адаптованої побутової техніки та інших рішень, які допоможуть зробити щоденне життя більш зручним, безпечним і самостійним.

У межах програми передбачено перелік із 26 категорій техніки та адаптаційних приладів. Конкретний варіант людина зможе обрати відповідно до власних потреб. Тобто допомога спрямована не просто на купівлю техніки, а на те, щоб Захисники могли легше облаштувати побут після поранення або втрати зору.

Програма реалізовуватиметься у співпраці Міністерства у справах ветеранів України та Товариства Українського Червоного Хреста. Окрім основної суми до 95 тис. грн, окремо передбачено до 2 тис. грн на банківські послуги.

Важливо, що ця виплата надаватиметься незалежно від того, чи отримує людина інші види державної або благодійної допомоги. Тобто інші виплати не мають стати перешкодою для участі в новій програмі.

За попередньою інформацією, спільна програма стартує з 1 липня 2026 року. Загалом у межах ініціативи допомогу мають отримати 345 ветеранів та ветеранок.

Поки що офіційно не уточнюється, яким саме буде механізм подання заявок і отримання коштів. Детальні інструкції мають оприлюднити ближче до старту програми. Тому Захисникам, їхнім родинам та представникам ветеранських організацій варто стежити за оновленнями на урядових ресурсах, сайті Міністерства у справах ветеранів та в повідомленнях Українського Червоного Хреста.

Також українці можуть користуватися мобільним додатком «де Допомога». У ньому зібрана актуальна інформація про різні види підтримки від держави, благодійних організацій та партнерів.

Перед вступною кампанією 2026 року абітурієнтам варто уважніше обирати майбутню спеціальність. Причина проста – штучний інтелект уже змінює ринок праці й поступово бере на себе частину роботи, яку раніше виконували люди. Найбільше це стосується професій, де є багато шаблонних дій, повторюваних задач, роботи з текстами, таблицями або типовим спілкуванням із клієнтами.

У зоні ризику опиняються оператори кол-центрів та працівники першої лінії підтримки. Чатботи й голосові помічники вже можуть відповідати на стандартні запитання, приймати заявки, консультувати клієнтів і працювати без вихідних. Тому навчатися лише для простої клієнтської підтримки без додаткових навичок у 2026 році може бути невигідно.

Ще один напрям, який може втрачати актуальність, – введення та базова обробка даних. Якщо робота полягає у перенесенні інформації з документів у таблиці, перевірці простих помилок або сортуванні файлів, такі завдання ШІ виконує швидше й дешевше.

Під тиском також можуть опинитися молодші копірайтери, SEO-райтери та автори шаблонного контенту. Штучний інтелект уже здатен створювати описи товарів, короткі новини, рекламні тексти та пости для соцмереж. Це не означає, що професія автора зникне, але просте написання текстів «за шаблоном» ставатиме менш прибутковим.

Схожа ситуація з перекладачами типових текстів. Машинний переклад став набагато якіснішим, тому прості інструкції, листи, документи й описи товарів дедалі частіше перекладатимуть автоматично. Більше шансів залишиться у фахівців, які працюють зі складними текстами, редактурою, локалізацією, юридичними або художніми матеріалами.

Не найкращим вибором може бути й професія, де стартова робота зводиться переважно до рутинної документації. Це стосується бухгалтерів первинної документації, молодших юристів, помічників рекрутерів та частини офісних спеціалістів. ШІ вже допомагає створювати договори, резюме, звіти, таблиці та перевіряти документи.

Водночас ці професії не зникнуть повністю. Проблема в іншому – кількість вакансій для початківців може скоротитися. Тому вступникам варто обирати напрямки, де потрібні аналітичне мислення, відповідальність, комунікація, практичний досвід і вміння працювати з новими технологіями.

Найбільш перспективними залишаються спеціальності, де ШІ буде помічником, а не повною заміною людини. Це медицина, освіта, інженерія, будівництво, технічні професії, кібербезпека, програмування, управління, психологія та сфери, де важлива довіра й жива взаємодія з людьми.