Клієнти ПриватБанку отримали нову можливість під час використання сервісу «Оплата частинами». Тепер термін виплат за деякими покупками можна самостійно збільшити, щоб зменшити суму щомісячного платежу.

Раніше кількість платежів визначалася умовами магазину-партнера. Якщо запропонований графік був занадто коротким для покупця, змінити його самостійно було неможливо.

Тепер ситуація змінилася. Користувачі можуть продовжити термін розстрочки без звернення до продавця та без оформлення нового договору.

Як працює нова можливість

Опція доступна для покупок в інтернет-магазинах, які підключені до сервісу «Оплата частинами». Кількість платежів можна збільшити максимум удвічі порівняно з початковим терміном, встановленим продавцем. При цьому загальна кількість платежів не може перевищувати 25.

Наприклад, якщо товар спочатку оформлено на 5 платежів, клієнт може збільшити термін ще на 5 платежів. У результаті сума кожного окремого платежу стане приблизно вдвічі меншою.

Це може бути особливо актуально під час придбання дорогих товарів – смартфонів, ноутбуків, побутової техніки, меблів та іншої техніки.

Однак за продовження терміну передбачена додаткова плата. Комісія становить 1,9% від вартості покупки за кожен додатковий місяць.

При цьому комісію не потрібно сплачувати одразу. Її розподіляють між наступними платежами, тому додаткове фінансове навантаження розтягується на весь період виплат.

У банку зазначають, що нова функція має дати клієнтам більше можливостей для управління власним бюджетом. Покупці можуть самостійно підібрати зручніший графік погашення та зменшити суму щомісячного платежу.

Водночас перед оформленням варто враховувати додаткову комісію – чим довший термін виплат, тим більшою буде загальна сума витрат за покупку.

За роки повномасштабної війни вартість мобільного зв’язку в Україні суттєво зросла. Якщо на початку 2022 року найдешевші тарифи великих операторів коштували близько 120–125 грн, то у 2026 році за базовий пакет доводиться платити вже від 270 до 370 грн.

Порівняння актуальних і архівних пропозицій Київстар, Vodafone та lifecell показує, наскільки змінилася вартість мобільного зв’язку за чотири роки.

Київстар: тариф подорожчав зі 125 до 370 грн

На початку 2022 року одним із найдешевших тарифів Київстар із мобільним інтернетом був пакет «Смачний». Його вартість становила 125 грн на місяць.

За ці гроші абоненти отримували 20 ГБ мобільного інтернету, безлімітні дзвінки в мережі, а також 300 хвилин для дзвінків на інші українські номери та за кордон.

Нині найдешевші тарифи Київстар, доступні для нового підключення, коштують приблизно 370 грн. Таким чином, мінімальна ціна зросла майже утричі.

Vodafone: з 125 до 280 грн

У Vodafone на початку 2022 року найдешевшим варіантом був тариф «SuperNet Start» за 125 грн.

До пакета входили 4 ГБ мобільного інтернету, безлімітні дзвінки абонентам Vodafone та 150 хвилин для дзвінків на інші номери в Україні.

У 2026 році найдешевші доступні пропозиції оператора коштують близько 280 грн за 4 тижні.

lifecell: зі 120 до 270 грн

У lifecell у 2022 році одним із найдоступніших тарифів був «Просто Лайф». Його стандартна вартість становила 120 грн за 4 тижні, а для зареєстрованого номера діяла ціна 110 грн.

Тепер найдешевші тарифи оператора стартують приблизно від 270 грн за 4 тижні.

Як змінилися ціни на мобільний зв’язок

На початку 2022 року найдешевші звичайні тарифи трьох найбільших мобільних операторів коштували приблизно 120–125 грн. Тепер мінімальна вартість становить уже 270–370 грн.

Отже, базовий мобільний зв’язок в Україні за цей період подорожчав більш ніж удвічі, а в окремих випадках ціна зросла майже втричі.

На динаміку цін вплинули інфляція, подорожчання обладнання та значні витрати операторів на підтримку мобільних мереж під час війни. Зокрема, компанії вкладають кошти в акумулятори, генератори та інші системи резервного живлення для роботи базових станцій під час відключень електроенергії.

Як платити менше за мобільний зв’язок

• Перевірте актуальні пропозиції у застосунку свого оператора. Іноді старий тариф може коштувати дорожче за новий пакет із більшим обсягом послуг.
• Звертайте увагу на період оплати. Тарифи на 4 тижні означають 13 оплат протягом року, а не 12.
• Не переплачуйте за невикористані гігабайти та хвилини — пакет краще підбирати відповідно до реального споживання.

Подальше підвищення вартості мобільного зв’язку залежатиме від витрат операторів та можливостей абонентів. Водночас після кількох хвиль подорожчання компаніям дедалі складніше підвищувати ціни без ризику втратити частину клієнтів.

Після посилення правил у Німеччині українські чоловіки призовного віку почали частіше цікавитися, чи можна отримати тимчасовий захист в інших країнах ЄС без «Резерв+» та додаткових військових документів.

У різних країнах процедура оформлення статусу може відрізнятися. Десь у переліку необхідних документів немає окремої вимоги щодо «Резерв+», тоді як в інших державах можуть перевіряти законність виїзду з України або інші обставини заявника.

Нижче зібрали країни Євросоюзу, де українці можуть звернутися за тимчасовим захистом, а також пояснили, які вимоги діють для чоловіків призовного віку.

У Німеччині запровадили нові вимоги для частини українських чоловіків, які прибувають до країни після 31 липня 2026 року. Для отримання тимчасового захисту їм може знадобитися підтвердити законні підстави для виїзду з України або звільнення від військового обов’язку.

Зміни стосуються українських громадян призовного віку, на яких поширюються вимоги українського законодавства щодо військового обов’язку. Водночас вони не означають автоматичного скасування статусу для чоловіків, які вже перебувають у Німеччині та отримали захист.

Кого стосуються нові правила

За інформацією Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, нові вимоги застосовуються до чоловіків віком від 23 до 60 років, які прибули до країни починаючи з 31 липня 2026 року.

Під час оформлення тимчасового захисту за §24 Закону Німеччини про перебування заявнику може знадобитися підтвердити, що він має законні підстави для виїзду з України або звільнений від виконання військового обов’язку.

Якщо відповідних документів немає і чоловік не може підтвердити законність свого виїзду, у наданні тимчасового захисту можуть відмовити.

Що буде з українцями, які вже перебувають у Німеччині

Нові правила не поширюються заднім числом на всіх українських чоловіків, які вже отримали тимчасовий захист.

Ті, хто перебував у Німеччині до 31 липня 2026 року та вже має відповідний статус, зберігають його. Загальний механізм тимчасового захисту для українців у країнах ЄС продовжено до 4 березня 2028 року.

Таким чином, ключовою є дата прибуття до Німеччини та те, чи оформлює людина захист уперше. Сам факт того, що людина є українським чоловіком призовного віку, не означає автоматичного позбавлення вже отриманого статусу.

Чи можна залишитися в Німеччині без статусу §24

Українці, яким не нададуть тимчасовий захист, можуть за певних обставин звернутися із заявою про надання притулку. Такі звернення розглядає Федеральне відомство у справах міграції та біженців Німеччини (BAMF) індивідуально.

При цьому сам факт наявності військового обов’язку в Україні не є автоматичною підставою для отримання притулку. Німецькі органи оцінюють кожну справу відповідно до законодавства Німеччини та ЄС про міжнародний захист.

Чи загрожує українцям депортація

Відмова у тимчасовому захисті сама по собі не означає негайної депортації. Примусове повернення можливе лише за наявності передбачених німецьким законодавством підстав.

Зокрема, йдеться про ситуації, коли людина перебуває в країні без законних підстав для проживання, має обов’язок залишити Німеччину та відсутні юридичні перешкоди для її повернення.

Тому неможливість підтвердити право на виїзд з України не означає автоматичної депортації. Подальші дії залежать від конкретного статусу людини та рішення німецьких міграційних органів.

Чому ЄС змінив підхід

Нові правила пов’язані з продовженням механізму тимчасового захисту для громадян України на рівні Європейського Союзу. Країни ЄС погодилися продовжити його дію до 4 березня 2028 року, водночас передбачивши додаткові вимоги для нових заявників чоловічої статі призовного віку.

Таким чином, ЄС намагається поєднати подальший захист українців, які були змушені залишити країну через війну, з необхідністю враховувати українське законодавство щодо військового обов’язку.