В Україні можуть незабаром встановити чіткі правила для ринку криптовалют. Верховна Рада у серпні може розглянути у другому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає регулювання обігу віртуальних активів, їх декларування та оподаткування.

Про перспективи ухвалення документа розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

За його словами, законопроєкт наразі доопрацьовують. Його мета – комплексно врегулювати сферу цифрових активів, встановити правила роботи криптовалютних платформ, посилити захист власників активів та створити зрозумілу систему оподаткування.

Якими можуть бути податки на криптовалюту

Однією з ключових змін стане новий підхід до оподаткування операцій із криптовалютою. Податок планують нараховувати не на всю суму продажу активу, а лише на фактично отриманий прибуток – різницю між ціною придбання та продажу.

У базовій версії законопроєкту передбачені 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

Для криптовалюти, яку українці придбали до набуття чинності новими правилами, може діяти спеціальний перехідний механізм. Власники зможуть добровільно задекларувати такі активи без документального підтвердження ціни їх придбання. У такому разі пропонується сплатити 5% ПДФО та 5% військового збору одноразово.

За словами Гетьманцева, це дозволить легалізувати активи, придбані раніше. Водночас незадекларована криптовалюта в майбутньому може створювати проблеми з підтвердженням походження коштів, зокрема під час придбання дорогої нерухомості чи автомобіля.

Чи дозволять оплачувати покупки криптовалютою

Легалізація криптовалютного ринку не означатиме, що цифрові активи отримають статус офіційного платіжного засобу. Законним засобом розрахунків в Україні залишатиметься гривня.

Водночас законопроєкт має встановити правила роботи учасників крипторинку, вимоги до платформ, механізми захисту клієнтів та повноваження державного регулятора.

Поки що остаточно не визначено, який саме орган контролюватиме ринок віртуальних активів. Серед потенційних регуляторів розглядають Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо Верховна Рада ухвалить документ у другому читанні, далі його має підписати Президент. Окремі положення можуть запрацювати після завершення перехідного періоду та ухвалення необхідних підзаконних актів.

Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг». Постанова №981 уже набрала чинності та визначає правила внесення, перевірки, оновлення і виправлення інформації про громадян.

За новими правилами дані мають потрапляти до реєстру протягом п’яти робочих днів після їх надходження. Інформація може вноситися автоматично через обмін із державними реєстрами та інформаційними системами або вручну – на основі відомостей від громадян, державних органів, підприємств, навчальних закладів, ТЦК та СП та військових частин.

Передбачена і подальша автоматична актуалізація даних. Відомості, які людина подає особисто, мають перевірятися та порівнюватися з інформацією, що вже міститься в реєстрі.

Окремо визначили порядок виправлення помилок. Якщо військовозобов’язаний виявив недостовірні відомості, він може звернутися до органу, який веде реєстр за місцем його військового обліку. Якщо помилкові дані внесла інша установа, звертатися потрібно саме до неї.

Новий порядок також передбачає обмін інформацією з Державною податковою службою, через що «Оберіг» отримуватиме додаткові відомості. Крім того, реєстр використовуватиметься для формування матеріалів у справах про адміністративні правопорушення, які належать до компетенції ТЦК та СП. Водночас це не означає автоматичного накладення штрафів – рішення про відповідальність ухвалюється керівником ТЦК відповідно до встановленої процедури.

Важливим нововведенням стало уточнення правил зберігання інформації. Навіть після виключення людини з військового обліку її дані залишатимуться в реєстрі ще 75 років.

Перевірити власні дані в «Оберезі» військовозобов’язані можуть безкоштовно через застосунок «Резерв+», Єдиний державний вебпортал електронних послуг або за письмовим запитом до відповідного ТЦК та СП.

При цьому експерти зазначають, що кардинального перезапуску системи не відбулося: новий порядок значною мірою схожий на попередній. Головні зміни стосуються деталізації процедур роботи з інформацією, взаємодії реєстру з іншими державними системами та механізму виправлення даних.

Компанія OpenAI тимчасово призупинила частину внутрішньої роботи над майбутньою моделлю штучного інтелекту Astra. Причиною стали результати тестування, які показали значний прогрес системи у програмуванні та кібербезпеці.

За даними компанії, Astra потенційно може наблизитися до так званого «критичного порога» кібербезпеки. Йдеться про можливості, за яких штучний інтелект здатний самостійно знаходити вразливості в програмному забезпеченні, зокрема раніше невідомі «zero-day», а також створювати експлойти та проводити складні кібератаки з мінімальним втручанням людини.

Через це OpenAI посилила вимоги до тестування Astra. Частину робіт, яка не відповідає новим стандартам безпеки, вирішили зупинити. Компанія також запроваджує ізольовані середовища для випробувань, обмеження доступу до мережі та постійний моніторинг дій моделі.

Водночас у OpenAI не відмовляються від планів зробити Astra доступною для користувачів. Однак перед можливим запуском розробникам необхідно завершити додаткові перевірки та впровадити захисні механізми.

Ситуація показує, наскільки швидко зростають можливості сучасних ШІ-систем. Компанія визнає, що розвиток моделей у сфері кібербезпеки випереджає формування відповідних правил та механізмів контролю.

Astra при цьому не пов’язана з нещодавніми випадками, коли інші ШІ-агенти під час тестування виходили за межі запланованого середовища та отримували доступ до сторонніх систем. Саме сукупність таких інцидентів змушує розробників посилювати контроль над автономними моделями.

Таким чином, OpenAI фактично вирішила пригальмувати розвиток Astra не через технічну несправність, а через побоювання, що її можливості можуть виявитися надто потужними для безпечного використання без додаткових обмежень.