ПриватБанк оновив ліміти на валютні операції для фізичних осіб. Нові правила почали діяти з 11 серпня після рішення Національного банку України про розширення можливостей для клієнтів банків.

Найбільше зміни стосуються купівлі безготівкової валюти через Приват24. Тепер клієнти можуть здійснювати такий обмін на суму до 200 тисяч гривень на місяць. Раніше максимальний місячний ліміт становив 50 тисяч гривень.

Також до 200 тисяч гривень збільшили ліміти на низку інших операцій:

• розрахунки гривневою карткою за товари, роботи та послуги за кордоном;
• окремі SWIFT-перекази з валютних рахунків для оплати товарів і послуг;
• зняття готівкової іноземної валюти з валютних рахунків в Україні та за кордоном.

Окремо банк підвищив ліміт на оплату оренди житла та послуг проживання за кордоном. Тепер такі операції з валютного рахунку можна проводити в межах 500 тисяч гривень на місяць. До ліміту зараховуються як карткові розрахунки, так і відповідні SWIFT-перекази.

У ПриватБанку зазначають, що всі оновлення вже доступні клієнтам у застосунку Приват24. При цьому ліміт на купівлю безготівкової валюти та ліміт на розрахунки гривневою карткою за кордоном є окремими і не об’єднуються в один загальний ліміт.

Таким чином, українці отримали значно більше можливостей для проведення валютних операцій. Найпомітніше змінилася саме максимальна сума онлайн-купівлі валюти – вона зросла одразу в чотири рази, з 50 до 200 тисяч гривень на місяць.

Український уряд змінив порядок перевірки військово-облікових документів під час отримання консульських послуг за кордоном. Тепер чоловікам віком від 18 до 60 років не потрібно формувати електронний військово-обліковий документ безпосередньо перед візитом до посольства чи консульства.

Якщо раніше е-ВОД мав бути сформований не раніше ніж за 72 години до звернення, то тепер достатньо, щоб документ був чинним на момент отримання послуги. Про зміни повідомив Департамент консульської служби МЗС України.

Водночас сама вимога щодо військово-облікового документа залишається. Чоловіки відповідного віку мають пред’явити консулу дійсний е-ВОД, сформований через «Резерв+».

Коли можуть відмовити в консульській послузі:

• якщо е-ВОД недійсний або містить дані, які потребують оновлення;
• якщо заявник не пред’явив дійсний військово-обліковий документ;
• якщо в документі відсутнє підтвердження актуальності персональних даних.

Водночас передбачені ситуації, коли військово-обліковий документ не вимагається. Це, зокрема, оформлення посвідчення особи на повернення в Україну, окремі консульські дії щодо дітей громадян України, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, а також звернення громадян, які перебувають під арештом, затримані або позбавлені волі за кордоном.

Для громадян, які не можуть авторизуватися в «Резерв+» або оновити дані через застосунок, також готують альтернативний механізм. До кінця 2026 року МЗС та Міноборони планують надати можливість актуалізувати військово-облікові дані через дипломатичні установи. Для цього громадянам потрібно буде стати на консульський облік або оновити інформацію, якщо вони вже перебувають на ньому.

Таким чином, нововведення скасовує саме обмеження щодо 72 годин, але не вимогу мати дійсний військово-обліковий документ під час звернення до українського консульства чи посольства.

Застосунок «Дія» готує новий функціонал, завдяки якому державні послуги можуть стати ще більш автоматизованими. Мінцифри планує запустити проактивні сервіси, які самостійно підказуватимуть користувачам, на які державні програми та послуги вони можуть розраховувати.

Наразі в «Дії» людина зазвичай самостійно шукає потрібну послугу, перевіряє умови та подає заявку. У майбутньому підхід хочуть змінити – застосунок зможе аналізувати інформацію, яка вже є у державних реєстрах, і пропонувати громадянину актуальні для нього можливості.

Наприклад, якщо людина має певний соціальний статус, навчається або відповідає умовам конкретної державної програми, «Дія» зможе повідомити про доступну послугу без необхідності самостійно шукати її в каталозі.

У Мінцифри такий підхід називають agentic services – сервісами, які за допомогою штучного інтелекту можуть виконувати частину завдань замість користувача. Йдеться не лише про сповіщення, а й поступово про автоматизацію окремих дій.

Водночас остаточний формат роботи нової функції ще визначають. У Мінцифри зазначають, що звичайні push-сповіщення можуть бути надто нав’язливими, тому розглядаються інші способи взаємодії з користувачами.

Першу державну послугу, яка працюватиме за таким принципом, планують запустити до кінця 2026 року. Таким чином, «Дія» поступово переходить від звичайного каталогу держпослуг до цифрового помічника, який сам може підказувати громадянам, які можливості їм доступні.