Після посилення правил у Німеччині українські чоловіки призовного віку почали частіше цікавитися, чи можна отримати тимчасовий захист в інших країнах ЄС без «Резерв+» та додаткових військових документів.

У різних країнах процедура оформлення статусу може відрізнятися. Десь у переліку необхідних документів немає окремої вимоги щодо «Резерв+», тоді як в інших державах можуть перевіряти законність виїзду з України або інші обставини заявника.

Нижче зібрали країни Євросоюзу, де українці можуть звернутися за тимчасовим захистом, а також пояснили, які вимоги діють для чоловіків призовного віку.

У Німеччині запровадили нові вимоги для частини українських чоловіків, які прибувають до країни після 31 липня 2026 року. Для отримання тимчасового захисту їм може знадобитися підтвердити законні підстави для виїзду з України або звільнення від військового обов’язку.

Зміни стосуються українських громадян призовного віку, на яких поширюються вимоги українського законодавства щодо військового обов’язку. Водночас вони не означають автоматичного скасування статусу для чоловіків, які вже перебувають у Німеччині та отримали захист.

Кого стосуються нові правила

За інформацією Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, нові вимоги застосовуються до чоловіків віком від 23 до 60 років, які прибули до країни починаючи з 31 липня 2026 року.

Під час оформлення тимчасового захисту за §24 Закону Німеччини про перебування заявнику може знадобитися підтвердити, що він має законні підстави для виїзду з України або звільнений від виконання військового обов’язку.

Якщо відповідних документів немає і чоловік не може підтвердити законність свого виїзду, у наданні тимчасового захисту можуть відмовити.

Що буде з українцями, які вже перебувають у Німеччині

Нові правила не поширюються заднім числом на всіх українських чоловіків, які вже отримали тимчасовий захист.

Ті, хто перебував у Німеччині до 31 липня 2026 року та вже має відповідний статус, зберігають його. Загальний механізм тимчасового захисту для українців у країнах ЄС продовжено до 4 березня 2028 року.

Таким чином, ключовою є дата прибуття до Німеччини та те, чи оформлює людина захист уперше. Сам факт того, що людина є українським чоловіком призовного віку, не означає автоматичного позбавлення вже отриманого статусу.

Чи можна залишитися в Німеччині без статусу §24

Українці, яким не нададуть тимчасовий захист, можуть за певних обставин звернутися із заявою про надання притулку. Такі звернення розглядає Федеральне відомство у справах міграції та біженців Німеччини (BAMF) індивідуально.

При цьому сам факт наявності військового обов’язку в Україні не є автоматичною підставою для отримання притулку. Німецькі органи оцінюють кожну справу відповідно до законодавства Німеччини та ЄС про міжнародний захист.

Чи загрожує українцям депортація

Відмова у тимчасовому захисті сама по собі не означає негайної депортації. Примусове повернення можливе лише за наявності передбачених німецьким законодавством підстав.

Зокрема, йдеться про ситуації, коли людина перебуває в країні без законних підстав для проживання, має обов’язок залишити Німеччину та відсутні юридичні перешкоди для її повернення.

Тому неможливість підтвердити право на виїзд з України не означає автоматичної депортації. Подальші дії залежать від конкретного статусу людини та рішення німецьких міграційних органів.

Чому ЄС змінив підхід

Нові правила пов’язані з продовженням механізму тимчасового захисту для громадян України на рівні Європейського Союзу. Країни ЄС погодилися продовжити його дію до 4 березня 2028 року, водночас передбачивши додаткові вимоги для нових заявників чоловічої статі призовного віку.

Таким чином, ЄС намагається поєднати подальший захист українців, які були змушені залишити країну через війну, з необхідністю враховувати українське законодавство щодо військового обов’язку.

Мобільний оператор «Київстар» продовжує модернізацію своєї мережі та з 18 серпня відключить 3G у частині населених пунктів Дніпропетровської, Івано-Франківської та Хмельницької областей. Вивільнені частоти використовуватимуть для покращення роботи 4G, а надалі вони можуть бути задіяні й для розвитку 5G.

У компанії наголошують, що йдеться саме про припинення роботи технології 3G, а не про відключення мобільного зв’язку. Абоненти й надалі зможуть телефонувати та користуватися мобільним інтернетом за умови підтримки відповідних технологій їхніми пристроями.

Де «Київстар» відключить 3G

З 18 серпня 4G має повністю замінити 3G у таких населених пунктах і районах:

• Дніпропетровська область: Кривий Ріг та Криворізький район;
• Івано-Франківська область: Городенка, Долина, Снятин, Верховинський, Івано-Франківський та Калуський райони;
• Хмельницька область: Дунаївці, Красилів, Нетішин, Полонне, Старокостянтинів, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, а також Хмельницький і Шепетівський райони.

Що зміниться для абонентів

Після відключення 3G власники сучасних смартфонів зможуть продовжувати користуватися мобільним інтернетом через 4G/LTE. Водночас потрібно переконатися, що сам телефон і SIM-карта підтримують цю технологію.

На Android необхідно перевірити налаштування мобільної мережі та вибрати режим, у якому доступне підключення 4G або LTE. На iPhone варто переконатися, що активовані стільникові дані та доступна мережа 4G.

Як перевірити SIM-карту

Підтримку 4G для SIM-карти «Київстар» можна перевірити за допомогою комбінації *245*4#.

Якщо SIM-карта застаріла та не підтримує 4G, оператор пропонує безкоштовно замінити її на USIM у магазинах «Київстар». При цьому номер телефону, тарифний план і кошти на рахунку мають зберегтися.

Як підготувати смартфон до відключення 3G

Для стабільної роботи мобільного зв’язку оператор рекомендує абонентам заздалегідь виконати кілька простих дій:

• увімкнути автоматичний вибір мережі 2G/3G/4G або 5G;
• активувати VoLTE, якщо смартфон підтримує цю технологію;
• встановити останні доступні оновлення програмного забезпечення;
• переконатися, що SIM-карта підтримує 4G.

Чому «Київстар» відмовляється від 3G

Відключення 3G є частиною поетапної модернізації мобільної мережі «Київстар». Оператор поступово вивільняє частоти, які використовувалися для старішої технології, та спрямовує їх на розвиток LTE.

За даними компанії, після попередніх етапів відключення 3G середня швидкість мобільного інтернету 4G у модернізованій мережі зросла приблизно на 62%.

У перспективі вивільнення частот також має створити додаткові можливості для подальшого розвитку сучасних мобільних технологій, зокрема 5G.

Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов заявив, що питання мобілізації жінок варто розглядати з урахуванням життєвих обставин. На його думку, жінки без дітей, які не навчаються та не працюють у критично важливих сферах, могли б долучатися до війська.

Водночас його слова є особистою позицією військовослужбовця, а не повідомленням про ухвалене рішення щодо зміни правил мобілізації в Україні.

Кого, на думку військового, могла б стосуватися мобілізація

В інтерв’ю РБК-Україна Сергій Гнезділов зазначив, що під час обговорення можливого залучення жінок до війська потрібно враховувати конкретні обставини кожної людини.

Зокрема, він вважає, що наявність дитини та необхідність її виховання може бути підставою для відстрочки. Натомість жінки без дітей, які не здобувають освіту та не працюють у професіях, де їхня присутність особливо необхідна цивільному населенню, на його думку, могли б служити у Збройних силах.

«Якщо у тебе немає дитини, якщо ти не студентка вищого навчального закладу і не здобуваєш освіту, якщо ти не працюєш у медицині в райцентрі і твоя допомога необхідна… — вперед на фронт», — заявив військовослужбовець.

Жінки вже служать у війську

Гнезділов також розповів про жінок, які служили разом із ним. За його словами, у підрозділі були військовослужбовиці, яких він вважає прикладами успішної служби.

Зокрема, він згадав військову медикиню, яка паралельно зі службою здобувала вищу освіту.

Військовослужбовець наголосив, що у ЗСУ існує широкий перелік спеціальностей і завдань. Тому, на його думку, аргумент про те, що жінки через фізіологічні особливості не можуть служити, не є універсальним.

За його словами, у війську можна знайти завдання і для людей, які не мають значної фізичної сили.

Чи може мобілізація стати популярнішою

Водночас Гнезділов не вважає, що зміна правил або процедур автоматично зробить мобілізацію більш прийнятною для суспільства.

Він пояснив, що проблема, на його думку, полягає не лише в механізмах призову, а й у небажанні частини людей служити.

«Люди не хочуть мобілізації як такої. Тобто мобілізація має бути відсутня — і тоді вона сподобається населенню», — сказав він.

З якого віку, на думку військового, можна було б призивати

Окремо військовослужбовець висловився щодо віку, з якого молоді люди могли б долучатися до війська. На його думку, нижньою межею могло б бути 21-річне вікове обмеження.

Гнезділов вважає, що 18-річним після закінчення школи варто дати час для визначення подальшого життєвого шляху. Якщо людина вступає до університету, вона може здобувати першу вищу освіту, а після завершення цього етапу питання служби могло б вирішуватися окремо.

Він також звернув увагу на можливість вибору військової спеціальності. За його словами, у Збройних силах є багато різних напрямків, тому людина може обирати сферу служби відповідно до своїх можливостей та інтересів. Серед таких напрямків військовослужбовець назвав, зокрема, підготовку пілотів.

Що важливо знати про мобілізацію жінок

Висловлювання Сергія Гнезділова не означають, що в Україні вже ухвалили рішення про загальну мобілізацію жінок або визначили категорії, які першими відправлятимуть на фронт.

Йдеться саме про його бачення можливих підходів до комплектування війська. Будь-які зміни правил мобілізації мають бути закріплені відповідними законодавчими та нормативними рішеннями.