В Україні продовжує діяти механізм бронювання військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Оформлення відбувається онлайн через портал «Дія», однак скористатися цією можливістю можуть не всі. Право на бронювання насамперед мають працівники підприємств та установ, які відповідають установленим державою критеріям.

Бронювання є підставою для отримання відстрочки від призову під час мобілізації. Його можуть оформлювати державні органи, а також підприємства, установи та організації, які мають статус критично важливих для функціонування держави, економіки або Сил оборони.

Хто може отримати бронювання

Важливо, що працівник самостійно не подає заяву на бронювання. Це робить роботодавець, який має відповідні повноваження та право бронювати своїх співробітників.

Перед поданням списків підприємство має перевірити, зокрема, актуальність даних працівників у державних реєстрах та їхній військово-обліковий статус.

У 2026 році також діє можливість тимчасового бронювання на 45 днів для працівників із порушеннями військового обліку. Водночас така людина повинна перебувати на військовому обліку.

Як оформити бронювання через «Дію»

Процедура проходить онлайн. Керівник підприємства або уповноважена ним особа авторизується на порталі «Дія», після чого обирає відповідну послугу з бронювання працівників.

Далі необхідно:

• сформувати список військовозобов’язаних працівників;
• перевірити внесені дані;
• подати заяву;
• підписати її електронним підписом.

Після цього заявка передається на опрацювання. У «Дії» результат відображається зі статусом працівника – заброньований, незаброньований із зазначенням причини або такий, що не підлягає бронюванню.

Після успішного оформлення працівник може перевірити інформацію про бронювання у застосунку «Резерв+», а також сформувати військово-обліковий документ на порталі «Дія».

Таким чином, бронювання через «Дію» є не особистою заявою працівника, а процедурою, яку запускає роботодавець. Тому для отримання відстрочки важливо, щоб підприємство мало відповідний статус, а дані працівника були коректно внесені до державних систем.

Клієнтам ПриватБанку варто звернути увагу на тарифи за обслуговування окремих карток. Для більшості стандартних карток плата не стягується, однак власники преміальних продуктів можуть щомісяця платити від 200 грн.

Як зазначають у банку, розмір комісії залежить від типу картки та пакета послуг.

Скільки доведеться платити

Для преміальних карток діють такі тарифи:

• «Premium» із карткою Platinum – 200 грн на місяць, або 2 400 грн на рік;
• «Premium PLUS» із World Black Edition або Signature – 400 грн на місяць;
• «Premium MAX» із World Elite або Infinite Premium – 600 грн на місяць;
• Private Banking із Infinite Private – 2 000 грн на місяць.

Водночас у деяких випадках клієнти можуть не сплачувати цю комісію. Для цього необхідно виконувати встановлені банком умови щодо щомісячних витрат.

За які картки платити не потрібно

Звичайні «Універсальна» та картки для виплат у стандартному обслуговуванні не мають такої щомісячної плати. Окремо банк пропонує Digital-картки – їхнє обслуговування у 2026 році не тарифікується.

Digital-картка є повноцінним банківським продуктом, але існує лише у віртуальному форматі. Її можна оформити у гривні, доларах або євро.

Таким чином, списання від 200 грн стосується насамперед клієнтів із преміальними пакетами. Перед оформленням або використанням такої картки варто перевірити умови тарифу та вимоги, за яких комісія може не стягуватися.

В Україні продовжують розширювати систему цифрового військового обліку. Реєстр військовозобов’язаних «Оберіг», на основі якого працює застосунок «Резерв+», дедалі тісніше взаємодіє з іншими державними реєстрами. Завдяки цьому інформація про військовозобов’язаних чоловіків може надходити до системи автоматично та використовуватися для перевірки й актуалізації даних.

Однією з особливостей системи є наявність відцифрованого образу обличчя військовозобов’язаного. Разом із ним у «Оберезі» можуть міститися та оновлюватися дані про стать, громадянство, місце проживання або перебування, реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, унікальний номер запису в Демографічному реєстрі, а також реєстраційний номер платника податків, ПІБ, дата і місце народження, адреса проживання, інформація про роботодавця, місце роботи, посаду та стаж, доходи, сплату страхових внесків і статус людини – зокрема найманого працівника, самозайнятої особи або безробітного.

Такі відомості надходитимуть із різних державних джерел, зокрема з Єдиного державного демографічного реєстру, який перебуває у віданні Державної міграційної служби, та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яким оперує Державна податкова служба.

Обмін інформацією між державними системами відбувається в електронному форматі, зокрема через систему «Трембіта». Це дозволяє передавати необхідні відомості без паперових документів та використовувати їх для автоматичної перевірки й оновлення інформації про військовозобов’язаних.

Для чоловіків це означає, що дедалі більше відомостей про них можуть потрапляти до військового реєстру без необхідності особисто подавати документи. Якщо необхідна інформація вже є в іншій державній базі, її можуть використати для перевірки, доповнення або актуалізації запису в «Оберезі».

«Резерв+» при цьому не є окремою базою даних – застосунок відображає військово-облікову інформацію, яка міститься в реєстрі «Оберіг». Тому чим більше державних систем буде підключено до військового реєстру, тим більше актуальних відомостей зможе відображатися для користувача в «Резерв+».

Очікується, що така взаємодія надалі розширюватиметься. Цифровий військовий облік поступово будується за принципом, коли різні державні реєстри обмінюються інформацією між собою, а «Оберіг» стає центральною системою, у якій ці дані зводяться, перевіряються та актуалізуються.