У застосунку «Резерв+» готують нову можливість для українців, які мають право на відстрочку від мобілізації. Йдеться про педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

Наразі ця функція ще не запущена у повноцінному режимі. Міністерство оборони проводить бета-тестування сервісу, щоб перевірити, як працює автоматичне оформлення відстрочки через електронні реєстри.

Відстрочку тестують для вчителів

До тестування можуть долучитися педагогічні працівники шкіл, для яких навчальний заклад є основним місцем роботи. Важливою умовою також є навантаження – працівник має працювати не менш ніж на 0,75 ставки.

Головна особливість нової послуги полягає в тому, що для оформлення відстрочки не потрібно буде збирати паперові документи та звертатися до ЦНАП.

Система має автоматично перевіряти необхідну інформацію в державних реєстрах. Якщо всі дані підтверджуються, відстрочка оформлюватиметься онлайн через «Резерв+».

У Міноборони вже розпочали набір учасників бета-тестування. Після завершення тестового етапу функцію планують зробити доступною для ширшого кола педагогічних працівників.

Таким чином, поки що говорити про повноцінний запуск відстрочки для шкільних учителів у «Резерв+» зарано. На цей момент сервіс перебуває саме на етапі бета-тестування.

Якщо тестування пройде успішно, педагогам не доведеться щоразу особисто звертатися до державних установ для оформлення відстрочки – основні перевірки відбуватимуться автоматично в електронній системі.

В Україні необхідно відмовлятися від примусових методів залучення громадян до війська та робити ставку на рекрутинг. Про це заявляла голова партії «Слуга народу», народна депутатка Олена Шуляк.

За її словами, так звана «бусифікація» є ганебним явищем, якого в Україні взагалі не повинно бути. Шуляк наголосила, що окремі випадки примусового затримання військовозобов’язаних неприпустимі, а подібну практику необхідно викорінювати.

Служба в українській армії має сприйматися як честь, а не покарання. Саме тому, на думку депутатки, держава повинна створювати умови, за яких людина розумітиме, куди саме вона йде служити, у яку бригаду може потрапити та за якою спеціальністю працюватиме.

Одним із ключових інструментів такого підходу Шуляк назвала рекрутинг. Вона зазначала, що рекрутингові центри вже працюють у різних регіонах України, а військовозобов’язані отримують можливість обирати підрозділ і спеціальність відповідно до власних навичок.

Водночас сама реформа системи комплектування залишається актуальною і у 2026 році. У публічному просторі обговорюється зміна формату роботи ТЦК та перехід до більш сучасної моделі комплектування, де більшу роль має відігравати рекрутинг. Зокрема, повідомлялося про намір змінити формат діяльності територіальних центрів та перейти до офісів комплектування і супроводу.

Таким чином, теза про повну відмову від «бусифікації» наразі є радше політичною позицією та напрямом реформування, а не повідомленням про вже ухвалене рішення. Чинна система мобілізації продовжує діяти, тоді як влада обговорює її подальше реформування.

Колишній міністр оборони України Федоров закликав владу повернутися до питання проведення виборів та наголосив на необхідності збереження права українців самостійно визначати майбутнє своєї держави.

За його словами, війна не повинна перетворюватися на безстрокову причину для обмеження політичного вибору громадян. Українці мають отримати можливість впливати на те, хто керуватиме державою та нестиме відповідальність за ухвалені рішення.

Федоров також наголосив, що Україна не повинна дозволяти російському диктатору Володимиру Путіну визначати, коли українці можуть проводити вибори. На його думку, рішення про політичне майбутнє країни має приймати українське суспільство, а не Кремль.

«Проблема України точно не в українцях. Наші люди вже давно готові до іншої країни. Тепер наша держава повинна стати гідною своїх людей», – заявив Федоров.

Окремо ексміністр охарактеризував ситуацію в державі як системну кризу управління. Він вважає, що під час війни на першому місці мають бути професійність, компетентність і конкретний результат, а не особиста лояльність до керівництва.

Федоров також звернув увагу на проблему корупції. За його словами, під час війни корупційні схеми мають значно серйозніші наслідки, ніж просто втрата бюджетних коштів. Кожна вкрадена гривня може означати недокуплений дрон, боєприпас, засіб радіоелектронної боротьби або іншу необхідну для фронту техніку.

Він також заявив, що країна не може ефективно вести війну без повноцінно призначеного міністра оборони, а влада повинна відкрито пояснювати суспільству свої рішення та відповідати за їхні результати.

Таким чином, позиція Федорова зводиться не лише до критики роботи державного апарату. Він закликає до ширшого перезавантаження системи, у межах якого українці повинні зберегти право визначати політичний курс країни.

Водночас питання проведення виборів під час воєнного стану залишається складним і потребує врахування безпеки військовослужбовців, громадян на окупованих територіях та мільйонів українців, які перебувають за кордоном. Але, на думку Федорова, сама війна не повинна ставати аргументом для того, щоб безстроково позбавляти людей можливості реалізовувати своє право вибору.