В Україні змінюються правила, за якими військовозобов’язані студенти та аспіранти можуть отримувати відстрочку від мобілізації. Частина нововведень почне діяти вже з 1 вересня 2026 року.

Право на відстрочку під час мобілізації зберігається, зокрема, за студентами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають вищий рівень освіти. Це прямо зазначає Міністерство оборони України.

Водночас важливе значення матиме порядок здобуття освіти. Сам факт навчання у закладі освіти не означає автоматичного права на відстрочку – необхідно відповідати встановленим законом умовам.

Що зміниться з 1 вересня

Окремі зміни, затверджені Кабінетом Міністрів у 2026 році, набирають чинності саме з 1 вересня. Йдеться, зокрема, про оновлення правил бронювання та пов’язаних із мобілізаційними процедурами.

Для студентів ключовим залишається принцип послідовного здобуття освіти. Відстрочка пов’язана не просто з наявністю статусу студента, а з навчанням на відповідному освітньому рівні.

Особливі правила передбачені й для аспірантів. У вступній кампанії-2026 зберігається обмеження, відповідно до якого денна форма навчання в аспірантурі передбачена лише за державним замовленням.

Як оформлюють відстрочку

У 2026 році процедура оформлення відстрочки також змінилася. Військовозобов’язані можуть скористатися застосунком «Резерв+» або звернутися до ЦНАП – територіальні центри комплектування більше не приймають такі заяви безпосередньо у звичайному порядку.

Для частини категорій відстрочка може продовжуватися автоматично, якщо необхідні відомості підтверджуються державними реєстрами та підстави для неї не змінилися.

Таким чином, студентам та аспірантам варто заздалегідь перевірити свій статус у державних системах і переконатися, що інформація про навчання актуальна. Особливо це важливо напередодні нового навчального року, коли відбувається оновлення даних про зарахування та форму навчання.

У разі зміни освітнього рівня, форми навчання або інших обставин, які впливають на право на відстрочку, її статус може бути переглянутий відповідно до чинного законодавства.

В Україні релігійні переконання не дають військовозобов’язаному автоматичного права на відстрочку від мобілізації. Це підтвердив суд, розглянувши справу чоловіка, який намагався оскаржити призов.

Чоловік звернувся до суду з вимогою надати йому відстрочку від мобілізації. Свою позицію він пояснював релігійними переконаннями. Зокрема, він зазначав, що через віру не може брати до рук зброю та виконувати дії, які суперечать його релігійним поглядам.

Він наполягав, що держава має врахувати його право на свободу віросповідання та дозволити проходити службу без використання зброї.

Проте суд не погодився з вимогами чоловіка. Суд звернув увагу на те, що чинне законодавство не визначає релігійні переконання як окрему підставу для отримання відстрочки від мобілізації.

Водночас в Україні існує поняття альтернативної служби для громадян, чиї релігійні переконання не дозволяють виконувати військовий обов’язок. Однак відповідний механізм не врегульований таким чином, щоб його можна було застосувати як заміну військовій службі під час мобілізації та воєнного стану.

Тому суд фактично відмовив чоловікові у наданні відстрочки. Саме по собі посилання на релігію не скасовує обов’язку громадянина виконувати вимоги законодавства про мобілізацію.

Таким чином, суд фактично відмовив чоловікові у вимозі про відстрочку. А питання того, чи може він проходити службу без зброї та на яких саме посадах, залишається окремою проблемою, яку законодавство наразі чітко не врегулювало.

В Україні триває масштабна цифровізація нотаріальної сфери. Традиційні паперові документи, журнали та розрізнені державні реєстри поступово мають перейти в єдине електронне середовище. Ключовим елементом цієї трансформації стане система е-Нотаріат, яку планують інтегрувати із застосунком «Дія».

Нова система покликана об’єднати основні нотаріальні реєстри та сервіси на одній захищеній платформі. Це має спростити роботу нотаріусів, скоротити кількість паперових процедур і зробити взаємодію громадян із нотаріальними послугами більш зручною.

Що змінить е-Нотаріат

Система передбачає цифровізацію процесу вчинення нотаріальних дій. Вона базується на електронному реєстрі нотаріальних дій та передбачає взаємодію з іншими необхідними реєстрами. Тобто нотаріусу не доведеться постійно працювати з великою кількістю окремих інформаційних ресурсів.

Серед основних переваг нової системи – централізований доступ до необхідної інформації, електронний документообіг, автоматизація окремих процедур та можливість швидше перевіряти дані.

За задумом розробників, цифровий формат також має зробити нотаріальні процеси більш прозорими та зручними для громадян і бізнесу. Офіційна платформа е-Нотаріату визначає серед головних цілей системи створення простішого та прозорішого доступу до нотаріальних дій.

Нотаріальні послуги з’являться у «Дії»

Окремий напрямок реформи – інтеграція е-Нотаріату із застосунком «Дія». У Міністерстві цифрової трансформації заявляли, що перші нотаріальні послуги для громадян мають стати доступними через «Дію» у 2026 році.

Таким чином, у перспективі частину процедур можна буде проходити дистанційно, без необхідності щоразу особисто відвідувати нотаріальну контору. Водночас конкретний перелік послуг і порядок їхнього отримання залежатимуть від подальшого запуску та нормативного врегулювання системи.

Систему вже тестували

Тестування е-Нотаріату для нотаріусів розпочалося у вересні 2025 року. До тестування могли долучатися нотаріуси, щоб перевірити функціонал нової платформи та надати розробникам свої зауваження.

Запровадження електронного нотаріату має стати ще одним етапом переходу державних послуг від паперових процедур до цифрової моделі. Якщо проєкт буде повністю реалізований, громадяни отримають більше можливостей взаємодіяти з нотаріальними сервісами онлайн, а фахівці – єдине цифрове робоче середовище замість великої кількості окремих реєстрів і паперових документів.

Водночас перехід до повністю цифрового нотаріату потребує не лише технічного запуску системи, а й належного захисту інформації, стабільної роботи реєстрів та чіткого правового регулювання електронних нотаріальних дій.