В Україні можуть посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху. Питання безпеки на дорогах вийшло на найвищий державний рівень після електронної петиції, яку підтримали понад 25 тисяч громадян.

Зеленський доручив опрацювати проблему

Президент України Володимир Зеленський розглянув петицію із закликом винести проблему смертності та травматизму на дорогах на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.

У документі порушувалося питання систематичних порушників ПДР, які, попри численні штрафи та зафіксовані порушення, продовжують керувати автомобілями.

За результатами розгляду Зеленський звернувся до секретаря РНБО та прем’єр-міністра з проханням комплексно опрацювати це питання та повідомити автора петиції про результати.

Причиною стала смертельна ДТП у Києві

Автором петиції став військовослужбовець Олексій Глушич. Він розповів про смертельну аварію, яка сталася 5 червня 2026 року в Києві біля Караваєвих Дач. У ДТП загинув його 12-річний син, а також ще троє людей, серед яких була жінка та двоє поліцейських.

За словами автора звернення, водій, якого слідство пов’язує з аварією, до цього неодноразово порушував правила дорожнього руху. У відкритих даних йшлося про 39 зафіксованих порушень, переважно пов’язаних із перевищенням швидкості.

Саме ця ситуація стала приводом для вимоги змінити підхід держави до систематичних порушників.

Що можуть змінити для водіїв

• У петиції пропонується не обмежуватися збільшенням штрафів. Серед запропонованих заходів:
• позбавляти права керування систематичних порушників;
• посилити відповідальність за грубі порушення ПДР;
• запровадити дієві механізми тимчасового позбавлення права керування;
• розширити автоматичну фіксацію порушень;
• посилити контроль за перевищенням швидкості;
• забезпечити невідворотність покарання у випадках, коли порушення призводять до загибелі людей.

Окремо автор петиції закликав впроваджувати принцип Vision Zero – підхід, відповідно до якого людські помилки на дорозі неминучі, але вони не повинні призводити до смерті або тяжких травм.

РНБО може розглянути проблему смертності на дорогах

У відповіді на петицію президент зазначив, що питання безпеки дорожнього руху належать до компетенції відповідних органів державної влади, зокрема уряду. Водночас звернення направили до секретаря РНБО та прем’єр-міністра для комплексного опрацювання.

Таким чином, наразі не йдеться про вже ухвалене рішення щодо нових штрафів чи автоматичного позбавлення водійських прав. Однак питання посилення відповідальності для систематичних порушників отримало офіційний розгляд на найвищому рівні.

За даними, наведеними в петиції, у 2025 році в Україні в ДТП загинули 3 249 людей, ще майже 32 тисячі отримали травми. Автор звернення наголошує, що в умовах війни такі втрати є не лише трагедіями окремих сімей, а й серйозною суспільною та демографічною проблемою.

Тож українським водіям варто уважніше стежити за дотриманням ПДР: якщо запропоновані зміни будуть реалізовані, наслідки для систематичних порушників можуть стати значно серйознішими.

В Україні змінюються правила, за якими військовозобов’язані студенти та аспіранти можуть отримувати відстрочку від мобілізації. Частина нововведень почне діяти вже з 1 вересня 2026 року.

Право на відстрочку під час мобілізації зберігається, зокрема, за студентами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають вищий рівень освіти. Це прямо зазначає Міністерство оборони України.

Водночас важливе значення матиме порядок здобуття освіти. Сам факт навчання у закладі освіти не означає автоматичного права на відстрочку – необхідно відповідати встановленим законом умовам.

Що зміниться з 1 вересня

Окремі зміни, затверджені Кабінетом Міністрів у 2026 році, набирають чинності саме з 1 вересня. Йдеться, зокрема, про оновлення правил бронювання та пов’язаних із мобілізаційними процедурами.

Для студентів ключовим залишається принцип послідовного здобуття освіти. Відстрочка пов’язана не просто з наявністю статусу студента, а з навчанням на відповідному освітньому рівні.

Особливі правила передбачені й для аспірантів. У вступній кампанії-2026 зберігається обмеження, відповідно до якого денна форма навчання в аспірантурі передбачена лише за державним замовленням.

Як оформлюють відстрочку

У 2026 році процедура оформлення відстрочки також змінилася. Військовозобов’язані можуть скористатися застосунком «Резерв+» або звернутися до ЦНАП – територіальні центри комплектування більше не приймають такі заяви безпосередньо у звичайному порядку.

Для частини категорій відстрочка може продовжуватися автоматично, якщо необхідні відомості підтверджуються державними реєстрами та підстави для неї не змінилися.

Таким чином, студентам та аспірантам варто заздалегідь перевірити свій статус у державних системах і переконатися, що інформація про навчання актуальна. Особливо це важливо напередодні нового навчального року, коли відбувається оновлення даних про зарахування та форму навчання.

У разі зміни освітнього рівня, форми навчання або інших обставин, які впливають на право на відстрочку, її статус може бути переглянутий відповідно до чинного законодавства.

В Україні релігійні переконання не дають військовозобов’язаному автоматичного права на відстрочку від мобілізації. Це підтвердив суд, розглянувши справу чоловіка, який намагався оскаржити призов.

Чоловік звернувся до суду з вимогою надати йому відстрочку від мобілізації. Свою позицію він пояснював релігійними переконаннями. Зокрема, він зазначав, що через віру не може брати до рук зброю та виконувати дії, які суперечать його релігійним поглядам.

Він наполягав, що держава має врахувати його право на свободу віросповідання та дозволити проходити службу без використання зброї.

Проте суд не погодився з вимогами чоловіка. Суд звернув увагу на те, що чинне законодавство не визначає релігійні переконання як окрему підставу для отримання відстрочки від мобілізації.

Водночас в Україні існує поняття альтернативної служби для громадян, чиї релігійні переконання не дозволяють виконувати військовий обов’язок. Однак відповідний механізм не врегульований таким чином, щоб його можна було застосувати як заміну військовій службі під час мобілізації та воєнного стану.

Тому суд фактично відмовив чоловікові у наданні відстрочки. Саме по собі посилання на релігію не скасовує обов’язку громадянина виконувати вимоги законодавства про мобілізацію.

Таким чином, суд фактично відмовив чоловікові у вимозі про відстрочку. А питання того, чи може він проходити службу без зброї та на яких саме посадах, залишається окремою проблемою, яку законодавство наразі чітко не врегулювало.