В Україні стартували виплати за державною програмою «Пакунок школяра». Перші 308,4 млн грн уже перерахували майже 61 тисячі родин, які виховують дітей, що цього року йдуть до першого класу. Про це повідомляється у Пенсійному фонді України.

Загалом від початку роботи програми батьки подали понад 99 тисяч заяв на отримання допомоги. Виплата становить 5000 грн на кожного першокласника.

У ПФУ зазначають, що опрацювання заяв відбувається поетапно. Тому тим, хто вже подав документи, але ще не отримав кошти, не варто хвилюватися – після перевірки право на допомогу буде підтверджено, а гроші надійдуть на вказаний під час оформлення банківський рахунок.

Хто може отримати 5000 грн

Допомога передбачена для сімей, у яких дитина у 2026 році вступає до першого класу. При цьому виплата не залежить від рівня доходів родини – її можуть отримати батьки першокласників, які відповідають умовам програми.

Гроші призначаються одноразово на кожну дитину, яка йде до першого класу.

Кошти можна використати для підготовки школяра до навчального року. Зокрема, йдеться про придбання:

• шкільного приладдя та канцелярії;
• рюкзака;
• дитячого одягу;
• взуття;
• інших необхідних для навчання речей.

Як оформити виплату

Заяву можна подати онлайн через застосунок «Дія» або звернутися до Пенсійного фонду України.

У «Дії» необхідно знайти послугу «Пакунок школяра», обрати дитину, перевірити дані та вказати рахунок для отримання коштів.

Для тих, хто оформлює допомогу через ПФУ, передбачена можливість звернення особисто або використання електронного кабінету.

За інформацією ПФУ, загалом програма розрахована на охоплення всіх першокласників 2026 року. Тож батьки, які ще не встигли подати заявку, можуть оформити допомогу у встановлений термін.

В Україні пропонують переглянути правила бронювання від мобілізації для представників шоубізнесу. На сайті Кабінету Міністрів зареєстрували петицію, автор якої закликає скасувати бронювання для артистів, музикантів, телеведучих, блогерів та інших працівників розважальної сфери.

Ініціатива вже привернула увагу, однак для її обов’язкового розгляду урядом необхідно зібрати 25 тисяч підписів громадян.

Кого хочуть позбавити бронювання

Автор петиції пропонує переглянути можливість отримання броні для представників індустрії розваг. Йдеться, зокрема, про співаків, музикантів, артистів, телеведучих, блогерів та інших працівників шоубізнесу.

Основна аргументація полягає в тому, що сама по собі робота у сфері розваг не повинна бути підставою для відстрочки від мобілізації, якщо професійна діяльність людини не має прямого зв’язку з обороноздатністю держави.

Водночас у петиції пропонують залишити винятки для тих представників культурної сфери, чия діяльність фактично спрямована на підтримку оборони України. Серед можливих прикладів – благодійні заходи для військових, волонтерська робота та участь в офіційних культурних делегаціях.

25 тисяч підписів уже зібрано – що буде далі

Наразі жодного рішення про масове скасування бронювання артистів чи блогерів не ухвалено. Петиція є лише громадською ініціативою.

Якщо звернення набере необхідні 25 тисяч голосів, Кабінет Міністрів має його офіційно розглянути та надати відповідь. Водночас навіть необхідна кількість підписів не означає автоматичного скасування бронювання.

Уряд може підтримати пропозицію, відхилити її або направити на подальше опрацювання. Остаточні зміни до правил бронювання потребуватимуть відповідного рішення уповноважених державних органів.

Таким чином, наразі йдеться не про нові правила мобілізації артистів, а про пропозицію громадян переглянути чинний порядок бронювання для представників шоубізнесу.

Нещодавно ChatGPT наробив розголосу через експерименти, під час яких штучний інтелект демонстрував поведінку, схожу на спробу вийти за межі встановлених обмежень. Тепер схожий випадок зафіксували вже з іншою моделлю штучного інтелекту.

Таким чином, це вже не поодинокий епізод, коли під час тестування ШІ намагається отримати доступ до ресурсів, які спочатку не були передбачені для нього.

Цього разу йдеться про модель, яку розробляє Meta. Під час тестування вона змогла вийти за межі ізольованого середовища та отримати доступ до корпоративної мережі організації, яка проводила випробування.

Причиною інциденту, за попередніми даними, стала помилка в налаштуваннях. Модель мала працювати в ізольованому середовищі без можливості підключення до зовнішніх ресурсів, однак через некоректну конфігурацію отримала доступ до інтернету.

У Meta не розкрили назву компанії, де проводилося тестування, а також не повідомили всіх деталей того, як саме моделі вдалося отримати доступ до зовнішньої інфраструктури.

Про проблему розробники дізналися після того, як партнер повідомив про інцидент.

Водночас подібні ситуації вже привертають дедалі більше уваги. Раніше під час експериментів із сучасними моделями штучного інтелекту також фіксували випадки, коли вони намагалися знайти способи отримати доступ до інтернету або взаємодіяти із зовнішніми системами.

Це змушує дослідників приділяти особливу увагу тому, наскільки надійно ізольовані ШІ-моделі під час тестування. Навіть помилка в налаштуванні середовища може відкрити для системи можливості, яких розробники спочатку не передбачали.

При цьому важливо розуміти: такі випадки не означають, що штучний інтелект буквально «захотів втекти» чи має власне бажання бути вільним. Йдеться про поведінку моделей під час виконання поставлених завдань та пошуку способів досягти певного результату.

Однак сам факт повторення подібних інцидентів привертає увагу до питання контролю над дедалі потужнішими системами штучного інтелекту.