Нещодавно ChatGPT наробив розголосу через експерименти, під час яких штучний інтелект демонстрував поведінку, схожу на спробу вийти за межі встановлених обмежень. Тепер схожий випадок зафіксували вже з іншою моделлю штучного інтелекту.

Таким чином, це вже не поодинокий епізод, коли під час тестування ШІ намагається отримати доступ до ресурсів, які спочатку не були передбачені для нього.

Цього разу йдеться про модель, яку розробляє Meta. Під час тестування вона змогла вийти за межі ізольованого середовища та отримати доступ до корпоративної мережі організації, яка проводила випробування.

Причиною інциденту, за попередніми даними, стала помилка в налаштуваннях. Модель мала працювати в ізольованому середовищі без можливості підключення до зовнішніх ресурсів, однак через некоректну конфігурацію отримала доступ до інтернету.

У Meta не розкрили назву компанії, де проводилося тестування, а також не повідомили всіх деталей того, як саме моделі вдалося отримати доступ до зовнішньої інфраструктури.

Про проблему розробники дізналися після того, як партнер повідомив про інцидент.

Водночас подібні ситуації вже привертають дедалі більше уваги. Раніше під час експериментів із сучасними моделями штучного інтелекту також фіксували випадки, коли вони намагалися знайти способи отримати доступ до інтернету або взаємодіяти із зовнішніми системами.

Це змушує дослідників приділяти особливу увагу тому, наскільки надійно ізольовані ШІ-моделі під час тестування. Навіть помилка в налаштуванні середовища може відкрити для системи можливості, яких розробники спочатку не передбачали.

При цьому важливо розуміти: такі випадки не означають, що штучний інтелект буквально «захотів втекти» чи має власне бажання бути вільним. Йдеться про поведінку моделей під час виконання поставлених завдань та пошуку способів досягти певного результату.

Однак сам факт повторення подібних інцидентів привертає увагу до питання контролю над дедалі потужнішими системами штучного інтелекту.

У Верховній Раді прокоментували петицію, автори якої пропонують скасувати автоматичну відстрочку від мобілізації для чоловіків, які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей. Наразі парламентарі не підтримують таку ініціативу, наголошуючи, що чинна норма має важливе соціальне значення та спрямована на захист багатодітних родин.

Петиція була зареєстрована на сайті Кабінету Міністрів. Її автор стверджує, що нинішні правила створюють нерівні умови між військовозобов’язаними. На його думку, кількість дітей сама по собі не свідчить про те, що чоловік є єдиним годувальником або особою, яка забезпечує догляд за сім’єю, тому автоматична відстрочка нібито є несправедливою щодо інших громадян.

У зверненні пропонується виключити із законодавства норму, яка дозволяє чоловікам із трьома і більше дітьми отримувати відстрочку від мобілізації, а також прибрати відповідну підставу для звільнення військовослужбовців зі служби під час воєнного стану. Водночас автор петиції пропонує зберегти право на відстрочку для батьків-одинаків, осіб, які виховують дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями, а також для тих, хто є єдиним законним представником дитини.

Однак у парламенті заявили, що наразі не бачать підстав для перегляду чинної норми. За словами голови парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, право на відстрочку для багатодітних батьків є соціально виправданим і відповідає державній політиці щодо підтримки сімей із дітьми. Він зазначив, що це питання не перебуває на порядку денному Верховної Ради, а законодавчих ініціатив щодо скасування такої підстави для відстрочки наразі не готують.

Таким чином, попри появу відповідної петиції та активне обговорення в суспільстві, чинні правила мобілізації залишаються незмінними. Чоловіки, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років та відповідають вимогам законодавства, і надалі можуть користуватися правом на відстрочку від мобілізації.

У Польщі знову заговорили про можливе повернення частини українських чоловіків призовного віку на Батьківщину. Опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) готує законодавчу ініціативу, яка передбачає депортацію окремих громадян України за певної умови.

За інформацією польських ЗМІ, відповідну пропозицію представили під час програмної конференції партії у Варшаві. Документ стосується українців призовного віку, які перебувають у Польщі, але не мають офіційного працевлаштування.

У PiS вважають, що чоловіки, які не працюють легально та не сплачують податки в Польщі, не повинні залишатися в країні. Саме тому партія пропонує запровадити механізм їхньої депортації до України. При цьому українці, які офіційно працевлаштовані, під дію цієї ініціативи не підпадатимуть.

Крім цього, у законопроєкті пропонується створити спеціальні депортаційні центри. На думку авторів документа, це дозволить пришвидшити процедури повернення іноземців, щодо яких буде ухвалене відповідне рішення.

Водночас наразі йдеться лише про пропозицію опозиційної політичної сили. Законопроєкт ще не розглядався польським парламентом і не має статусу чинного закону. Для його ухвалення необхідно пройти повну законодавчу процедуру та отримати підтримку більшості депутатів.

Нагадаємо, питання перебування українських чоловіків призовного віку в країнах Європейського Союзу неодноразово ставало предметом політичних дискусій. Однак наразі Польща не здійснює масової депортації українських громадян лише через їхній призовний вік. Будь-які можливі зміни залежатимуть від подальших рішень польської влади та законодавців.