У Польщі знову заговорили про можливе повернення частини українських чоловіків призовного віку на Батьківщину. Опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) готує законодавчу ініціативу, яка передбачає депортацію окремих громадян України за певної умови.

За інформацією польських ЗМІ, відповідну пропозицію представили під час програмної конференції партії у Варшаві. Документ стосується українців призовного віку, які перебувають у Польщі, але не мають офіційного працевлаштування.

У PiS вважають, що чоловіки, які не працюють легально та не сплачують податки в Польщі, не повинні залишатися в країні. Саме тому партія пропонує запровадити механізм їхньої депортації до України. При цьому українці, які офіційно працевлаштовані, під дію цієї ініціативи не підпадатимуть.

Крім цього, у законопроєкті пропонується створити спеціальні депортаційні центри. На думку авторів документа, це дозволить пришвидшити процедури повернення іноземців, щодо яких буде ухвалене відповідне рішення.

Водночас наразі йдеться лише про пропозицію опозиційної політичної сили. Законопроєкт ще не розглядався польським парламентом і не має статусу чинного закону. Для його ухвалення необхідно пройти повну законодавчу процедуру та отримати підтримку більшості депутатів.

Нагадаємо, питання перебування українських чоловіків призовного віку в країнах Європейського Союзу неодноразово ставало предметом політичних дискусій. Однак наразі Польща не здійснює масової депортації українських громадян лише через їхній призовний вік. Будь-які можливі зміни залежатимуть від подальших рішень польської влади та законодавців.

Клієнтам Ощадбанку, які давно не користуються окремими банківськими картками, варто перевірити їхній статус. Із 1 серпня набули чинності оновлені тарифи, відповідно до яких за обслуговування неактивних рахунків банк щомісяця стягуватиме комісію у розмірі 150 гривень. Нововведення стосується лише певної категорії рахунків.

Під дію нового тарифу підпадають карткові рахунки, які відповідають двом умовам одночасно: ними не користувалися щонайменше 12 місяців, а на балансі залишаються кошти.

Неактивним вважається рахунок, за яким протягом року не здійснювалося жодної фінансової операції. Йдеться про будь-які дії з коштами, зокрема:

• поповнення рахунку;
• перекази;
• оплата товарів чи послуг;
• зняття або внесення готівки;
• інші банківські операції.

Найчастіше така ситуація стосується старих карток, які власники вже давно не використовують, але офіційно не закрили. На них можуть залишатися невеликі суми грошей, про які клієнти навіть забули.

Водночас в Ощадбанку наголошують, що комісія не призведе до появи боргу. Якщо на рахунку немає коштів, жодних списань не буде. Якщо ж залишок менший за 150 гривень, банк спише лише наявну суму, після чого рахунок матиме нульовий баланс. Від’ємне сальдо або заборгованість у такому випадку не виникатимуть.

Щоб уникнути щомісячного списання, достатньо хоча б раз на рік провести будь-яку операцію за карткою – оплатити покупку, поповнити рахунок, здійснити переказ або зняти готівку. Після такої операції відлік 12-місячного терміну починається заново.

Якщо ж картка більше не потрібна, фахівці радять не просто заблокувати її, а повністю закрити рахунок у банку. Адже блокування картки саме по собі не означає припинення обслуговування рахунку, і через певний час до нього можуть застосовуватися чинні тарифи.

Із 5 серпня в Європейському Союзі почали діяти нові підходи до оформлення тимчасового захисту для українців. Водночас остаточні правила для окремих категорій громадян, зокрема військовозобов’язаних чоловіків, ще не узгоджені, тому низка деталей залишається відкритою.

Єврокомісія запропонувала продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. При цьому нові правила передбачають, що новоприбулі військовозобов’язані чоловіки, військовозобов’язані жінки, а також особи, які незаконно залишили Україну, не зможуть автоматично отримати тимчасовий захист.

Однією з ключових новацій стала вимога документально підтвердити, що виїзд з України був законним. Саме ця умова викликає найбільше запитань, адже офіційний перелік документів, які потрібно буде подавати, поки що не затверджений.

Які документи можуть вимагати

Станом на сьогодні Єврокомісія не опублікувала остаточний список документів. Однак найімовірніше підтвердженням законного виїзду стануть військово-облікові документи, у яких містяться відмітки або інформація про законну підставу для перетину державного кордону.

Саме військово-обліковий документ із відповідними відомостями наразі розглядається як найбільш імовірний варіант підтвердження права на отримання тимчасового захисту. Водночас не виключено, що окремі країни ЄС можуть вимагати й додаткові документи або проводити власну перевірку.

Що буде з тими, хто вже отримав захист

Для українців, які вже перебувають у країнах ЄС та оформили тимчасовий захист до набуття чинності новими правилами, суттєвих змін не передбачено.

У Єврокомісії пояснили, що всі особи, які вже користуються тимчасовим захистом, збережуть цей статус та зможуть продовжити його після закінчення поточного терміну дії. Тобто нові вимоги насамперед стосуються тих українців, які звертатимуться за отриманням захисту після запровадження оновлених правил.

Попри те, що нові підходи вже оголошені, остаточний механізм їх застосування ще формується. Саме тому українцям, які планують звертатися за тимчасовим захистом у країнах ЄС, рекомендують стежити за офіційними роз’ясненнями Єврокомісії та влади тієї держави, де вони планують оформлювати відповідний статус.