В Україні можуть вже найближчим часом зробити ще один крок до легалізації ринку криптовалют. Верховна Рада у серпні може розглянути у другому читанні законопроєкт №10225-д, який має врегулювати обіг віртуальних активів, порядок їх декларування та оподаткування. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

За його словами, документ продовжують доопрацьовувати, адже він має комплексно врегулювати сферу цифрових активів. Законопроєкт повинен визначити правила роботи криптовалютних платформ, забезпечити захист власників віртуальних активів, а також встановити прозорий механізм їх оподаткування.

Які податки можуть запровадити

Однією з головних новацій стане зміна принципу оподаткування операцій із криптовалютою. Планується, що податок сплачуватиметься не з усієї суми продажу цифрових активів, а лише з отриманого прибутку – різниці між ціною купівлі та продажу.

У базовій редакції законопроєкту передбачено сплату 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

Окремо пропонується запровадити перехідний механізм для криптовалют, які були придбані раніше. Їхні власники зможуть добровільно задекларувати активи без підтвердження вартості їх придбання, сплативши одноразово 5% ПДФО та 5% військового збору.

Як пояснював Данило Гетьманцев, така норма має допомогти легалізувати криптовалютні активи українців. Водночас у майбутньому власникам незадекларованої криптовалюти може бути складніше підтверджувати законність походження коштів, наприклад під час купівлі нерухомості або автомобіля.

Чи можна буде розраховуватися криптовалютою

Попри можливе ухвалення закону, криптовалюта не стане офіційним платіжним засобом в Україні. Єдиною законною валютою для розрахунків, як і раніше, залишатиметься гривня.

Водночас документ має остаточно врегулювати діяльність ринку віртуальних активів. Зокрема, планується визначити вимоги до учасників ринку, правила роботи криптовалютних платформ, механізми захисту клієнтів та повноваження державного регулятора.

Наразі одним із відкритих питань залишається визначення органу, який здійснюватиме контроль за ринком. Серед можливих регуляторів розглядаються Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо парламент підтримає законопроєкт у серпні, після цього документ має підписати Президент України. Частина його положень може набути чинності лише після завершення перехідного періоду та ухвалення необхідних підзаконних актів.

Зараз в Україні, за даними Міністерства оборони, налічується близько двох мільйонів військовозобов’язаних чоловіків, які не виконали вимоги щодо військового обліку та уникають працівників ТЦК. Одним із головних наслідків порушення законодавства може стати арешт банківських рахунків та значні штрафи.

Про те, як саме працює цей механізм, розповів адвокат Роман Каченко.

За його словами, сам арешт рахунків не відбувається автоматично – йому передує кілька обов’язкових етапів. Насамперед військовозобов’язаному можуть надіслати повістку поштою. Вона вважається врученою не лише у випадку особистого підпису адресата, а й тоді, коли працівник пошти повертає лист із відповідною позначкою про неможливість вручення або відмову від отримання. Після цього ТЦК може оформити постанову про адміністративне правопорушення, якщо людина без поважної причини не з’явилася за викликом протягом 7 днів.

За порушення правил військового обліку чинним законодавством передбачено штраф від 17 000 до 25 500 гривень. Якщо його не сплатити у встановлений строк, сума може бути збільшена, а матеріали передаються до органів державної виконавчої служби для примусового стягнення.

Саме після відкриття виконавчого провадження державний виконавець має право накласти арешт на банківські рахунки боржника. Тобто блокування рахунків є не прямим рішенням ТЦК, а наслідком процедури примусового виконання постанови про несплачений штраф.

Адвокат наголошує, що автоматичного блокування рахунків лише через перебування у розшуку ТЦК або неоновлення військово-облікових даних не існує. Арешт можливий лише після того, як штраф набуде чинності, не буде добровільно сплачений, а справа потрапить до виконавчої служби.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15459, який передбачає суттєві зміни у роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Документ має на меті зробити процес мобілізаційних заходів більш прозорим, а також запровадити додатковий контроль за діями представників ТЦК.

Однією з головних новацій є обов’язкове використання бодікамер під час перевірки військово-облікових документів. Відеофіксація має здійснюватися безперервно – від початку виконання службових обов’язків і до завершення заходів. Також пропонується обладнати камерами службові автомобілі, якими перевозять військовозобов’язаних.

Законопроєкт передбачає, що всі записи з бодікамер повинні зберігатися щонайменше 90 календарних днів. Якщо відеозапис буде відсутній, втрачений або камеру вимкнуть, проведення мобілізаційних заходів може бути визнане таким, що не відповідає встановленим вимогам.

Окремою нормою пропонується заборонити працівникам ТЦК приховувати обличчя балаклавами чи іншим одягом, який унеможливлює встановлення особи. Крім цього, у документі містяться положення щодо недопущення застосування фізичної сили, погроз, пошкодження майна громадян або вимагання неправомірної вигоди під час виконання службових обов’язків.

Також законодавча ініціатива передбачає, що перевірку документів зможуть здійснювати лише представники ТЦК, які офіційно визначені відповідним наказом керівника. Водночас вони мають бути забезпечені справними бодікамерами та технічними засобами для перевірки електронних військово-облікових документів.

Автори законопроєкту наголошують, що запропоновані зміни спрямовані на підвищення прозорості роботи ТЦК, зменшення кількості конфліктних ситуацій та захист прав як військовозобов’язаних, так і самих працівників центрів комплектування. Водночас наразі документ лише зареєстрований у Верховній Раді, тому для набуття чинності він має пройти розгляд парламентом та бути ухвалений у встановленому порядку.