В Україні все частіше говорять, що в армії не вистачає чоловіків, і закликають Європу повертати тих, хто нелегально перетнув кордон.

Так, один із народних депутатів заявив, що європейські країни мають звернути увагу на українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни незаконним шляхом. Особливо йдеться про тих, хто перетинав кордон через річку Тиса або користувався послугами переправників.

За словами політика, такі чоловіки фактично порушили правила виїзду з України під час воєнного стану, тому Європа не повинна автоматично вважати їх звичайними біженцями. Він наголосив, що частина громадян ризикувала життям, перепливаючи Тису, або платила великі гроші за незаконний виїзд, тоді як інші чоловіки залишилися в Україні та виконують свої обов’язки.

Окремо цю тему прокоментував голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Він зазначив, що в Європі можуть повертати тих українських чоловіків, які не мають у паспорті підтвердження законного перетину кордону або не можуть пояснити підстави свого перебування за кордоном.

Іншими словами, йдеться не про всіх українців у ЄС, а саме про тих, хто міг виїхати незаконно. Якщо чоловік переплив Тису, перетнув кордон через ліс чи іншим нелегальним способом, у нього можуть виникнути проблеми з документами та легальним статусом.

Такі люди можуть потрапити під процедуру реадмісії – тобто повернення до країни, з якої вони незаконно виїхали або через яку потрапили до Європейського Союзу. У кожному випадку рішення мають ухвалювати окремо, після перевірки документів і обставин перетину кордону.

Водночас у Європі тривають дискусії щодо майбутнього тимчасового захисту для українців. Наразі він продовжений до 2027 року, однак частина країн ЄС уже виступає за те, щоб після цього переглянути правила. Особливо це може стосуватися чоловіків призовного віку, які прибули до Європи незаконно або не мають чітких підстав для перебування.

При цьому про масову депортацію всіх українських чоловіків наразі не йдеться. Найбільший ризик можуть мати саме ті, хто перетнув кордон нелегально, не має відміток у документах або не може підтвердити законність свого перебування в Європі.

Тому тема повернення чоловіків, які перепливли Тису, може стати однією з найгостріших у відносинах України та ЄС. Адже на тлі браку людей в армії Україна дедалі частіше порушує питання тих, хто виїхав за кордон в обхід закону.

В Україні чоловіки з інвалідністю мають право на відстрочку від мобілізації. Це стосується осіб з І, ІІ та ІІІ групою інвалідності. Однак сам факт наявності такого статусу не означає, що питання з ТЦК більше ніколи не виникатимуть.

Головна умова для збереження відстрочки – чинні документи, які підтверджують інвалідність, а також актуальні військово-облікові дані. Якщо строк дії медичних документів завершився або людина вчасно не продовжила відстрочку, її можуть викликати до ТЦК та СП для уточнення інформації.

Саме через це частина військовозобов’язаних у 2026 році може зіткнутися з проблемами. Йдеться не про автоматичне скасування інвалідності чи нові правила, а про ситуації, коли документи втратили чинність або не були належним чином подані для продовження відстрочки.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особи з інвалідністю мають право на відстрочку від призову. Поки цей статус офіційно підтверджений, мобілізація таких громадян не повинна проводитися.

Проте важливо розуміти, що ВЛК не встановлює і не скасовує інвалідність. Військово-лікарська комісія визначає придатність людини до військової служби. Сам статус інвалідності встановлюється іншими медико-соціальними органами, тому ВЛК не може самостійно «позбавити» чоловіка інвалідності.

Водночас, якщо інвалідність була офіційно скасована або її строк завершився, а після цього чоловік пройшов ВЛК і був визнаний придатним до служби, право на відстрочку може бути втрачено. У такому випадку ТЦК розглядатиме його вже як військовозобов’язаного без чинної підстави для відстрочки.

Оформити або продовжити відстрочку можна через ТЦК та СП, ЦНАП або застосунок «Резерв+». Для цього зазвичай потрібні паспорт, ідентифікаційний код, військово-облікові документи, заява та документи, що підтверджують інвалідність.

Юристи наголошують, якщо інвалідність офіційно встановлена і документи чинні, вимогу проходити повторну ВЛК можна оскаржити. Водночас повністю ігнорувати повістки не варто. Навіть якщо людина має право на відстрочку, нез’явлення до ТЦК без поважної причини може призвести до штрафу.

Окремо слід зазначити, що люди з інвалідністю можуть служити у ЗСУ добровільно. Це можливо лише за власним бажанням, зокрема шляхом підписання контракту, якщо стан здоров’я дозволяє виконувати відповідні обов’язки.

Таким чином, чоловіка не можуть просто позбавити інвалідності через рішення ВЛК. Але якщо статус інвалідності втрачено, документи прострочені або відстрочку не продовжено, захист від мобілізації може зникнути. Саме тому військовозобов’язаним радять завчасно перевіряти терміни дії документів і не відкладати оформлення відстрочки.

У Європейському Союзі триває дискусія щодо продовження тимчасового захисту для українців після березня 2027 року. Однак цього разу питання стало особливо чутливим через можливі нові правила для чоловіків мобілізаційного віку.

За даними Reuters та Радіо Свобода, частина країн ЄС підтримує ідею обмежити доступ до тимчасового захисту для українських чоловіків віком від 23 до 60 років. Йдеться не про всіх українців, які вже перебувають у Європі, а насамперед про нових заявників, які можуть прибувати до ЄС у майбутньому.

Серед країн, які підтримали такий підхід, називають Німеччину, Швецію та Польщу. Саме ці держави відкрито заявили, що тимчасовий захист для українців варто продовжити, але на змінених умовах.

У Німеччині пояснюють, що Євросоюз має зберегти підтримку України, однак водночас враховувати потреби української армії. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що продовження дії директиви можливе, але вже з новими правилами для осіб призовного віку.

Швеція також підтримала ідею обмежень. Міністр міграції країни Йоган Форссел заявив, що Європа повинна й надалі допомагати українцям, але для перемоги України важливо, щоб більше чоловіків залишалися в країні та могли бути залучені до оборони.

Польща, яка прийняла одну з найбільших кількостей українських біженців, також підтримує обмеження для чоловіків мобілізаційного віку. Водночас польська сторона виступає проти того, щоб ділити українців за регіонами походження та визначати, хто прибув із «безпечної» чи «небезпечної» області.

Окремо в європейських ЗМІ згадувалися й інші країни, які допускають перегляд правил тимчасового захисту. Серед них – Австрія, Чехія та Нідерланди. Водночас остаточних рішень поки немає, а офіційну пропозицію має підготувати Єврокомісія.

Не всі країни ЄС погоджуються з такими змінами. Проти обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків виступили Естонія та Люксембург. Вони вважають, що нинішню систему варто продовжити без різких винятків для окремих категорій українців.

Важливо, що можливі нові правила не означають автоматичного позбавлення захисту тих чоловіків, які вже перебувають у ЄС. За попередніми обговореннями, обмеження можуть стосуватися лише нових заявників після ухвалення відповідного рішення.

Наразі тимчасовий захист для українців у ЄС діє до березня 2027 року. Європейські країни загалом погоджуються, що його потрібно продовжити, однак головна суперечка зараз полягає в тому, чи повинні українські чоловіки віком від 23 до 60 років і надалі мати право на автоматичне отримання такого статусу.