В Україні чоловіки з інвалідністю мають право на відстрочку від мобілізації. Це стосується осіб з І, ІІ та ІІІ групою інвалідності. Однак сам факт наявності такого статусу не означає, що питання з ТЦК більше ніколи не виникатимуть.

Головна умова для збереження відстрочки – чинні документи, які підтверджують інвалідність, а також актуальні військово-облікові дані. Якщо строк дії медичних документів завершився або людина вчасно не продовжила відстрочку, її можуть викликати до ТЦК та СП для уточнення інформації.

Саме через це частина військовозобов’язаних у 2026 році може зіткнутися з проблемами. Йдеться не про автоматичне скасування інвалідності чи нові правила, а про ситуації, коли документи втратили чинність або не були належним чином подані для продовження відстрочки.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особи з інвалідністю мають право на відстрочку від призову. Поки цей статус офіційно підтверджений, мобілізація таких громадян не повинна проводитися.

Проте важливо розуміти, що ВЛК не встановлює і не скасовує інвалідність. Військово-лікарська комісія визначає придатність людини до військової служби. Сам статус інвалідності встановлюється іншими медико-соціальними органами, тому ВЛК не може самостійно «позбавити» чоловіка інвалідності.

Водночас, якщо інвалідність була офіційно скасована або її строк завершився, а після цього чоловік пройшов ВЛК і був визнаний придатним до служби, право на відстрочку може бути втрачено. У такому випадку ТЦК розглядатиме його вже як військовозобов’язаного без чинної підстави для відстрочки.

Оформити або продовжити відстрочку можна через ТЦК та СП, ЦНАП або застосунок «Резерв+». Для цього зазвичай потрібні паспорт, ідентифікаційний код, військово-облікові документи, заява та документи, що підтверджують інвалідність.

Юристи наголошують, якщо інвалідність офіційно встановлена і документи чинні, вимогу проходити повторну ВЛК можна оскаржити. Водночас повністю ігнорувати повістки не варто. Навіть якщо людина має право на відстрочку, нез’явлення до ТЦК без поважної причини може призвести до штрафу.

Окремо слід зазначити, що люди з інвалідністю можуть служити у ЗСУ добровільно. Це можливо лише за власним бажанням, зокрема шляхом підписання контракту, якщо стан здоров’я дозволяє виконувати відповідні обов’язки.

Таким чином, чоловіка не можуть просто позбавити інвалідності через рішення ВЛК. Але якщо статус інвалідності втрачено, документи прострочені або відстрочку не продовжено, захист від мобілізації може зникнути. Саме тому військовозобов’язаним радять завчасно перевіряти терміни дії документів і не відкладати оформлення відстрочки.

У Європейському Союзі триває дискусія щодо продовження тимчасового захисту для українців після березня 2027 року. Однак цього разу питання стало особливо чутливим через можливі нові правила для чоловіків мобілізаційного віку.

За даними Reuters та Радіо Свобода, частина країн ЄС підтримує ідею обмежити доступ до тимчасового захисту для українських чоловіків віком від 23 до 60 років. Йдеться не про всіх українців, які вже перебувають у Європі, а насамперед про нових заявників, які можуть прибувати до ЄС у майбутньому.

Серед країн, які підтримали такий підхід, називають Німеччину, Швецію та Польщу. Саме ці держави відкрито заявили, що тимчасовий захист для українців варто продовжити, але на змінених умовах.

У Німеччині пояснюють, що Євросоюз має зберегти підтримку України, однак водночас враховувати потреби української армії. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що продовження дії директиви можливе, але вже з новими правилами для осіб призовного віку.

Швеція також підтримала ідею обмежень. Міністр міграції країни Йоган Форссел заявив, що Європа повинна й надалі допомагати українцям, але для перемоги України важливо, щоб більше чоловіків залишалися в країні та могли бути залучені до оборони.

Польща, яка прийняла одну з найбільших кількостей українських біженців, також підтримує обмеження для чоловіків мобілізаційного віку. Водночас польська сторона виступає проти того, щоб ділити українців за регіонами походження та визначати, хто прибув із «безпечної» чи «небезпечної» області.

Окремо в європейських ЗМІ згадувалися й інші країни, які допускають перегляд правил тимчасового захисту. Серед них – Австрія, Чехія та Нідерланди. Водночас остаточних рішень поки немає, а офіційну пропозицію має підготувати Єврокомісія.

Не всі країни ЄС погоджуються з такими змінами. Проти обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків виступили Естонія та Люксембург. Вони вважають, що нинішню систему варто продовжити без різких винятків для окремих категорій українців.

Важливо, що можливі нові правила не означають автоматичного позбавлення захисту тих чоловіків, які вже перебувають у ЄС. За попередніми обговореннями, обмеження можуть стосуватися лише нових заявників після ухвалення відповідного рішення.

Наразі тимчасовий захист для українців у ЄС діє до березня 2027 року. Європейські країни загалом погоджуються, що його потрібно продовжити, однак головна суперечка зараз полягає в тому, чи повинні українські чоловіки віком від 23 до 60 років і надалі мати право на автоматичне отримання такого статусу.

В Україні військовозобов’язані громадяни не зобов’язані встановлювати застосунок «Резерв+». Відсутність цього застосунку на телефоні не вважається порушенням закону і сама по собі не передбачає жодної юридичної відповідальності.

Таке питання часто виникає у працівників, які перебувають на військовому обліку, але не хочуть користуватися електронним сервісом. Важливо розуміти, що наразі законодавство не містить норми, яка б прямо зобов’язувала військовозобов’язаного мати «Резерв+» або електронний військово-обліковий документ.

«Резерв+» лише показує дані з реєстру

Сам застосунок не створює і не змінює військово-обліковий статус людини. Він лише відображає інформацію, яка міститься у державному реєстрі «Оберіг».

Тобто статуси на кшталт «Порушення» або «Розшук ТЦК» з’являються не через встановлення чи невстановлення застосунку. Вони формуються у самому реєстрі на підставі відповідних даних, дій або бездіяльності військовозобов’язаного.

Якщо певної відмітки немає в реєстрі, її не буде і в «Резерв+». Якщо ж запис уже внесено до «Оберегу», застосунок просто покаже цю інформацію користувачу.

Відсутність застосунку не захищає від наслідків

Те, що людина не встановила «Резерв+», не означає, що вона не може потрапити до розшуку ТЦК. Якщо відповідна відмітка з’явиться у реєстрі, органи поліції можуть діяти незалежно від того, чи користується військовозобов’язаний застосунком.

Фактично відсутність «Резерв+» лише позбавляє людину можливості швидко побачити зміни у своєму статусі. У такому випадку про проблемний запис вона може дізнатися вже під час перевірки документів або інших фактичних дій з боку уповноважених органів.

У чому користь «Резерв+»

Наявність застосунку дає військовозобов’язаному інформаційну перевагу. Через «Резерв+» можна швидше побачити свій актуальний статус, виявити помилку в даних або некоректну відмітку.

У разі проблемної інформації людина може оперативніше звернутися до ТЦК, подати заяву про виправлення даних або, за потреби, захищати свої права у судовому порядку.