Xiaomi представила Mijia Portable Coffee Machine – свою першу портативну кавоварку. Компактний прилад, що за розмірами та формою нагадує термос, живиться від вбудованої АКБ, що дозволяє брати його з собою у похід або на роботу.

Усередині кавоварки встановлений електромагнітний насос із тиском 20 бар, а подвійна камера для заварювання дозволяє використовувати для приготування напою як мелену каву, так і капсули для кавоварок. Керамічний нагрівальний елемент розігріває воду до 92 ° C, також підтримується режим холодної екстракції.

Місткість акумулятора новинки становить 7500 мАг. Якщо заливати в пристрій попередньо нагріту воду, заряд використовується тільки для роботи насоса: у цьому сценарії його вистачить, щоб приготувати до 400 чашок кави.

При використанні холодної води далеко від розетки вийде «вичавити» з пристрою всього близько трьох чашок. На повну зарядку АКБ від 45-ватного блоку живлення доведеться витратити близько 80 хвилин.

Корпус кавоварки захищений від вологи та пилу за стандартом IP55. Камера для заварювання зроблена знімною, що полегшує догляд за нею. В комплект входять чохол для перенесення, підставка з алюмінієвого сплаву, мірна ложка та кришка з нержавіючої сталі з подвійними стінками, що виконує функцію кружки.

Ціна Xiaomi Mijia Portable Coffee Machine у ​​Китаї складе $118, старт продажів намічено на 17 червня.

В Україні готують новий етап оборонної реформи, який має торкнутися не лише армії, а й самої системи мобілізації. У Міністерстві оборони визнають, що нинішній підхід до призову викликає серйозну напругу в суспільстві та потребує змін.

Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік. За його словами, нові рішення можуть стосуватися роботи ТЦК, а також громадян, які перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку і досі не проходять службу.

У Міноборони пояснюють, що одна з головних причин, чому частина чоловіків уникає мобілізації, – страх перед невизначеністю. Люди не розуміють, скільки триватиме служба, куди саме їх можуть направити та які перспективи вони матимуть у разі призову.

Банік зазначив, що зараз багато військовозобов’язаних сприймають мобілізацію як шлях без зрозумілого кінця. Саме тому майбутня реформа має дати людям більш чітке розуміння правил, строків, можливостей і подальшої служби.

Окремо у Міноборони визнали, що формат примусової мобілізації, який існує зараз, негативно впливає на суспільство. За словами посадовця, такий підхід створює недовіру, напругу та посилює конфлікти між громадянами і представниками системи комплектування.

Водночас конкретних деталей майбутніх змін поки не розкривають. У Міноборони наголошують, що рішення готують обережно, адже реформувати мобілізацію під час війни дуже складно. У влади фактично немає права на помилку, тому нову модель узгоджують між урядом, президентом і військовим керівництвом.

За словами Баніка, зміни мають представити найближчим часом. Він уточнив, що йдеться не про 2027 рік, тобто новий підхід можуть показати значно раніше.

Очікується, що реформа має не просто змінити роботу ТЦК, а й зробити мобілізацію більш зрозумілою для людей. Головне завдання – зменшити страх перед службою, пояснити перспективи для мобілізованих та знайти баланс між потребами армії і довірою суспільства.

В Україні готуються до запуску нових правил для цифрових платформ, через які громадяни отримують дохід від продажу товарів, перевезень, доставки, оренди або інших послуг. Йдеться про сервіси на кшталт Uber, Bolt, Uklon, Prom, OLX, Glovo, Airbnb та інші онлайн-майданчики.

Новий механізм передбачає, що платформи будуть збирати інформацію про доходи користувачів і передавати її до податкової. Тобто держава хоче зробити прозорішими заробітки, які українці отримують через додатки та сайти.

Повноцінно нові правила мають запрацювати з 2027 року. Перед цим, з 1 листопада 2026 року, оператори цифрових платформ повинні стати на облік у ДПС. А з 1 січня 2027 року почнеться ідентифікація користувачів та збір даних про їхні доходи.

Під дію нових правил можуть потрапити українці, які регулярно заробляють через цифрові сервіси:

• продають товари через OLX, Prom або інші маркетплейси;
• працюють водіями через Uber, Bolt чи Uklon;
• доставляють замовлення через кур’єрські сервіси;
• здають житло через онлайн-платформи;
• надають послуги або виконують замовлення через інтернет.

Водночас не кожне оголошення автоматично означатиме податок. Якщо людина разово продає старий телефон, меблі чи дитячі речі, це не те саме, що регулярний бізнес через платформу. Також після доопрацювання із законопроєкту прибрали частину спірних норм, зокрема вимогу про обов’язкові спеціальні рахунки.

За останніми поясненнями, для доходів фізичних осіб через цифрові платформи обговорюється ставка 10%. Водночас остаточні правила залежатимуть від фінальної редакції закону та механізму, який запустить податкова.

Головна мета змін – наблизити Україну до європейських правил контролю за доходами через цифрові платформи. Для звичайних користувачів це означає одне: якщо заробіток через Uber, Prom, OLX чи інші сервіси є регулярним, з 2027 року такі доходи можуть стати видимими для податкової.