В Україні знову заговорили про можливий продаж частини акцій ПриватБанку іноземним інвесторам. Йдеться не про швидку передачу банку новому власнику, а про потенційне виведення фінустанови на фондовий ринок через механізм IPO – первинне публічне розміщення акцій.

ПриватБанк залишається найбільшим державним банком країни та одним із найприбутковіших фінансових активів. Саме тому інтерес до нього можуть проявляти міжнародні інвестори. Водночас експерти вважають, що повноцінний продаж великого пакета акцій під час війни буде складним завданням, адже іноземний бізнес дуже обережно оцінює ризики в країні, яка воює.

IPO означає, що частина акцій банку може з’явитися на біржі. У такому випадку інвестори отримають можливість купити частку в банку, а сама фінустанова – залучити додатковий капітал. При цьому це не обов’язково означає повну зміну власника або миттєвий продаж усього банку.

Для клієнтів ПриватБанку на першому етапі нічого різко змінитися не повинно. Картки, депозити, кредити, Приват24, банкомати та інші сервіси продовжать працювати у звичному режимі. Навіть якщо частина акцій буде продана, банк залишатиметься під контролем фінансового регулятора, а всі зобов’язання перед клієнтами мають виконуватися відповідно до законодавства.

Водночас у перспективі прихід іноземного інвестора може вплинути на розвиток банку. Йдеться про можливе посилення корпоративного управління, оновлення сервісів, розширення цифрових послуг та поступове наближення до європейських банківських стандартів. ПриватБанк уже заявляв про амбіції бути не лише найбільшим банком в Україні, а й фінустановою європейського рівня.

Однак говорити про конкретні строки продажу поки рано. Успіх такого сценарію залежатиме від ситуації в Україні, інтересу інвесторів, стану фінансового ринку та умов, які запропонує держава. Поки що для клієнтів головне – стежити за офіційними повідомленнями банку та не реагувати на панічні чутки про нібито швидке закриття рахунків чи зміну правил обслуговування.

Фактично мова йде не про те, що ПриватБанк «завтра продадуть іноземцям», а про підготовку можливого сценарію приватизації у майбутньому. Для звичайних користувачів це означає, що банк і надалі працюватиме, а всі ключові послуги мають залишатися доступними.

ПриватБанк встановив обмеження на зняття готівки з карток, тепер ліміти залежать від того, де саме клієнт отримує гроші – у банкоматі, касі банку, за кордоном або через касу магазину.

За даними банку, через банкомати ПриватБанку клієнти можуть зняти до 40 тисяч гривень протягом трьох годин. Водночас загальний добовий ліміт на зняття готівки становить до 100 тисяч гривень.

У касах ПриватБанку також можна отримати до 100 тисяч гривень на день. Якщо ж клієнт знімає гроші на касі магазину, аптеки чи АЗС, максимальна сума значно менша – до 6 тисяч гривень за одну операцію.

Окремі правила діють для зняття коштів за межами України. З гривневих карток за кордоном можна отримати суму в еквіваленті до 12,5 тисячі гривень протягом семи календарних днів. Для валютних карток ліміт вищий – до 100 тисяч гривень в еквіваленті на добу. За такі операції банк утримує комісію у розмірі 2% від суми.

Обмеження стосуються і клієнтів інших банків, які користуються банкоматами або касами ПриватБанку. Для них встановлено ліміт до 20 тисяч гривень. Цю суму можна зняти як однією операцією, так і кількома частинами, але додаткові правила може встановлювати банк, який випустив картку.

У ПриватБанку пояснюють, що ліміти на видачу готівки є стандартною практикою для фінансового сектору. Вони потрібні для контролю операцій, безпеки клієнтів та стабільної роботи банківської інфраструктури. Крім того, такі обмеження допомагають зменшити навантаження на банкомати та забезпечити доступ до готівки для більшої кількості людей.

Українцям радять заздалегідь перевіряти актуальні ліміти у застосунку Приват24 або на офіційних каналах банку, особливо якщо потрібно зняти велику суму. Також варто враховувати, що під час технічних робіт або підвищеного навантаження окремі операції можуть тимчасово працювати з перебоями.

Українським підприємцям, які працюють на спрощеній системі оподаткування, варто уважніше ставитися до розрахунків у криптовалюті. Податкова нагадує: ФОПи першої, другої та третьої групи не мають права приймати цифрові активи як оплату за товари чи послуги, якщо хочуть залишатися платниками єдиного податку.

Причина в тому, що для «спрощенців» закон дозволяє розрахунки лише у грошовій формі. Йдеться про готівкові та безготівкові платежі, а також окремі дозволені електронні гроші. Криптовалюта до такої категорії наразі не належить, тому її використання в бізнес-розрахунках може створити для підприємця серйозні податкові ризики.

Найбільша небезпека полягає не в самому факті володіння криптовалютою. Фізична особа може купувати, зберігати або продавати цифрові активи, але такі операції мають декларуватися окремо. Проблеми починаються тоді, коли ФОП отримує криптовалюту саме як оплату за свою підприємницьку діяльність.

Наприклад, якщо дизайнер, програміст, консультант, маркетолог або власник онлайн-магазину бере оплату в USDT, Bitcoin, Ethereum чи іншій криптовалюті за виконану роботу або проданий товар, податкова може визнати це порушенням умов перебування на єдиному податку.

У такому випадку підприємець ризикує втратити право працювати на спрощеній системі. Це означає, що замість звичної ставки єдиного податку доведеться переходити на загальну систему оподаткування, де фінансове навантаження значно більше.

У зоні ризику можуть опинитися ФОПи, які:

• приймають оплату за послуги у криптовалюті;
• продають товари за цифрові активи;
• отримують перекази на криптогаманці від клієнтів;
• працюють із закордонними замовниками та не проводять оплату через банківський рахунок;
• регулярно використовують криптовалюту як частину підприємницької діяльності.

Особливо це стосується фрилансерів та ІТ-сфери, адже саме там оплата у стейблкоїнах або інших токенах часто здається зручним способом розрахунку. Проте для ФОПа на єдиному податку така зручність може обернутися перевірками, донарахуваннями та втратою спрощеної системи.

Важливо розуміти й інший момент. Закон «Про віртуальні активи» в Україні вже ухвалювали, однак повноцінне регулювання крипторинку досі залежить від змін до податкового законодавства. Поки ці правила остаточно не врегульовані, криптовалюта залишається проблемним інструментом для офіційних розрахунків ФОПів.

Тому підприємцям, які не хочуть мати проблем із податковою, краще приймати оплату за товари та послуги у звичайний спосіб – на банківський рахунок, через еквайринг або інші легальні платіжні інструменти. Якщо ж клієнт наполягає на оплаті криптовалютою, варто спершу проконсультуватися з бухгалтером або податковим юристом.

Фактично податкова дає зрозуміти: поки держава не пропише чіткі правила для криптовалюти в бізнесі, ФОПам на спрощеній системі краще не використовувати цифрові активи як оплату. Інакше підприємець може втратити не лише право на єдиний податок, а й отримати додаткові фінансові претензії від контролюючих органів.