Криптовалютний ринок знову опинився під серйозним тиском. Біткоїн просів нижче важливих психологічних рівнів, а разом із ним подешевшали й інші популярні цифрові активи. Для частини інвесторів це стало сигналом про можливий початок нової «криптозими», однак експерти не поспішають робити такі різкі висновки.

Станом на зараз біткоїн торгується приблизно по 62 604 долари за монету. Протягом дня його ціна піднімалася майже до 62 897 доларів, а мінімум опускався до 60 834 доларів. Це показує, що ринок залишається дуже нестабільним, а навіть невеликі новини, рішення великих інвесторів або зміна настроїв на біржах можуть швидко рухати курс.

Головна причина падіння – не одна подія, а одразу кілька факторів. На ринку накопичилося занадто багато позицій із кредитним плечем. Коли біткоїн почав дешевшати, біржі автоматично закривали ризикові угоди трейдерів. Це спричинило ланцюгову реакцію, ціна падала, ліквідацій ставало більше, а паніка лише посилювалася.

За даними аналітичних сервісів, лише за добу ліквідації на крипторинку сягали сотень мільйонів доларів. Найбільше постраждали трейдери, які робили ставку на швидке зростання біткоїна. Саме такі хвилі примусових продажів часто прискорюють падіння навіть тоді, коли фундаментальні причини не виглядають катастрофічними.

Ще один важливий фактор – відтік грошей із криптовалютних ETF. Після запуску спотових біткоїн-фондів великі інвестори активно заводили гроші у цифрові активи. Але зараз частина капіталу виходить із цих інструментів. Для ринку це болючий сигнал, адже саме інституційні гроші останніми роками підтримували попит на біткоїн.

На ситуацію також впливає загальний настрій на фінансових ринках. Інвестори дедалі частіше обирають не криптовалюти, а акції технологічних компаній, особливо пов’язаних зі штучним інтелектом. Гроші переходять туди, де очікують швидшого прибутку. Через це біткоїн тимчасово втрачає статус головного спекулятивного активу.

Цікавий факт: біткоїн часто називають «цифровим золотом», але під час сильного стресу на ринках він поводиться не як захисний актив, а як ризиковий інструмент. Тобто коли інвестори бояться втрат, вони нерідко продають криптовалюту так само, як акції чи інші волатильні активи.

Попри падіння, говорити про повний крах ринку зарано. Біткоїн уже неодноразово проходив через глибокі корекції. У попередні роки після різких обвалів ринок або переходив у затяжну паузу, або поступово відновлювався після очищення від надмірного кредитного плеча та спекулятивного ажіотажу.

Для інвесторів головне зараз – не діяти емоційно. Експерти радять не вкладати в криптовалюти останні гроші, не використовувати велике кредитне плече та не будувати стратегію лише на очікуванні швидкого відскоку. Криптовалюти залишаються високоризиковим активом, де прибуток може бути великим, але втрати – не менш різкими.

Тим, хто вже має криптовалюту в портфелі, варто переглянути ризики. Якщо частка цифрових активів занадто велика, її можна поступово зменшити. Якщо ж інвестор заходив у ринок на довгий термін і розуміє можливі коливання, нинішнє падіння може бути не катастрофою, а черговим етапом очищення.

Окрему увагу варто звернути на альткоїни. Вони часто падають сильніше за біткоїн, оскільки мають нижчу ліквідність і сильніше залежать від настроїв трейдерів. Під час ринкової турбулентності саме дрібніші монети можуть втрачати десятки відсотків за короткий час.

Поточне падіння біткоїна показує: крипторинок дорослішає, але не стає безпечним. На нього вже впливають не лише ентузіасти та роздрібні трейдери, а й великі фонди, макроекономіка, процентні ставки, геополітика та настрої на фондовому ринку.

Тому нинішню ситуацію можна назвати не тільки кризою, а й перевіркою для інвесторів. Ті, хто заходив у крипту без плану, ризикують втратити більше. А ті, хто заздалегідь розподілив ризики, тримає частину коштів у стабільніших активах і не піддається паніці, мають більше шансів пережити чергову хвилю турбулентності.

Головний висновок простий: падіння біткоїна ще не означає кінець крипторинку. Але воно вкотре нагадує, що криптовалюта – це не гарантований заробіток, а ризиковий інструмент, з яким потрібно працювати обережно.

Українці все частіше шукають дешевші тарифи на мобільний зв’язок, адже стандартні пакети у багатьох операторів уже коштують значно дорожче. На цьому тлі увагу абонентів привернула тарифна лінійка lifecell «Лайфсет», де мобільний зв’язок об’єднаний із домашнім інтернетом.

Йдеться про два бюджетні пакети – «Лайфсет S» за 100 гривень та «Лайфсет M» за 175 гривень. Обидва тарифи розраховані на 4 тижні користування та можуть стати вигідним варіантом для тих, хто хоче зекономити на зв’язку й водночас отримати домашній інтернет.

Підключити такі пакети можуть чинні абоненти lifecell. Також скористатися пропозицією можуть клієнти інших мобільних операторів, якщо перенесуть свій номер у мережу lifecell. Водночас перед оформленням заявки потрібно перевірити, чи доступне підключення домашнього інтернету за конкретною адресою.

«Лайфсет S» за 100 гривень має наступне наповнення:

• домашній інтернет без обмежень зі швидкістю до 1 Гбіт/с;
• 10 ГБ мобільного інтернету;
• 2 ГБ із цього пакета можна використовувати в країнах ЄС без додаткової плати.

Однак цей тариф має важливий нюанс. У «Лайфсет S» не передбачений окремий пакет хвилин. Дзвінки оплачуються окремо – 2 гривні за хвилину на міські, мобільні та номери lifecell по Україні. Тому такий варіант більше підійде тим, хто переважно користується інтернетом, месенджерами та рідко телефонує звичайними дзвінками.

«Лайфсет M» за 175 гривень має наступне наповнення:

• домашній інтернет до 1 Гбіт/с за технологією GPON;
• домашній інтернет до 100 Мбіт/с за технологією Ethernet;
• 25 ГБ мобільного інтернету;
• 1300 хвилин на всі номери по Україні;
• безлімітні дзвінки всередині мережі lifecell після використання пакета хвилин;
• доступ до понад 120 телеканалів через застосунок.

Таким чином, «Лайфсет S» може бути вигідним для абонентів, яким насамперед потрібен дешевий домашній інтернет і невеликий мобільний пакет. Натомість «Лайфсет M» більше підійде тим, хто активно користується мобільним інтернетом, часто телефонує та хоче додатково отримати доступ до телебачення.

Щоб підключити тариф, потрібно обрати відповідний пакет на сайті lifecell і залишити заявку. Якщо людина користується іншим оператором, вона може спочатку перенести номер до lifecell, а вже після цього перейти на один із тарифів лінійки «Лайфсет».

Перед підключенням варто уважно перевірити умови, покриття та технічну можливість підключення домашнього інтернету. Доступність тарифу може залежати від населеного пункту, конкретної адреси та технології підключення.

В Україні продовжують обговорювати нові правила оподаткування доходів, які громадяни отримують через цифрові платформи. Йдеться про сервіси на кшталт OLX, Bolt, Uber, Glovo та інші онлайн-майданчики, де українці продають товари або надають послуги.

Оновлена редакція законопроєкту вже передбачає пом’якшення для звичайних користувачів. Найбільше це стосується людей, які не займаються бізнесом, а лише час від часу продають власні вживані речі.

За словами народного депутата Олега Синютки, у документ внесли важливу правку, адже якщо людина продає вживані речі на суму до 2 тисяч євро, податок із таких операцій стягувати не планують. Тобто українці, які виставляють на OLX старий телефон, меблі, дитячі речі чи техніку після користування, не повинні автоматично потрапляти під нове оподаткування.

Водночас для тих, хто системно заробляє через цифрові платформи, правила можуть змінитися. В оновленому варіанті законопроєкту йдеться про ставку 5% плюс військовий збір. Це менше, ніж обговорювалося раніше, адже попередні ідеї викликали багато критики серед користувачів, малого бізнесу та експертів.

Окреме питання – адміністрування таких податків. Очікується, що цифрові платформи можуть передавати інформацію про доходи користувачів, однак механізм ще потребує уточнення. Саме через це навколо законопроєкту залишається багато запитань, адже кого саме вважатимуть звичайним продавцем, а кого людиною, яка фактично веде бізнес онлайн.

Синютка також заявив, що влада не зовсім коректно пояснювала появу цього законопроєкту вимогами МВФ. За його словами, міжнародні партнери справді очікують від України прозорішої податкової системи, але конкретна модель оподаткування цифрових платформ є внутрішнім рішенням української влади.

Фактично головна ідея змін полягає в тому, щоб розділити випадкові продажі звичайних громадян і регулярний дохід через онлайн-сервіси. Якщо людина разово продає власні речі, вона не повинна опинитися в одних умовах із тими, хто використовує платформу як постійне джерело заробітку.

Поки що документ ще потребує доопрацювання, тому остаточні правила можуть змінитися. Однак уже зараз зрозуміло: після критики законопроєкт пом’якшили, а для продавців уживаних речей передбачили окремий захист.