В Україні готуються до запуску нових правил для цифрових платформ, через які громадяни отримують дохід від продажу товарів, перевезень, доставки, оренди або інших послуг. Йдеться про сервіси на кшталт Uber, Bolt, Uklon, Prom, OLX, Glovo, Airbnb та інші онлайн-майданчики.

Новий механізм передбачає, що платформи будуть збирати інформацію про доходи користувачів і передавати її до податкової. Тобто держава хоче зробити прозорішими заробітки, які українці отримують через додатки та сайти.

Повноцінно нові правила мають запрацювати з 2027 року. Перед цим, з 1 листопада 2026 року, оператори цифрових платформ повинні стати на облік у ДПС. А з 1 січня 2027 року почнеться ідентифікація користувачів та збір даних про їхні доходи.

Під дію нових правил можуть потрапити українці, які регулярно заробляють через цифрові сервіси:

• продають товари через OLX, Prom або інші маркетплейси;
• працюють водіями через Uber, Bolt чи Uklon;
• доставляють замовлення через кур’єрські сервіси;
• здають житло через онлайн-платформи;
• надають послуги або виконують замовлення через інтернет.

Водночас не кожне оголошення автоматично означатиме податок. Якщо людина разово продає старий телефон, меблі чи дитячі речі, це не те саме, що регулярний бізнес через платформу. Також після доопрацювання із законопроєкту прибрали частину спірних норм, зокрема вимогу про обов’язкові спеціальні рахунки.

За останніми поясненнями, для доходів фізичних осіб через цифрові платформи обговорюється ставка 10%. Водночас остаточні правила залежатимуть від фінальної редакції закону та механізму, який запустить податкова.

Головна мета змін – наблизити Україну до європейських правил контролю за доходами через цифрові платформи. Для звичайних користувачів це означає одне: якщо заробіток через Uber, Prom, OLX чи інші сервіси є регулярним, з 2027 року такі доходи можуть стати видимими для податкової.

Українцям, які отримали державні кошти за програмою «Скринінг здоров’я 40+», варто не відкладати проходження медичного обстеження. Частина громадян має використати виділені 2000 грн до 30 червня 2026 року, інакше з 1 липня невитрачені гроші автоматично повернуться до бюджету. Йдеться про учасників програми, яким виплату зарахували до 1 травня.

Якщо людина не встигне оплатити медичні послуги у встановлений термін, кошти просто спишуться. Поновити їх або отримати повторно вже не вийде. Тому тим, хто вже має гроші на спеціальному рахунку, потрібно перевірити дату зарахування та не затягувати з візитом до медзакладу.

У МОЗ пояснюють, що дедлайн 30 червня стосується саме тих українців, які отримали 2000 грн до 1 травня 2026 року. Для інших учасників програми діє окреме правило – кошти потрібно використати протягом двох місяців з моменту їх фактичного надходження.

Програма «Скринінг здоров’я 40+» передбачена для громадян, яким уже виповнилося 40 років. Її мета – допомогти людям вчасно перевірити стан здоров’я та виявити можливі ризики розвитку хронічних захворювань. Виділені державою гроші можна спрямувати на комплексне медичне обстеження.

Зокрема, програма охоплює перевірку серцево-судинної системи, оцінку ризику цукрового діабету, а також психоемоційного стану. Тобто йдеться не про виплату «на руки», яку можна витратити на власний розсуд, а про цільові кошти для оплати медичних послуг.

Подати заявку на участь у програмі можна через застосунок «Дія» або особисто у ЦНАП. Важливо, що чекати саме дня народження не потрібно – після досягнення 40 років звернутися можна у будь-який день року.

За даними МОЗ, у травні заявки на участь у програмі подали понад 500 тисяч українців, а 55 тисяч уже завершили медичне обстеження. Пройти скринінг можна у понад двох тисячах медичних закладів по всій країні.

Таким чином, українцям, які вже отримали 2000 грн до 1 травня, варто поквапитися. Останній день для використання коштів – 30 червня. Після цього з 1 липня невитрачені гроші будуть автоматично повернуті державі.

Британія може запровадити жорсткі обмеження для дітей у соціальних мережах. У країні готують правила, які фактично закриють доступ до великих онлайн-платформ для користувачів молодше 16 років. Йдеться про TikTok, Instagram, Facebook, Snapchat, X, YouTube та інші сервіси, де діти можуть публікувати відео, фото, спілкуватися з незнайомцями або переглядати стрічку рекомендацій.

Британська влада пояснює таку ініціативу захистом неповнолітніх. Уряд вважає, що соцмережі можуть негативно впливати на психіку дітей, провокувати залежність від екрана, погіршувати сон, навчання та емоційний стан. Окремо звертають увагу на онлайн-булінг, небезпечний контент, приватні повідомлення від незнайомців, прямі ефіри та алгоритми, які утримують дітей у застосунках якомога довше.

Якщо нові правила ухвалять, відповідальність за їх виконання покладуть не на дітей і не на батьків, а на самі технологічні компанії. Платформи повинні будуть перевіряти вік користувачів і не допускати до сервісів тих, кому ще не виповнилося 16 років. У разі порушень компаніям можуть загрожувати великі штрафи.

Британія фактично хоче піти шляхом Австралії. Саме Австралія стала першою країною, яка запровадила повну заборону соцмереж для дітей до 16 років. Там обмеження почали діяти з 10 грудня 2025 року, а платформи зобов’язали вживати заходів, щоб неповнолітні не могли створювати або зберігати акаунти. За даними австралійського регулятора, після запуску правил доступ втратили мільйони акаунтів дітей до 16 років.

Схожі обмеження обговорюють і в Європі. Франція, Данія, Іспанія, Греція, Італія, Кіпр та Словенія підтримують ідею жорсткішого контролю віку в соцмережах. У деяких країнах уже діють правила, за якими дітям потрібна згода батьків для користування онлайн-платформами. Наприклад, у Німеччині та Італії для частини підлітків передбачено батьківський дозвіл.

Повної заборони, як в Австралії, більшість країн ще не запровадила, однак тренд очевидний. Уряди дедалі частіше вимагають, щоб великі соцмережі відповідали за безпеку дітей, а не просто перекладали це питання на батьків. Тому якщо британська ініціатива стане законом, вона може посилити хвилю подібних обмежень і в інших країнах.