В Україні спалахнув новий резонансний скандал навколо мобілізації, цього разу йдеться про чоловіка, який, за словами народного депутата Георгія Мазурашу та адвоката Юрія Демченка, є громадянином Німеччини, але був мобілізований у Чернівецькій області та направлений до навчального військового центру.

За попередньою інформацією, чоловік приїхав в Україну до родичів або знайомих. Однак після контакту з ТЦК його нібито визнали військовозобов’язаним та відправили на службу. Саме це і викликало гучну реакцію, адже, як стверджують представники чоловіка, українське громадянство йому було припинене ще кілька років тому.

Адвокат Юрій Демченко звернув увагу на те, що у цій ситуації ключовим є питання громадянства. За його словами, якщо людина офіційно припинила громадянство України та має документи, які це підтверджують, її мобілізація виглядає щонайменше юридично сумнівною.

Народний депутат Георгій Мазурашу також заявив, що чоловік має німецьке громадянство, а українське громадянство йому нібито було припинене ще у 2017 році. За словами депутата, про ситуацію вже поінформоване Посольство Німеччини в Києві.

Водночас у Чернівецькому обласному ТЦК заявили іншу позицію. Там стверджують, що на момент призову чоловік не надав довідку про припинення громадянства. Крім того, за інформацією ТЦК, відповідно до даних державного реєстру та відомостей міграційної служби, він вважається громадянином України.

У ТЦК також додали, що чоловік не скористався правом на відстрочку, пройшов ВЛК, був визнаний придатним до військової служби та після цього направлений до однієї з військових частин.

Однак саме така відповідь і викликала найбільше обурення. Адже, якщо людина справді має документальне підтвердження припинення громадянства України, виникає питання: чому дані різних державних органів можуть суперечити одне одному, і хто має відповідати за такі наслідки.

Цей випадок уже називають показовим для всієї системи мобілізації. Бо йдеться не лише про одну людину, а про довіру до державних реєстрів, документів, ТЦК та міграційної служби. Якщо людина роками вважала себе громадянином іншої держави, але в Україні її раптово знову визнають громадянином України, це створює небезпечний правовий прецедент.

Питання продовження тимчасового захисту для українців у країнах Європейського Союзу фактично наближається до вирішення. Про це розповів адвокат Юрій Демченко, коментуючи останні заяви представників Європейської комісії щодо майбутнього статусу українців у ЄС.

За словами адвоката, важливим сигналом стала заява представниці Європейської комісії з питань міграції та внутрішніх справ Кароліни Ульріх. Вона повідомила, що всі держави-члени ЄС підтримують продовження тимчасового захисту для українців.

Демченко вважає, що така позиція є майже прямим підтвердженням того, що європейські країни вже політично визначилися з подальшим продовженням цього механізму. Водночас він наголосив, що остаточне рішення ще має пройти юридичне оформлення.

Тобто, за словами адвоката, поки що не йдеться про вже опублікований офіційний документ, однак сама згода країн ЄС є дуже сильним сигналом для українців, які зараз перебувають під тимчасовим захистом.

«Для тих, хто вже перебуває на тимчасовому захисті, це питання можна вважати майже вирішеним», – пояснює Демченко.

Водночас залишаються окремі питання, які ще можуть обговорюватися в ЄС. Зокрема, мова йде про новоприбулих українців, а також про можливі особливі умови для чоловіків призовного віку. За словами адвоката, саме ці теми наразі залишаються дискусійними, і більш конкретні рішення можуть з’явитися найближчим часом.

На практиці це означає, що українцям, які вже мають тимчасовий захист у країнах ЄС, поки не варто панікувати. Європейські держави, судячи з останніх заяв, не планують різко припиняти дію цього статусу.

Однак остаточні правила стануть зрозумілими лише після офіційного рішення та публікації відповідного документа. Саме він має визначити, на який термін продовжать захист, кого це стосуватиметься автоматично та чи будуть додаткові умови для окремих категорій громадян України.

Українцям за кордоном варто уважніше поставитися до нових правил запису на оформлення документів у центрах ДП «Документ». Із 1 червня 2026 року у частині паспортних сервісів почала діяти верифікація через Дія.Підпис для запису в електронну чергу.

Про це у своєму роз’ясненні звернув увагу адвокат Руслан Ткаченко. За його словами, нововведення може створити додаткові складнощі для тих громадян, які не користуються «Дією» або мають проблеми з військово-обліковими даними.

Водночас важливо розділяти факти та емоційні заяви. Офіційно не йдеться про повне припинення видачі внутрішніх чи закордонних паспортів для українців. Мова насамперед про зміну порядку запису в електронну чергу в окремих країнах, зокрема у Польщі та Італії.

У Польщі, за даними ДП «Документ», крім онлайн-запису, залишається і «жива черга», але кількість талонів обмежена. Наприклад, у Варшаві видають 60 талонів щодня, у Вроцлаві – 40, у Гданську та Кракові – по 30. В Італії, у місті Мілан, прийом відбувається виключно за попереднім записом.

Окреме питання – чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном. Для них під час оформлення паспорта працівники ДП «Документ» автоматично перевіряють статус військового обліку. Якщо даних про людину немає у відповідному реєстрі, інформацію можуть передати для автоматичного формування військово-облікового документа.

Саме через це, як пояснює адвокат, частина чоловіків може зіткнутися з ситуацією, коли оформлення паспорта фактично буде пов’язане з актуалізацією військово-облікових даних. Якщо у людини є порушення або відмітка в «Резерв+», їй можуть запропонувати врегулювати це питання через застосунок.

У «Резерв+» уже працює механізм сплати штрафів онлайн. Для цього людина подає заяву про визнання порушення, після чого ТЦК розглядає її та надсилає постанову. Якщо сплатити штраф у встановлений строк, сума може становити 8 500 грн – половину від повного розміру. Якщо ж не сплатити вчасно, сума може зрости до 17 000 грн, а згодом – до 34 000 грн.

Фактично нові правила означають, що українцям за кордоном дедалі складніше буде оформлювати документи без цифрової ідентифікації та актуального статусу у державних реєстрах.