Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в Україні дедалі частіше перетворюються на місця несвободи громадян. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи ситуацію з порушеннями прав людей у ТЦК та СП.

За словами омбудсмана, проблема полягає не лише в окремих випадках, а й у тому, як на такі порушення реагують органи влади. Лубінець наголосив, що часто реальні дії починаються лише після того, як ситуація набуває широкого публічного розголосу.

«На жаль, влада реагує на порушення прав людини лише тоді, коли виникає публічний резонанс. Яскравий приклад – відвідування Білоцерківського ТЦК та СП. Мої офіційні рекомендації ігнорувалися два місяці, і лише після розголосу в медіа туди наступного ж дня відправили ремонтні бригади», – заявив Дмитро Лубінець.

Омбудсман також згадав ситуацію в Ужгородському РТЦК та СП. За його словами, через бездіяльність відповідальних органів довелося публічно показувати виявлені порушення. Лубінець стверджує, що поліція на місці відмовилася вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Він підкреслив, що державні органи мають реагувати на офіційні документи одразу, а не чекати, поки проблема стане предметом суспільного обговорення.

«Органи влади мають реагувати на офіційні документи одразу, а не чекати на публічність», – наголосив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

За словами Лубінця, моніторинг умов у приміщеннях ТЦК та СП триватиме й надалі. Цього року офіс омбудсмана планує суттєво розширити кількість відвідувань територіальних центрів комплектування по всій Україні.

Йдеться про перевірку дотримання прав громадян, умов перебування людей у приміщеннях ТЦК та СП, а також реакції посадових осіб на офіційні рекомендації Уповноваженого з прав людини.

Заява Лубінця фактично свідчить про те, що проблема порушень у роботі окремих ТЦК залишається актуальною. Омбудсман наполягає, якщо держава хоче зберегти довіру громадян, вона має реагувати на такі випадки не після скандалів у медіа, а одразу після фіксації порушень.

Попри те що iPhone часто називають головним символом епохи смартфонів, абсолютний рекорд продажів серед мобільних телефонів досі належить не Apple. Наймасовішими в історії залишаються кнопкові телефони Nokia, які стали популярними завдяки низькій ціні, простоті, міцності та довгій роботі без підзарядки.

За даними BGR, перше місце у рейтингу найпродаваніших телефонів усіх часів посідає Nokia 1100. Цю модель, яка вийшла у 2003 році, продали приблизно тиражем у 250 мільйонів одиниць.

На другій позиції опинилася ще одна модель фінського бренду – Nokia 1110. Її продажі оцінюють приблизно у 248 мільйонів пристроїв. Лише після цих кнопкових телефонів у рейтингу йдуть iPhone 6 та iPhone 6 Plus, які стали найуспішнішими смартфонами Apple із результатом близько 224 мільйонів проданих одиниць.

Чому саме Nokia стала рекордсменом

На початку 2000-х мобільний ринок виглядав зовсім інакше, ніж зараз. Для більшості користувачів головними функціями телефона були дзвінки, SMS, надійний корпус, просте меню та батарея, яка могла тримати заряд кілька днів.

Nokia 1100 і Nokia 1110 повністю відповідали цим вимогам. Вони не мали сучасних можливостей смартфонів, але були доступними, витривалими та зрозумілими для користувачів у різних країнах світу.

Важливу роль відіграла і ціна. Nokia 1100 коштувала близько 100 доларів, а Nokia 1110 – приблизно 78 доларів. Для порівняння, популярний свого часу Motorola Razr V3 на старті продавався за 449 доларів, тобто був значно дорожчим.

Саме тому бюджетні моделі Nokia стали особливо популярними на ринках, що розвивалися. В Індії, країнах Африки та інших регіонах ці телефони масово купували навіть тоді, коли у США та Європі вже активно поширювалися камерофони та перші смартфони.

Для мільйонів людей Nokia 1100 стала першим особистим мобільним телефоном. Її цінували за простоту, міцність, дешеве обслуговування та можливість залишатися на зв’язку без зайвих витрат.

Чому iPhone не зміг обійти Nokia

iPhone 6 та iPhone 6 Plus стали справжнім проривом для Apple. Вони отримали більші екрани, яких давно чекали користувачі, і саме ця лінійка стала однією з найуспішніших в історії компанії.

Однак навіть рекордні продажі Apple не дозволили обійти Nokia 1100 і Nokia 1110. Причина полягає не лише у популярності старих кнопкових моделей, а й у зміні самого ринку.

Сьогодні покупці розподілені між багатьма брендами – Apple, Samsung, Xiaomi, Huawei, Honor, Oppo та іншими виробниками. Через таку конкуренцію одній моделі набагато складніше досягти продажів у сотні мільйонів одиниць.

Тому Nokia 1100 досі залишається найпродаванішим мобільним телефоном в історії. Її рекорд показує, що іноді найуспішнішим стає не найтехнологічніший пристрій, а той, який у потрібний момент був максимально простим, доступним і потрібним для мільйонів людей.

В асортименті Xiaomi з’явився пристрій із довгою назвою Mijia Instant Hot Water Dispenser Max Ice Maker Edition. Новинка поєднує функції диспенсера гарячої води та льодогенератора, позбавляючи необхідності тримати на кухні відразу два окремі прилади.

Пристрій отримав вбудовану систему приготування льоду. За даними виробника, спеціальна технологія циркуляції води дозволяє отримувати прозоріші кубики з меншою кількістю бульбашок повітря. Для охолодження використовують інверторний компресор, аналогічний тим, що застосовуються в сучасних холодильниках. Внутрішній контейнер вміщує понад 40 кубиків льоду та підтримує автоматичну видачу натисканням однієї кнопки.

Одночасно пристрій може працювати як миттєвий нагрівач води. За це відповідає нагрівальний елемент потужністю 2050 Вт, здатний подавати гарячу воду через три секунди після запуску. Користувачам доступні як готові температурні режими, так і ручне налаштування в діапазоні від 40 до 90 ° C через фірмовий додаток Mi Home.

Контейнер для льоду та резервуар холодної води отримали ультрафіолетову систему антибактеріальної обробки, а внутрішні трубки та ємності підтримують автоматичне очищення гарячою водою.

У Китаї пристрій вже продається за ціною 1999 юанів (~$294).