В Україні знову активно обговорюють, чи вистачить місць у тюрмах, якщо держава почне жорсткіше карати ухилянтів, дезертирів та інших порушників закону. Це питання стало особливо актуальним на тлі посилення мобілізаційних заходів, перевірок військово-облікових даних та можливого перегляду бронювання працівників.

За даними, які раніше публікували українські ЗМІ з посиланням на відповідь Мін’юсту, у 2024 році на підконтрольній Україні території працювали 100 установ Державної кримінально-виконавчої служби. Вони могли розмістити 78 763 особи, тоді як фактично в них перебувала 44 861 людина. Тобто на той момент вільними залишалися близько 33 902 місця.

У 2026 році точної офіційної цифри щодо кількості вільних місць у тюрмах у відкритому доступі немає. Водночас правозахисники звертають увагу, що станом на 1 січня 2026 року в різних відповідях державних органів фігурували різні показники щодо кількості людей у місцях несвободи – від 32 004 до 34 925 осіб. Якщо порівнювати ці цифри зі старою загальною місткістю системи, теоретично вільними можуть залишатися десятки тисяч місць. Однак це лише орієнтовний розрахунок, а не офіційна статистика.

Одна з найгарячіших тем 2026 року – можливе зняття бронювання з частини чоловіків. До кінця літа бронь можуть втратити сотні тисяч військовозобов’язаних. Зараз, за офіційними даними, майже 1,4 мільйона чоловіків мають бронювання. Водночас, якщо армії щороку потрібно поповнювати особовий склад на сотні тисяч людей, сценарій перегляду броні для значної кількості працівників уже не виглядає фантастичним.

Після втрати бронювання такі чоловіки знову стають доступними для мобілізаційних процедур. Важливо й те, що перед оформленням броні багато військовозобов’язаних уже проходили військово-лікарську комісію. Міноборони пояснює, що під час воєнного стану рішення ВЛК про придатність до військової служби чинне протягом одного року.

Це означає, що якщо висновок ВЛК ще дійсний, ТЦК може використовувати його для подальших мобілізаційних дій. Зокрема, йдеться про вручення бойової повістки, яку можуть надсилати рекомендованим листом. У такому випадку важливо розуміти, що бойова повістка може вважатися врученим навіть тоді, коли людина фактично не отримала її особисто, а лист з повісткою повернувся до ТЦК без підпису адресата.

За ст. 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову на військову службу під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Тобто після проходження ВЛК, втрати броні та отримання бойової повістки ситуація для військовозобов’язаного може перейти вже не в адміністративну, а в кримінальну площину.

Водночас говорити про те, що влада зможе масово посадити всіх ухилянтів, порушників військового обліку чи тих, хто втратить бронювання, було б перебільшенням. Навіть якщо формально вільні місця в українських тюрмах є, пенітенціарна система має свої межі. Для утримання людей потрібні не лише камери, а й охорона, медичне забезпечення, харчування, конвоювання, суди, прокурори та персонал.

Реальнішим виглядає інший сценарій: штрафи, оголошення в розшук, примусове доставлення до ТЦК, вручення повісток і кримінальні справи проти тих, хто вже отримав бойову повістку та свідомо її проігнорував.

Отже, головна загроза для чоловіків у 2026 році полягає не в тому, що всіх одразу почнуть масово саджати до тюрем. Ризик у тому, що після втрати бронювання, чинної ВЛК і вручення бойової повістки ухилення може мати вже кримінальні наслідки – із покаранням від 3 до 5 років позбавлення волі.

У каталозі побутової техніки Xiaomi з’явилася нова пральна машина Mijia Washing Machine Pro Supreme Edition. Пристрій підтримує режими прання та сушіння, має місткий барабан, а також оснащується набором інтелектуальних можливостей для правильного догляду за білизною.

Новинка розрахована на завантаження до 13 кг білизни для прання та 9 кг для сушіння. Технологія електролізу, як стверджує виробник, ефективно видаляє плями з одягу, відбілює вироби із білої тканини, а також видаляє бактерії.

Новинка підтримує 31 програму прання, функцію відкладеного старту (до 24 годин) та можливість дозавантаження білизни. Xiaomi Smart Connect дозволяє дистанційно керувати процесом прання через мобільний додаток Mi Home. Список можливостей приладу доповнюють інтелектуальне сушіння за низької температури та розумна двоканальна система розподілу води та миючих засобів.

Xiaomi Mijia Washing Machine Pro Supreme Edition доступна для замовлення в Китаї за ціною $515. Інформації про вихід пристрою на світовий ринок поки що немає.

В Україні знову заговорили про можливе запровадження обов’язкової ідентифікації абонентів мобільного зв’язку. Йдеться про прив’язку SIM-карт до паспортних даних громадян. У разі ухвалення такого рішення частина користувачів може зіткнутися з обмеженням послуг або навіть втратою доступу до мобільного зв’язку.

Насамперед це може стосуватися абонентів, які користуються анонімними SIM-картами та не захочуть проходити процедуру підтвердження особи. Водночас експерти зазначають, що найближчим часом запровадження такої системи виглядає малоймовірним, оскільки для цього потрібне окреме політичне рішення на державному рівні.

Як пояснив телеком-аналітик Олександр Глущенко , мобільні оператори навряд чи будуть зацікавлені у такому нововведенні. Проте, якщо влада ухвалить відповідне рішення, компанії будуть змушені виконувати нові вимоги незалежно від власної позиції.

За словами експерта, підставою для обов’язкової ідентифікації SIM-карт може стати питання безпеки. Зокрема, якщо буде доведено, що така система допоможе ефективніше протидіяти використанню мобільного зв’язку у ворожих цілях, наприклад для керування безпілотниками.

Глущенко звертає увагу, що зараз в Україні активно використовуються SIM-карти, які не прив’язані до конкретної особи. Це створює ризики, адже такі номери можуть застосовуватися для незаконних дій, після чого картку можна просто знищити. У такому випадку встановити власника або користувача номера значно складніше.

На думку фахівця, прив’язка мобільних номерів до паспортів могла б посилити контроль за використанням SIM-карт і зменшити кількість зловживань. Однак така ініціатива може зачепити мільйони абонентів, тому її впровадження потребуватиме чітких правил і перехідного періоду.

Якщо обов’язкова ідентифікація пошириться не лише на нові, а й на вже активні номери, користувачам доведеться підтвердити свої дані. Ті, хто цього не зробить, потенційно можуть втратити доступ до мобільного зв’язку або отримати обмеження на користування послугами передачі даних.

Наразі остаточного рішення щодо обов’язкової прив’язки SIM-карт до паспортів в Україні немає. Питання залишається на рівні обговорення, а можливість його реалізації залежатиме від позиції держави та аргументів щодо безпеки.