Зарядна станція EcoFlow за 35-150 тисяч гривень чи звичайний LiFePO4-акумулятор із додатковим обладнанням, який може обійтися в кілька разів дешевше? На тлі відключень електроенергії в Україні це питання стає дедалі актуальнішим.

У цій статті ми порівняємо, скільки коштуватиме запас електроенергії на 1, 2 та 4 кВт·год, якщо придбати готову зарядну станцію EcoFlow або звичайний акумулятор разом з усім необхідним обладнанням.

Чим EcoFlow відрізняється від звичайного акумулятора LiFePO4

Якщо говорити про хімічний склад акумуляторів, то принципової різниці немає. Багато сучасних зарядних станцій EcoFlow використовують ті самі літій-залізо-фосфатні елементи (LiFePO4), що й звичайні акумулятори для резервного живлення.

Тобто покупець переплачує не за іншу технологію зберігання енергії, а насамперед за бренд, зручність і вже готову до використання систему.

EcoFlow має вбудований інвертор, зарядний пристрій, систему захисту та розетки для підключення техніки.

Водночас багато сучасних акумуляторів LiFePO4 уже оснащені вбудованою BMS, яка контролює заряд і розряд, захищає батарею від перевантажень та балансує елементи. Тому окремо купувати BMS не потрібно.

Щоб використовувати такий акумулятор для живлення побутової техніки, достатньо докупити сумісний інвертор із чистою синусоїдою, зарядний пристрій, кабелі та зовнішні запобіжники.

Для наших розрахунків закладемо 10 000 грн на все додаткове обладнання. Це умовна сума, яка може відрізнятися залежно від потужності системи.

Отже, головна відмінність полягає не в хімічному складі батареї, а в тому, що EcoFlow пропонує готовий пристрій, тоді як систему зі звичайним акумулятором потрібно комплектувати самостійно.

1 кВт·год: EcoFlow чи акумулятор LiFePO4

Для прикладу візьмемо акамулятор Humsienk 12V 100Ah ємністю 1,28 кВт·год, який коштує близько 11 666 грн.

Додаємо 10 000 грн на інвертор, зарядку та інші компоненти й отримуємо 21 666 грн за комплект.

Для порівняння, EcoFlow DELTA 3 Classic ємністю 1,024 кВт·год коштує орієнтовно зараз в Україні 34 999 грн.

Таким чином, на звичайному акумуляторі можна заощадити понад 13 тисяч гривень, отримавши навіть трохи більший запас енергії.

2 кВт·год: скільки можна заощадити

Акумулятор Humsienk 12V 160Ah Plus має ємність 2,05 кВт·год і коштує приблизно 14 245 грн.

Разом із додатковим обладнанням за 10 000 грн загальна вартість становитиме 24 245 грн.

Натомість EcoFlow DELTA 2 Max ємністю 2,048 кВт·год можна знайти приблизно за 50 000 грн.

Різниця становить майже 26 тисяч гривень на користь окремого акумулятора.

4 кВт·год: найбільша різниця у вартості

Для тривалих відключень світла цікавим варіантом є Humsienk 12V 300Ah ємністю 3,84 кВт·год.

Його ціна становить приблизно 19 709 грн. Якщо додати ще 10 000 грн на необхідне обладнання, отримаємо 29 709 грн.

Для порівняння, EcoFlow DELTA Pro 3 із ємністю 4,096 кВт·год коштує від 120 тисяч гривень.

Отже, різниця перевищує 90 тисяч гривень. Водночас EcoFlow має значно потужніший вбудований інвертор, тому ці комплекти не є повністю рівноцінними за можливостями.

Що вигідніше купити

Якщо головне завдання – отримати якомога більше запасу електроенергії за мінімальні гроші, звичайний LiFePO4-акумулятор виглядає значно вигіднішим.

Особливо помітна різниця за великої ємності: комплект майже на 4 кВт·год за нашими розрахунками коштуватиме близько 30 тисяч гривень, тоді як готова EcoFlow аналогічної ємності – понад 120 тисяч.

При цьому сучасні LiFePO4-акумулятори з вбудованою BMS не потребують придбання окремої системи керування батареєю.

EcoFlow – це вибір для тих, хто хоче отримати готове рішення без зайвих турбот. А акамулятор, хто не готовий переплачувати за зручність та бренд.

В Україні з’явилася нова категорія військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку від мобілізації. Міністерство оборони розширило відповідний перелік, однак для отримання відстрочки необхідно відповідати певним вимогам та подати документи через ЦНАП.

Про нововведення повідомили в Міністерстві оборони України. Зміни стосуються представників сфери вищої освіти, які працюють у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).

Хто отримав право на відстрочку

Згідно з оновленими правилами, оформити відстрочку від призову під час мобілізації можуть члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також співробітники його секретаріату.

Водночас передбачено дві обов’язкові умови:

• Наявність наукового ступеня.
• Працевлаштування в агентстві за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості.

Таким чином, нова підстава поширюється не на всіх працівників освітньої сфери, а лише на визначену категорію фахівців, які відповідають встановленим критеріям.

Як оформити відстрочку та які документи потрібні

Для отримання відстрочки військовозобов’язаному необхідно особисто звернутися до Центру надання адміністративних послуг.

Із собою потрібно мати документи, що підтверджують право на відстрочку:

Довідку з Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яка підтверджує займану посаду, основне місце роботи та повну зайнятість.

Диплом про присудження наукового ступеня.

Наразі оформити відстрочку за цією підставою через мобільний застосунок «Резерв+» неможливо. Тому подання заяви передбачене виключно через ЦНАП.

В Україні обговорюють можливі зміни до правил бронювання військовозобов’язаних. Однак чому держава зосереджує увагу на офіційно працевлаштованих громадянах, які сплачують податки та не приховуються від державних органів? Саме це питання порушила журналістка Власта Лазур під час розмови з народним депутатом Федором Веніславським в ефірі Radio NV.

Під час інтерв’ю ведуча поставила члену парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки гострі запитання щодо бронювання працівників та ефективності державного контролю.

Чому держава взялася за тих, хто працює офіційно?

Журналістка звернула увагу на суперечність у підходах держави до мобілізації. За її словами, влада не може забезпечити ефективне виявлення громадян, які свідомо ухиляються від військової служби, однак водночас розглядає можливість посилення контролю за заброньованими працівниками.

Ведуча наголосила, що йдеться про людей, які не приховуються від держави, офіційно працюють, отримують «білу» зарплату та перебувають на військовому обліку.

На її думку, саме такі громадяни стають найзручнішою категорією для нових обмежень, адже держава вже володіє всією необхідною інформацією про них.

Фактично журналістка поставила Веніславському пряме запитання: чи не намагається держава вирішити проблеми мобілізації за рахунок тих, кого найлегше контролювати?

Окремо вона порушила питання роботи Національної поліції та її ролі у виявленні осіб, які ухиляються від мобілізації.

Веніславський із такою оцінкою ситуації не погодився. Пояснюючи необхідність контролю за системою бронювання, депутат заявив про численні сигнали щодо можливих зловживань з боку підприємств.

За його словами, окремі роботодавці фактично перетворили бронювання військовозобов’язаних на бізнес.

Йдеться про випадки, коли чоловіків формально працевлаштовують, щоб вони могли отримати відстрочку від мобілізації. При цьому, як стверджує Веніславський, не роботодавець виплачує зарплату працівнику, а сам заброньований платить підприємству та покриває податки заради збереження свого статусу.

Депутат зазначив, що відповідні сигнали надходять до парламентського комітету, однак перевіряти такі випадки мають правоохоронні органи.

Чи постраждають чесні працівники?

Саме на цьому фактично й акцентувала увагу журналістка.

Адже багато українців офіційно працюють, сплачують податки та мають законне право на бронювання. Водночас можливі порушення окремих підприємств не означають, що вся система працює незаконно.

Боротьба з фіктивним працевлаштуванням має бути спрямована на конкретних порушників, а не створювати додаткові труднощі для добросовісних працівників і критично важливих підприємств.

Головне питання, яке залишилося після розмови журналістки з Веніславським, – чи здатна держава боротися з порушниками, не ускладнюючи життя тим, хто дотримується законодавства?

Адже контролювати офіційно працевлаштованих громадян простіше, ніж виявляти складні схеми зловживань. Проте саме від справедливості майбутніх рішень залежатиме довіра українців до системи бронювання.