Український monobank розширює можливості своїх сервісів, впроваджуючи технології штучного інтелекту. Відтепер користувачі можуть взаємодіяти з торговельними платформами monoмаркет і monoбазар безпосередньо через популярні ШІ-асистенти ChatGPT та Claude.

Нововведення дозволяє шукати товари, порівнювати пропозиції, формувати кошик і навіть керувати власними оголошеннями за допомогою звичайних текстових команд.

Як працює нова функція monobank

Для інтеграції компанія представила публічний MCP-конектор, який забезпечує зв’язок між штучним інтелектом та сервісами mono-ecom.

MCP (Model Context Protocol) – це технологічний стандарт, завдяки якому ШІ-асистенти можуть отримувати інформацію із зовнішніх платформ і виконувати певні дії від імені користувача.
Щоб скористатися новою можливістю, необхідно підключити конектор до особистого облікового запису ChatGPT або Claude та пройти авторизацію за номером телефону.

Після підключення користувачі зможуть:

• Шукати необхідні товари на monoмаркеті через ШІ.
• Порівнювати різні пропозиції та вибирати оптимальні варіанти.
• Додавати товари до кошика та керувати покупками.
• Переглядати історію попередніх замовлень.
• Створювати нові оголошення на monoбазарі.
• Редагувати та керувати вже опублікованими оголошеннями.

При цьому завершення покупки відбувається на торговельній платформі. Штучний інтелект формує спеціальне посилання, яке переводить покупця безпосередньо до оформлення замовлення.

Покупки через ChatGPT стають реальністю

Головна перевага нової технології – можливість здійснювати значну частину процесу покупки без традиційного пошуку на сайтах чи в мобільних застосунках.

Наприклад, користувач може попросити ChatGPT знайти смартфон із певними характеристиками, порівняти доступні моделі та додати вибраний товар до кошика.

Таким чином, штучний інтелект перетворюється зі звичайного чат-бота на персонального помічника для онлайн-шопінгу.

Роботу нової функції вже продемонстрував співзасновник monobank Олег Гороховський, який також поділився планами подальшого розвитку інтеграції.

Команда mono-ecom працює над спрощенням підключення нових інструментів. Зокрема, компанія планує розмістити публічний плагін у Claude Marketplace.

Очікується, що це дозволить користувачам значно простіше активувати інтеграцію без необхідності самостійно налаштовувати MCP-конектор.

За попередніми планами, відповідне рішення може з’явитися вже наступного тижня.

В Україні можуть суттєво змінити порядок примусового доставлення військовозобов’язаних до ТЦК. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує дозволити поліції затримувати та доставляти громадян до ТЦК лише за наявності відповідної постанови суду.

Йдеться про законопроєкт №16139, зареєстрований 12 жовтня 2026 року. Його ініціатором став народний депутат Георгій Мазурашу. Документ передбачає внесення змін до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».

Головна мета ініціативи – посилити правовий контроль за адміністративними затриманнями військовозобов’язаних та зменшити кількість конфліктних ситуацій під час мобілізаційних заходів.

Наразі правоохоронці у визначених законодавством випадках мають право затримувати громадян за порушення правил військового обліку та доставляти їх до ТЦК. Однак запропоновані зміни передбачають інший механізм: для такого затримання поліції знадобиться відповідне рішення суду.

Крім того, законопроєкт пропонує переглянути участь поліції у спільних заходах із ТЦК. Зокрема, передбачається формулювання, за яким правоохоронці «можуть брати участь» в оповіщенні військовозобов’язаних і резервістів. Це означає, що відповідна норма більше не передбачатиме обов’язкової участі поліції в таких заходах.

Автор законопроєкту обґрунтовує необхідність змін статтею 29 Конституції України, яка гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність.

На думку ініціатора, нові правила можуть зменшити ризики неправомірних затримань та знизити напруженість між громадянами й представниками ТЦК.

Водночас запропоновані зміни не означають скасування мобілізації або відповідальності за порушення правил військового обліку. Йдеться виключно про зміну порядку затримання та доставлення військовозобов’язаних.

Втім, перспективи ухвалення такого законопроєкту виглядають сумнівними. Адже запровадження обов’язкового судового рішення для доставлення військовозобов’язаних до ТЦК може суттєво збільшити навантаження на судову систему та ускладнити мобілізаційні процеси. Особливо з огляду на проблеми з виконанням мобілізаційних планів, про які раніше повідомляли представники оборонного відомства. За таких обставин ініціатива більше нагадує популістичний політичний крок, спрямований на здобуття прихильності суспільства, ніж законопроєкт, який має високі шанси на ухвалення.

Поки одні українці лише придивляються до криптовалют, деякі представники влади вже декларують десятки й навіть сотні біткоїнів. Вартість таких цифрових активів сягає сотень мільйонів гривень. Хто з українських посадовців має найбільше BTC, скільки коштують їхні криптовалютні заощадження та як змінилися ці статки у 2026 році.

Криптовалюта поступово стає звичним активом у деклараціях українських чиновників. Депутати, судді, правоохоронці та представники місцевої влади дедалі частіше зазначають цифрові монети поряд із нерухомістю, автомобілями та банківськими рахунками.

За даними аналітичного сервісу «Опендатабот», у 2026 році українські посадовці подали 2861 декларацію з криптовалютою за звітний 2025 рік. Це на 16% більше, ніж за попередній період.
Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що на кінець 2025 року посадовці задекларували криптоактиви загальною вартістю майже 839 млн грн. Серед найпоширеніших цифрових валют – USDT, Bitcoin та Ethereum.

Хто з чиновників України має найбільше біткоїнів

За результатами аналізу декларацій за 2025 рік, оприлюдненого в червні 2026 року, найбільші підтверджені публічною звітністю обсяги біткоїнів зазначили троє посадовців.

Олександр Кізляр – 100 BTC

Депутат Хмельницької районної ради задекларував разом із дружиною 100 біткоїнів. Станом на 10 червня 2026 року їхня вартість становила приблизно 278,8 млн грн. Крім того, у декларації зазначено 1000 Ethereum, які на ту дату оцінювалися майже у 74 млн грн.

Олег Бондаренко – 80 BTC

Народний депутат, голова парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування, задекларував 80 біткоїнів. Їхня орієнтовна вартість на 10 червня 2026 року становила 223 млн грн.

Крістіна Павлова – 20 BTC

Представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради зазначила 20 біткоїнів, які станом на 10 червня 2026 року коштували понад 55,7 млн грн. Крім BTC, у її криптовалютних активах фігурують 130 Ethereum.

Таким чином, лише ці троє декларантів зазначили сукупно 200 біткоїнів, які за курсом на 10 червня 2026 року оцінювалися приблизно у 557,5 млн грн.

Не лише біткоїн: хто з посадовців зберігає мільйони у криптовалюті

Українські чиновники інвестують не тільки в Bitcoin. У деклараціях фігурують Ethereum, USDT, XRP та інші цифрові активи.

Зокрема, голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала понад 1,019 млн USDT. Станом на червень 2026 року цей обсяг оцінювався приблизно у 46 млн грн.

Депутат Одеської районної ради Павло Шандра зазначив 719 тис. USDT, а директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Максим Кисельов – 647 тис. USDT. На ту дату їхні активи оцінювалися у понад 32,4 млн грн та 29,1 млн грн відповідно

Таким чином, українські посадовці дедалі частіше зберігають частину своїх статків у цифрових активах. Окремі задекларовані криптовалютні портфелі оцінюються в десятки та сотні мільйонів гривень.