Колишній міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що в умовах тривалої війни військовий обов’язок у майбутньому може поширюватися не лише на чоловіків, а й на жінок.

За його словами, Україні варто розглянути досвід Ізраїлю, де військову службу проходять як чоловіки, так і жінки. Резніков вважає, що це могло б допомогти ефективніше розподіляти військові ресурси.

Зокрема, частину тилових посад могли б займати жінки – у логістиці, медицині, штабній роботі та інших напрямках. Це, на думку ексміністра, дозволило б перевести більше чоловіків із тилових підрозділів на бойові завдання.

Водночас Резніков наголосив, що перед можливими законодавчими змінами необхідно провести масштабну інформаційну кампанію. На його думку, спочатку суспільство має зрозуміти необхідність такого підходу, а вже після цього можна говорити про зміни до законодавства та нову систему рекрутингу.

Наразі в Україні мобілізація жінок до Сил оборони є добровільною. Водночас українки можуть проходити військову службу на різних посадах, зокрема й безпосередньо у бойових підрозділах.

За даними, які навесні наводив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, у Силах оборони служать понад 75 тисяч жінок. Їхня кількість поступово зростає.

При цьому заява Резнікова не означає, що в Україні вже ухвалено рішення про обов’язкову мобілізацію жінок. Наразі це лише пропозиція колишнього міністра, для реалізації якої знадобилися б відповідні зміни до законодавства.

Нові смартфони Apple традиційно привертають увагу не лише характеристиками, а й своєю ціною. Вартість iPhone 17 Pro Max суттєво відрізняється залежно від країни, як і кількість годин, які потрібно відпрацювати для його купівлі.

В Україні флагман Apple залишається одним із найдорожчих смартфонів для пересічного покупця. Якщо орієнтуватися на середню офіційну зарплату, на придбання iPhone 17 Pro Max доведеться витратити еквівалент приблизно 354 робочих годин.

Скільки коштує iPhone 17 Pro Max в Україні

Модель із накопичувачем на 256 ГБ в українських магазинах зараз можна знайти за ціною від 56 399 грн. У великих торговельних мережах та офіційних продавців Apple вартість пристрою може доходити до 65 999 грн.

Для порівняння використовувалася середня зарплата в Україні на рівні 32 783 грн. За такого співвідношення вартості смартфона та доходу середньостатистичному українцю потрібно працювати близько 354,3 години, якщо умовно витрачати на телефон весь заробіток.

Ситуація в інших країнах Європи

Різниця з Україною досить помітна. Наприклад, у Польщі iPhone 17 Pro Max коштує близько 5799 злотих, а середня зарплата становить 9401,58 злотих. Для купівлі смартфона потрібно близько 108,6 години роботи.

У Чехії цей показник становить приблизно 105 годин, а на Кіпрі — 98,7 години.

У країнах Балтії ситуація дещо краща. Жителям Литви потрібно близько 86,3 години, а Словенії — 84,6 години.

Де iPhone можна купити найшвидше

Найвигідніше співвідношення ціни смартфона до середньої зарплати зафіксовано у Фінляндії та Норвегії.

• Фінляндія — близько 54 годин;
• Норвегія — близько 49,2 години;
• Словенія — близько 84,6 години;
• Литва — близько 86,3 години;
• Кіпр — близько 98,7 години;
• Чехія — близько 105 годин;
• Польща — близько 108,6 години.

У Норвегії смартфон коштує близько 16 490 норвезьких крон, тоді як середня зарплата становить 58 970 крон. Саме тому для купівлі флагмана там потрібно відпрацювати приблизно 49,2 години.

А як щодо Молдови?

Молдова за цим показником опинилася близько до України. За наведеними даними, середня зарплата становить близько 15 987 леїв, тоді як iPhone 17 Pro Max коштує 30 399 леїв.

Таким чином, співвідношення ціни смартфона до середнього доходу тут також залишається досить високим.

Порівняння країн

Таким чином, за співвідношенням ціни iPhone 17 Pro Max до середньої зарплати Україна суттєво поступається більшості європейських країн. Для українця придбання такого смартфона потребує значно більше робочого часу, ніж для жителів Північної та Західної Європи.

Німеччина готує нові правила для українців, які вперше звертатимуться за тимчасовим захистом. Відповідний проєкт постанови вже зареєстрований 12 серпня у Бундестазі, однак станом на зараз він ще не набув чинності. Документ має визначити, як саме Німеччина застосовуватиме нові правила ЄС щодо прийому українців.

Водночас у проєкті підтверджується продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Важливо, що нові обмеження стосуватимуться насамперед людей, які лише планують приїхати до Німеччини та оформити захист. Для тих, хто вже має чинний статус, ці зміни не повинні застосовуватися таким самим чином.

Одне з нововведень стосується українців, які вже отримували тимчасовий захист в іншій країні ЄС. У документі зазначається, що такі люди не матимуть права повторно отримувати дозвіл на проживання за §24 у Німеччині в межах передбаченого спрощеного порядку. Тобто можливість просто переїхати з однієї країни ЄС до Німеччини та повторно оформити тимчасовий захист може бути обмежена.

Окремо прописані правила для українців, які підлягають військовому обов’язку. Згідно з проєктом, безвізовий в’їзд до Німеччини з метою отримання тимчасового захисту буде можливий для тих осіб, які виконують свої військові обов’язки в Україні та можуть підтвердити, що під час виїзду з країни вони не порушували відповідних правил.

При цьому йдеться не лише про чоловіків. У формулюванні документа використовується поняття «особи», тобто правило потенційно стосується всіх, хто має відповідні військові обов’язки.

Цікавим моментом є те, яким чином пропонується підтверджувати виконання військового обов’язку. У документі згадуються два варіанти.

Перший – відповідний штамп у документі, що посвідчує особу. Другий – пред’явлення інформації з українського застосунку «Резерв+», де має бути видно, що людина виконує військовий обов’язок і на момент виїзду не порушувала встановлених вимог.

Таким чином, для нових заявників особливо важливими можуть стати документи, що підтверджують законність виїзду з України.

У проєкті також передбачено додаткове уточнення: військовий обов’язок може вважатися виконаним і в ситуаціях, коли людину було звільнено від відповідного обов’язку. Тобто сам факт наявності військового обов’язку ще не означає автоматичну відмову у в’їзді – значення матиме те, чи виконані встановлені Україною вимоги та чи може людина це підтвердити.

Водночас остаточні правила ще не діють. Документ, зареєстрований 12 серпня, є проєктом, тому його положення можуть змінитися під час подальшого ухвалення. Очікується також окреме офіційне роз’яснення Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини, яке має деталізувати порядок застосування нових норм на практиці.

Отже, головна зміна стосуватиметься саме нових шукачів захисту. Німеччина планує чіткіше перевіряти, чи має людина право на тимчасовий захист, чи не отримувала його раніше в іншій країні ЄС та, у відповідних випадках, чи виконала військові обов’язки під час виїзду з України.

Водночас для українців, які вже перебувають у Німеччині та мають чинний тимчасовий захист, проєкт передбачає його продовження до 4 березня 2028 року.