Багато чоловіків можуть бути мобілізовані незаконно через помилку або халатність працівників ТЦК. Наприклад, людина має чинну бронь чи відстрочку, але її все одно направляють на ВЛК та призивають до війська. Чи можна після цього скасувати мобілізацію? Українські суди вже дали на це відповідь, але вона не є однозначною.

Показовою є справа №400/11496/24. Чоловік працював на критично важливому підприємстві та мав чинне бронювання до 22 липня 2025 року. Попри це, 19 листопада 2024 року його призвали на військову службу. ТЦК мав інформацію про бронювання, але не врахував її.

Миколаївський окружний адміністративний суд 28 лютого 2025 року задовольнив позов чоловіка. А 3 червня 2025 року П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення в силі. Суд визнав наказ ТЦК про мобілізацію протиправним та зобов’язав військову частину звільнити чоловіка і виключити його зі списків особового складу.

При цьому військова частина посилалася на позицію Верховного Суду у справі №160/2592/23 від 5 лютого 2025 року, відповідно до якої процедура призову є незворотною. Але апеляційний суд вирішив, що обставини справ різні, а висновок Верховного Суду не є підставою для відмови саме в цій справі.

Є й протилежний приклад.

13 квітня 2025 року було оприлюднено рішення апеляційного адміністративного суду у справі щодо заброньованого працівника. Суд визнав рішення ТЦК про його призов протиправним, тобто фактично погодився, що чоловіка не мали права мобілізувати. Однак у частині звільнення з військової служби суд відмовив.

Причина – суд зазначив, що закон не передбачає окремої підстави для звільнення військовослужбовця саме через «незаконну мобілізацію». Тобто визнання наказу ТЦК протиправним саме по собі не означає автоматичного звільнення людини з армії.

Таким чином, виникає досить незвична ситуація: суд може погодитися, що чоловіка із бронюванням мобілізували незаконно, але водночас не зобов’язати військову частину звільнити його.

Втім, рішення П’ятого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року демонструє протилежний підхід. Суд прямо зазначив, що якщо незаконна мобілізація порушила права людини, зобов’язання військової частини звільнити її може бути ефективним способом захисту.

Ще один показовий приклад з’явився 21 липня 2026 року. Суд розглянув справу чоловіка, якого мобілізували попри чинну відстрочку через те, що відповідні відомості не були внесені до Реєстру. Суд дійшов висновку, що мобілізація в такій ситуації не є незворотною, та зобов’язав військову частину звільнити чоловіка.

Отже, судова практика демонструє дві різні позиції. В одному випадку – справа №400/11496/24, постанова від 3 червня 2025 року – чоловіка з чинним бронюванням не лише визнали незаконно мобілізованим, а й зобов’язали звільнити з військової служби.

В іншому випадку – рішення, оприлюднене 13 квітня 2025 року – суд погодився з незаконністю призову заброньованого чоловіка, але не побачив законної можливості звільнити його лише через скасування наказу ТЦК.

Тому сьогодні немає одностайного правила: «якщо ТЦК помилково мобілізував – суд обов’язково демобілізує».

Для суду важливо, чи була бронь або відстрочка чинною саме на момент мобілізації, чи була вона належним чином оформлена, чи мав ТЦК інформацію про неї та які саме вимоги заявляє позивач.

Фактично українська практика показує: оскаржити незаконну мобілізацію можливо, але результат залежить від конкретної справи та позиції суду. Вже є випадки, коли мобілізованих із бронюванням повертали зі служби, але є й рішення, де навіть незаконність призову не стала підставою для автоматичного звільнення.

Базовий iPhone 17 несподівано зрівнявся з флагманським Samsung Galaxy S26 Ultra у рейтингу камер. Обидва смартфони отримали однакові 157 балів, хоча належать до різних цінових категорій.

Особливо цікаво, що iPhone 17 є базовою моделлю Apple, тоді як Galaxy S26 Ultra – топовий смартфон Samsung із просунутою системою камер. Попри це, за підсумковою оцінкою DxOMark вони опинилися на одному рівні.

Водночас однаковий результат не означає повної ідентичності камер. Samsung робить ставку на універсальність, потужний зум і можливості зйомки на великій відстані. Apple, своєю чергою, традиційно сильна у відео, передачі кольорів та автоматичній обробці знімків.

Є між смартфонами й помітна різниця у вартості. iPhone 17 на 256 ГБ можна знайти приблизно від 37 700 грн, тоді як Galaxy S26 Ultra з 256 ГБ коштує близько 43 900 грн і вище залежно від магазину та комплектації.

Таким чином, різниця може становити понад 6 тисяч гривень. І саме це робить результат iPhone 17 особливо цікавим: покупець базового смартфона Apple отримує камеру, яка за оцінкою DxOMark зрівнялася з камерою значно дорожчого флагмана Samsung.

Втім, якщо потрібен саме максимальний зум і найбільша універсальність камер, Galaxy S26 Ultra все ще залишається сильним варіантом. А от за співвідношенням ціна/оцінка камери iPhone 17 виглядає дуже конкурентно.

Тож відповідь на питання, хто сьогодні №1, не така однозначна: за балами – нічия 157:157, але за ціною перевага на боці iPhone 17.

На Волині стався черговий випадок мобілізації священнослужителя. Представники територіального центру комплектування заявили, що чоловік не перебував у розшуку, однак не мав оформленої відстрочки або бронювання від військової служби.

Як повідомили у Волинському обласному ТЦК та СП, 17 серпня на блокпосту в Локачинському районі військовозобов’язаного зупинили для перевірки документів. За кермом автомобіля перебував настоятель Хрестовоздвиженського храму села Хворостів архімандрит Антоній.

Під час перевірки військово-облікового документа працівники ТЦК встановили, що чоловік підлягає призову. При цьому, за даними ТЦК, у розшуку він не перебував, а також не мав права на відстрочку чи бронювання.

Священнику запропонували прибути до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії. У військкоматі наголошують, що він погодився на це та самостійно прибув до установи.

Того ж дня чоловік пройшов ВЛК. Комісія визнала його придатним до військової служби, після чого священнослужителя направили до навчального центру для проходження базової загальної військової підготовки.

Таким чином, сам факт того, що чоловік є священнослужителем, у цій ситуації не став підставою для автоматичного звільнення від мобілізації. Ключовим питанням під час перевірки стала наявність законної підстави для відстрочки або бронювання.

Цей випадок став ще одним прикладом того, що священнослужителі, які є військовозобов’язаними, за відсутності передбачених законом підстав для відстрочки можуть підлягати призову на військову службу.