В Україні продовжують розширювати систему цифрового військового обліку. Реєстр військовозобов’язаних «Оберіг», на основі якого працює застосунок «Резерв+», дедалі тісніше взаємодіє з іншими державними реєстрами. Завдяки цьому інформація про військовозобов’язаних чоловіків може надходити до системи автоматично та використовуватися для перевірки й актуалізації даних.

Однією з особливостей системи є наявність відцифрованого образу обличчя військовозобов’язаного. Разом із ним у «Оберезі» можуть міститися та оновлюватися дані про стать, громадянство, місце проживання або перебування, реквізити внутрішнього та закордонного паспортів, унікальний номер запису в Демографічному реєстрі, а також реєстраційний номер платника податків, ПІБ, дата і місце народження, адреса проживання, інформація про роботодавця, місце роботи, посаду та стаж, доходи, сплату страхових внесків і статус людини – зокрема найманого працівника, самозайнятої особи або безробітного.

Такі відомості надходитимуть із різних державних джерел, зокрема з Єдиного державного демографічного реєстру, який перебуває у віданні Державної міграційної служби, та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яким оперує Державна податкова служба.

Обмін інформацією між державними системами відбувається в електронному форматі, зокрема через систему «Трембіта». Це дозволяє передавати необхідні відомості без паперових документів та використовувати їх для автоматичної перевірки й оновлення інформації про військовозобов’язаних.

Для чоловіків це означає, що дедалі більше відомостей про них можуть потрапляти до військового реєстру без необхідності особисто подавати документи. Якщо необхідна інформація вже є в іншій державній базі, її можуть використати для перевірки, доповнення або актуалізації запису в «Оберезі».

«Резерв+» при цьому не є окремою базою даних – застосунок відображає військово-облікову інформацію, яка міститься в реєстрі «Оберіг». Тому чим більше державних систем буде підключено до військового реєстру, тим більше актуальних відомостей зможе відображатися для користувача в «Резерв+».

Очікується, що така взаємодія надалі розширюватиметься. Цифровий військовий облік поступово будується за принципом, коли різні державні реєстри обмінюються інформацією між собою, а «Оберіг» стає центральною системою, у якій ці дані зводяться, перевіряються та актуалізуються.

В Україні не кожен громадянин, який досяг 60-річного віку, може одразу оформити пенсію. Для призначення виплат за віком потрібно мати достатню кількість страхового стажу.

У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років необхідно накопичити щонайменше 33 роки страхового стажу. Така вимога поширюється як на чоловіків, так і на жінок.

Тобто самого факту досягнення 60 років недостатньо. Якщо на момент досягнення цього віку людина має менше необхідного стажу, пенсію у 60 років їй не призначать.

Що буде, якщо стажу не вистачає

Закон передбачає можливість вийти на пенсію пізніше. У 2026 році для призначення пенсії у 63 роки потрібно мати щонайменше 23 роки страхового стажу.

Ще один варіант – вихід на пенсію у 65 років. Для цього необхідно мати не менше 15 років страхового стажу.

Таким чином, у 2026 році вимоги виглядають так:

• у 60 років – від 33 років стажу;
• у 63 роки – від 23 років;
• у 65 років – від 15 років.

Важливий нюанс: необхідну тривалість страхового стажу визначають саме на дату досягнення людиною відповідного пенсійного віку. У Пенсійному фонді також наводять приклад, коли людині виповнилося 60 років, але до необхідних 33 років стажу не вистачає кількох місяців. У такому разі пенсію можна оформити після того, як необхідний стаж буде набутий.

Водночас вимоги до стажу продовжують поступово зростати. Тому для тих, хто досягатиме пенсійного віку у наступні роки, умови можуть бути жорсткішими.

В Україні змінюються правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Підприємствам доведеться повторно підтвердити статус критично важливих, а для збереження можливості бронювати співробітників необхідно відповідати оновленим вимогам.

Однією з головних змін стала нова вимога щодо рівня зарплати. Для більшості критично важливих підприємств показник має становити щонайменше три мінімальні зарплати – 25 941 грн у 2026 році. Фактично йдеться про суму близько 26 тисяч гривень. Для підприємств на визначених прифронтових територіях передбачено нижчий поріг.

Водночас уряд передбачив перехідний період для підприємств, які вже мають статус критично важливих. Раніше ухвалені рішення про критичність необхідно переглянути та підтвердити відповідно до нових критеріїв. Кінцевий термін – 1 вересня 2026 року. Якщо підприємство не підтвердить свій статус, воно може втратити можливість бронювати працівників.

Окремі зміни стосуються і самого обліку працівників. Зокрема, сумісників та людей, які вже мають відстрочку з інших законних підстав, враховують у квоті бронювання лише за одним місцем роботи. Це має посилити контроль за кількістю заброньованих військовозобов’язаних.

Таким чином, роботодавцям варто заздалегідь перевірити відповідність підприємства новим критеріям, рівень середньої зарплати та дані щодо військовозобов’язаних працівників. Після 1 вересня старий статус критично важливого підприємства автоматично зберігатися не буде.