Мобільний оператор Київстар розпочав новий етап модернізації своєї мережі. З 14 липня технологію 3G поступово вимикають у низці населених пунктів чотирьох областей України. Вивільнені частоти компанія планує використати для розширення та покращення роботи 4G.

Для більшості абонентів перехід відбудеться автоматично. Однак власникам старих смартфонів і SIM-карт варто заздалегідь перевірити, чи підтримує їхнє обладнання зв’язок четвертого покоління. В іншому разі після відключення 3G телефон може перейти на значно повільнішу мережу 2G.

Де Київстар відключає 3G

Зміни охоплять окремі населені пункти та райони Тернопільської, Сумської, Дніпропетровської та Чернівецької областей.

У Тернопільській області 3G вимикають у Бережанах, Великій Березовиці, Збаражі, Кременці, Почаєві, Теребовлі та Чорткові. Також зміни стосуватимуться Кременецького, Тернопільського та Чортківського районів.

У Сумській області модернізація мережі проводитиметься у Глухові, Кролевці, Охтирці, Ромнах і Тростянці, а також у Конотопському, Охтирському, Роменському, Сумському та Шосткинському районах.

У Дніпропетровській області 3G замінять на 4G у Зеленодольську, Марганці, Нікополі, Павлограді, Покрові та Синельниковому. Відключення також відбудеться у Дніпровському, Нікопольському, Павлоградському та Синельниківському районах.

У Чернівецькій області зміни поки що заплановані в Чернівецькому районі.

Що потрібно зробити абонентам

Передусім необхідно переконатися, що смартфон і SIM-карта підтримують 4G/LTE. Для перевірки телефона абоненти Київстар можуть набрати команду *245*5#, а для перевірки SIM-карти – *245*4#.

Після цього потрібно відкрити налаштування мобільної мережі та встановити автоматичний вибір доступного стандарту зв’язку – 2G/3G/4G або 5G. Якщо в налаштуваннях примусово обрано лише 3G, після його вимкнення мобільний інтернет може працювати повільно або тимчасово стати недоступним.

Для стабільнішої якості голосових дзвінків оператор також радить активувати технологію VoLTE, якщо її підтримують смартфон і тарифний план.

Якщо SIM-карта виявиться застарілою та не підтримуватиме 4G, її можна безкоштовно замінити на USIM у магазині Київстар. Номер телефону при цьому залишиться без змін. Якщо ж 4G не підтримує сам смартфон, для доступу до швидкісного мобільного інтернету доведеться користуватися іншим пристроєм.

У Київстар пояснюють, що поступова відмова від 3G дозволяє спрямувати більше частот на розвиток сучаснішої мережі. За даними компанії, у регіонах, де технологію вже відключили, середня швидкість 4G зросла приблизно на 62%.

Таким чином, повністю без зв’язку абоненти не залишаться. Проте власники старих телефонів або SIM-карт без підтримки 4G можуть зіткнутися з різким падінням швидкості інтернету. Тому перевірити пристрій і налаштування мережі краще вже зараз.

Клієнтам Ощадбанку радять перевірити старі банківські картки, якими вони тривалий час не користуються. Уже з 1 серпня 2026 року державний банк змінює тарифи на обслуговування неактивних карткових рахунків.

Щомісячна комісія зросте зі 100 до 150 гривень. Водночас нові правила не означають, що гроші почнуть автоматично списувати з усіх клієнтів банку. Платити доведеться лише власникам рахунків, за якими протягом тривалого часу не проводилися фінансові операції. Ощадбанк офіційно повідомив, що оновлені тарифи набудуть чинності 1 серпня 2026 року.

Які рахунки вважаються неактивними

Картковий рахунок може отримати статус неактивного, якщо протягом 12 місяців поспіль на нього не надходили гроші та з нього не здійснювалися платежі.

При цьому деякі операції не враховуються як активність. Зокрема, автоматичне списання банківських комісій або перекази між основною та віртуальною картками одного клієнта не дозволять уникнути плати за обслуговування.

Після того як рахунок визнають неактивним, банк зможе щомісяця списувати з нього по 150 гривень. Якщо на картці залишилося менше цієї суми, Ощадбанк забере лише доступний залишок. Через таку комісію рахунок не повинен перейти у мінус, а борг перед банком не накопичуватиметься.

Як уникнути щомісячного списання

Щоб рахунок не вважався неактивним, достатньо періодично проводити реальні операції. Наприклад, можна:

• розрахуватися карткою в магазині;
• поповнити мобільний телефон;
• оплатити комунальні послуги;
• отримати переказ або поповнити рахунок;
• оформити депозит через «Ощад 24/7».

Навіть невелика операція підтвердить, що клієнт продовжує користуватися рахунком. Для надійності банк радять проводити такі платежі хоча б один раз на кілька місяців.

Якщо картка більше не потрібна, її краще повністю закрити. Простого блокування у застосунку недостатньо, оскільки картка може перестати працювати, але прив’язаний до неї рахунок залишиться відкритим.

Для остаточного закриття рахунку клієнту може знадобитися звернутися до відділення Ощадбанку, подати заяву та забрати або переказати залишок коштів.

Таким чином, із 1 серпня по 150 гривень щомісяця списуватимуть не з усіх карток Ощадбанку, а лише з рахунків, якими не користувалися щонайменше протягом року. Щоб не втратити гроші, українцям варто перевірити свої старі картки, провести хоча б одну фінансову операцію або закрити непотрібний рахунок.

У Європейському Союзі готуються змінити правила надання тимчасового захисту громадянам України. Нововведення насамперед можуть торкнутися військовозобов’язаних чоловіків, які прибуватимуть до країн ЄС після набрання новими вимогами чинності.

Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців ще на один рік – до 4 березня 2028 року. Водночас у документі передбачена важлива умова: статус, як правило, не надаватимуть новоприбулим громадянам, які не зможуть підтвердити, що українська влада дозволила їм залишити країну з урахуванням військових обов’язків.

Фактично військовозобов’язаному чоловікові може знадобитися документ, який підтверджує законну підставу для виїзду з України. Це може бути відстрочка, виключення з військового обліку, інвалідність, непридатність до служби, право на виїзд через сімейні обставини або інша передбачена законом підстава.

У пропозиції Єврокомісії як один із можливих варіантів перевірки згадується документ, отриманий через «Резерв+». Однак остаточного переліку довідок, які прийматимуть міграційні органи європейських країн, поки немає.

Які країни вже заявили про обмеження

Першою країною, яка офіційно оголосила про підготовку окремої заборони, стала Данія. Міністерство імміграції та інтеграції країни повідомило, що чоловікам віком від 23 до 60 років, які не звільнені від військової служби, більше не планують видавати дозволи на проживання за спеціальним законом для українців. Уже видані документи скасовувати не збираються.

Данія діє окремо від загального механізму ЄС, оскільки має спеціальний статус у міграційній політиці Євросоюзу. Тому обмеження планують закріпити саме у данському законі про перебування громадян України.

У Бельгії перевірки фактично вже проводяться. За інформацією Euronews, під час оформлення тимчасового захисту бельгійські органи можуть вимагати підтвердження законного виїзду з України. Через це чоловікам, які не мають відповідних документів, уже складніше отримати статус.

Швеція офіційно підтримала ідею обмежити тимчасовий захист для новоприбулих військовозобов’язаних українців. Міністр міграції Йоган Форсселл заявив, що такі зміни не повинні стосуватися людей, які вже перебувають у країнах ЄС та мають чинний статус. Водночас окремого рішення про автоматичні відмови Швеція поки не ухвалила.

Німеччина та Польща також виступали за посилення правил на рівні Євросоюзу. Зокрема, обговорювалася можливість не надавати статус чоловікам віком від 23 до 60 років, якщо вони не мали законного права залишати Україну. Проте станом на зараз ці країни не оголошували про остаточне запровадження загальної відмови на національному рівні.

У Німеччині додатково обговорюються механізми повернення українських чоловіків, які виїхали незаконно. Однак поки що йдеться лише про роботу спільної українсько-німецької групи, а не про затверджене рішення щодо масового позбавлення захисту або примусового повернення.

Іспанія та Італія, навпаки, виступали за продовження нинішньої системи без обмеження прав військовозобов’язаних чоловіків. Польща також не підтримала пропозицію відмовляти українцям залежно від того, з якого регіону України вони прибули, оскільки безпечних територій під час війни фактично немає.

Кого нові правила не торкнуться

Головне уточнення полягає в тому, що нові вимоги не повинні поширюватися на українців, які вже оформили тимчасовий захист у Німеччині, Польщі, Чехії, Бельгії або іншій країні ЄС. У проєкті Єврокомісії прямо зазначено, що раніше наданий статус та пов’язані з ним права мають зберігатися.

Отже, говорити про загальну відмову всіх країн ЄС від захисту українських чоловіків поки зарано. Офіційно власні обмеження вже анонсувала Данія, Бельгія перевіряє законність виїзду, а Швеція, Німеччина та Польща підтримували посилення правил під час переговорів. Остаточне рішення на рівні всього Євросоюзу ще має пройти погодження.