У Харкові стався смертельний напад на військовослужбовців територіального центру комплектування. Інцидент трапився під час заходів з оповіщення військовозобов’язаних. За даними Харківського обласного ТЦК та СП, один військовий загинув, ще один отримав поранення і перебуває під наглядом лікарів. Про це повідомляє Українська правда.

За попередньою інформацією, представники районного ТЦК виконували службові обов’язки, коли до них застосували насильство. Чоловік із ножем напав на військовослужбовців після того, як один із них підійшов до нього та представився.

Унаслідок нападу один військовий дістав поранення. Його госпіталізували та прооперували. Життя іншого військовослужбовця врятувати не вдалося – він помер від численних ножових поранень, попри реанімаційні заходи, пише УНІАН.

Після нападу зловмисник зник з місця події. Наразі його розшукують правоохоронці. Поліція встановлює всі обставини трагедії та проводить заходи для затримання нападника.

У ТЦК наголосили, що військовослужбовці, які проводять оповіщення, діють у межах своїх повноважень під час воєнного стану. Напад на них кваліфікується як тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність.

Правоохоронці закликають громадян, які можуть мати будь-яку інформацію про нападника або обставини інциденту, повідомити про це поліцію.

Козелецький районний суд Чернігівської області призначив мобілізованому військовослужбовцю 5 років і 3 місяці позбавлення волі. Причиною стала публічна відмова виконати наказ командування щодо проходження базової загальновійськової підготовки. Про це повідомляє OBOZ.UA.

За матеріалами справи, чоловіка мобілізували 24 вересня 2025 року та зарахували до особового складу військової частини на посаду курсанта навчального батальйону. Уже наприкінці жовтня командування видало наказ про проходження БЗВП за програмою підготовки мобілізаційних ресурсів.

28 жовтня під час шикування військовослужбовцю усно довели зміст наказу. Однак, як встановив суд, у присутності командирів та інших військових він відкрито заявив, що не збирається його виконувати.

Йшлося не лише про відмову від навчання. За даними суду, чоловік також заявляв, що не хоче проходити базову та фахову підготовку, носити військову форму, користуватися зброєю, виконувати стрільби, дотримуватися розпорядку та правил військової служби.

У суді обвинувачений свою провину не визнав. Він стверджував, що нібито не відмовлявся від служби, виконував певні побутові завдання, отримував грошове забезпечення та мав намір служити. Також чоловік посилався на проблеми зі здоров’ям.

Втім, суд взяв до уваги документи військової частини, висновки ВЛК про придатність до служби, відеозапис із фіксацією відмови, а також показання свідків серед командирів підрозділів.

У результаті суд дійшов висновку, що наказ командування був законним, виданим у межах повноважень та підлягав обов’язковому виконанню.

За непокору в умовах воєнного стану чоловіку призначили 5 років і 3 місяці ув’язнення. За відмову від несення обов’язків військової служби – 5 років позбавлення волі. Остаточне покарання визначили шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 5 років і 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахуватимуть із 28 жовтня 2025 року – дня фактичного затримання військовослужбовця.

В Україні знову посилили правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Під удар можуть потрапити підприємства, які раніше мали статус критично важливих, але тепер не зможуть підтвердити його за оновленими вимогами.

Кабмін підняв планку для бізнесу, який хоче бронювати працівників від мобілізації. За даними «Слово і Діло», нові критерії прописані в наказі Мінекономіки від 24 червня №6954. Фактично це означає, що частина компаній ризикує втратити право на бронювання, а разом із цим – і захист для своїх працівників.

Одна з головних змін стосується зарплат. Тепер середня зарплата на підприємстві має бути вищою за середню по країні за останній рік. За даними Держстату, цей показник становив 26,9 тисячі гривень. Для більших компаній вимоги ще жорсткіші: підприємства від 50 працівників мають показувати удвічі вищий рівень, а компанії від 20 працівників та представництва нерезидентів – утричі вищий.

Окремо посилили вимоги для аграрного сектору. Мінімальна площа оброблюваних земель для агропідприємств зросла з 500 до 1000 гектарів. Також удвічі підняли поріг річного доходу – до 40 мільйонів гривень. Крім того, бізнесу потрібно буде підтверджувати показники податковими документами.

Зміни зачепили і лісові господарства. Площа землі у постійному користуванні для таких підприємств збільшена з 500 до 2500 гектарів. Альтернативний критерій за кількістю працівників знизили з 15 до 10 осіб, але тепер до нього додали обов’язкову вимогу щодо річного доходу – не менше 10 мільйонів гривень.

Ще один важливий момент – компанії, які працюють у трьох і більше областях, повинні мати щонайменше 10 працівників та сплачувати податки і ЄСВ на суму від 24 тисяч гривень у кожній області за останні три місяці.

Також уряд прибрав частину старих підстав для отримання статусу критично важливого підприємства. Зокрема, більше не зараховується сплата ПДФО від 324 тисяч гривень на квартал. Не можна буде отримати статус і через володіння 90% капіталу інших критичних підприємств.

Водночас бронювання не скасовується автоматично для всіх. У Мінекономіки раніше пояснювали, що чинна критичність і вже оформлена бронь зберігаються на перехідний період, поки підприємства проходять перегляд за новими критеріями. Але якщо компанія не підтвердить свій статус або перевищить дозволений ліміт бронювання, вона може втратити це право.

Фактично держава звужує коло бізнесу, який може зберігати працівників через бронь. Тепер статус критично важливого підприємства доведеться підтверджувати не лише документами, а й реальними зарплатами, податками, масштабом роботи та значенням для економіки.