В Україні можуть посилити увагу до чоловіків, які перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування. Йдеться про військовозобов`язаних віком від 18 до 60 років, які не служать та мають проблеми з військовим обліком.

За даними ТСН.ua, у Верховній Раді вже знають про підготовку нових підходів, однак конкретні алгоритми поки не розкриваються. Народні депутати кажуть, що Міністерство оборони може найближчим часом представити пропозиції, які мають зменшити кількість чоловіків, що перебувають у розшуку ТЦК.

Головна інтрига – як саме працюватиме новий механізм. За словами парламентарів, він може базуватися на великому масиві даних із державних реєстрів. Це означає, що держава має технічну можливість звіряти інформацію про військовозобов`язаних через різні електронні системи – від даних про місце проживання та документи до інформації про роботу, навчання, сімейний стан або результати ВЛК.

Фактично йдеться про подальшу цифровізацію військового обліку. В Україні вже працює реєстр «Оберіг», на основі якого функціонує застосунок «Резерв+». Саме через такі системи держава поступово переводить частину процедур в онлайн і скорочує залежність від паперових документів.

Водночас офіційно новий порядок щодо чоловіків у розшуку ТЦК ще не представлений. Тому наразі не можна стверджувати, що з 1 липня автоматично запрацюють якісь конкретні санкції або нові обмеження. У парламенті лише очікують, що Міноборони озвучить свої пропозиції найближчим часом.

Окремо у Верховній Раді перебуває законопроєкт №15076, який стосується перевірки військово-облікових документів та вручення повісток. Документ також має врегулювати дії представників ТЦК і поліції під час перевірок, зокрема питання затримань, застосування сили та спецзасобів. Проте цей законопроєкт ще не ухвалений і перебуває на опрацюванні в комітеті.

Юристи радять чоловікам, які побачили статус «у розшуку», не ігнорувати ситуацію. Якщо людина вважає, що розшук внесено помилково або незаконно, вона може звернутися до ТЦК із заявою про виправлення даних або оскаржувати дії посадових осіб у судовому порядку.

Таким чином, найближчі зміни можуть стати частиною ширшої реформи мобілізації. Держава намагається зробити облік точнішим і швидше знаходити тих, хто випав із системи. Але поки офіційного алгоритму немає, головне – не плутати заяви депутатів із уже чинними новими правилами.

В Україні вже цього літа можуть знову запроваджувати графіки відключення електроенергії. Найбільш ризиковим періодом називають липень та серпень, коли через спеку різко зростає споживання світла.

Про це розповів голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко в інтерв’ю РБК-Україна. За його словами, сама по собі спека не означає автоматичного повернення відключень, однак ситуація може ускладнитися, якщо високі температури збігатимуться з новими російськими ударами по енергетичній інфраструктурі.

Зайченко пояснив, що під час тривалої спеки українці масово користуються кондиціонерами, а це суттєво збільшує навантаження на енергосистему. У спекотні дні споживання електроенергії може зрости приблизно на 25% порівняно з нинішнім рівнем.

Найскладнішим періодом можуть стати друга половина липня та початок серпня. Саме тоді очікується пік літнього споживання, а на атомних електростанціях триває планова ремонтна кампанія. Через це частина потужностей тимчасово не працює.

Водночас в «Укренерго» наголошують: якщо не буде нових масштабних ударів по енергетиці, Україна має високі шанси пройти літо без обмежень для споживачів. Система стала більш стійкою, ніж торік, зокрема завдяки посиленню захисту підстанцій та розвитку розподіленої генерації.

Однак у разі масованих атак по великих енергетичних об’єктах дефіцит доведеться балансувати. У такому сценарії можуть застосовуватися графіки відключень.

За словами Зайченка, якщо тиждень триматиметься температура понад 30 градусів і в цей час ворог завдасть ударів по енергосистемі, відключення можуть тривати не 2-3 години, а до 5 годин у пікові періоди.

Найбільш проблемним часом залишаються ранкові та вечірні години, коли споживання традиційно зростає. Саме тоді енергосистемі найважче покривати попит, особливо якщо частина генерації буде пошкоджена або недоступна.

В «Укренерго» закликають українців за можливості економити електроенергію в пікові години. Йдеться насамперед про потужні прилади – кондиціонери, бойлери, пральні машини, електроплити та іншу техніку, яка створює значне навантаження.

Таким чином, відключення світла влітку не є гарантованими, але ризик залишається. Все залежатиме від погоди, рівня споживання та ситуації з російськими обстрілами енергетики.

Народний депутат Олександр Федієнко, який входить до комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, зробив резонансну заяву щодо проходження військово-лікарської комісії. Коментуючи тему придатності військовозобов’язаних, він сказав, що в Україні нібито немає категорії «непридатних».

За словами нардепа, всі військовозобов’язані мають проходити ВЛК, а остаточне рішення щодо можливості служби повинне ухвалюватися виключно після медичного огляду. Саме лікарська комісія визначає, чи може людина виконувати військовий обов’язок за станом здоров’я.

Однак така заява викликала дискусію, адже чинний наказ Міністерства оборони №402 передбачає інше. Саме цей документ регулює порядок проведення військово-лікарської експертизи у Збройних силах України.

У наказі прямо згадується категорія «непридатні до військової служби». Тобто йдеться про людей, стан здоров’я яких не дозволяє проходити військову службу. Таке рішення ухвалюється не автоматично, а після проходження медичного обстеження та висновку ВЛК.

Також у документі передбачені інші варіанти висновків, зокрема «придатний» та «тимчасово непридатний». Раніше в Україні існував статус «обмежено придатний», однак його скасували, через що могла виникнути плутанина у формулюваннях.

Фактично це означає, що сама категорія «непридатний до військової служби» нікуди не зникла. Вона залишається в нормативних документах і може застосовуватися до військовозобов’язаних, якщо для цього є медичні підстави.

Ситуація привернула увагу ще й тому, що йдеться про заяву представника профільного парламентського комітету. На тлі постійних змін у правилах мобілізації, проходження ВЛК та військового обліку такі формулювання особливо чутливі для українців.