Служба безпеки України разом із Нацполіцією викрили групу хакерів, які створили підроблену версію застосунку «Резерв+». За даними правоохоронців, програму використовували військовозобов’язані, які намагалися уникнути мобілізації та показували фейкові документи під час перевірок. Про це повідомили 19 червня.

Як зазначають у СБУ, підроблений застосунок зовні імітував офіційний сервіс Міноборони. У ньому користувачі могли самостійно змінювати свої облікові дані та вказувати, що нібито мають право на відстрочку від мобілізації. Саме ці фальшиві електронні документи чоловіки показували представникам ТЦК та правоохоронцям під час перевірок.

Доступ до такого «клону» продавали за 1200 грн. За попередньою інформацією, фейковим застосунком встигли скористатися понад 4 тисячі військовозобов’язаних. Фактично схема була розрахована на те, щоб створити ілюзію справжнього електронного документа і допомогти уникнути призову.

Правоохоронці провели спецоперацію одразу в кількох містах – Києві, Рівному та Черкасах. У результаті затримали трьох хакерів, яких підозрюють у створенні та поширенні підробленого сервісу.

Двом фігурантам уже повідомили про підозру. Їм інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України в умовах воєнного стану, а також підроблення документів, вчинене за попередньою змовою. У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати до 8 років позбавлення волі.

У СБУ наголошують, що використання підроблених документів або фейкових електронних сервісів не звільняє від відповідальності. Навпаки, такі дії можуть обернутися кримінальними справами як для організаторів схеми, так і для тих, хто свідомо користувався фальшивими документами.

В Україні готують нові критерії для підприємств, які хочуть отримати статус критично важливих для економіки. Від цього статусу залежить право компаній бронювати частину працівників від мобілізації.

Йдеться про зміни, які стосуються учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Оновлені правила підготувала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Головна ідея змін – зробити процедуру визначення критично важливих підприємств більш чіткою та закрити можливості для зловживань. Компанія, яка претендує на такий статус, має відповідати базовим вимогам, визначеним урядом. Серед них – відсутність боргів перед бюджетом та належний рівень оплати праці.

Після цього підприємство додатково перевірятимуть за спеціальними критеріями НКЦПФР. Саме вони мають показати, чи справді робота компанії є важливою для стабільності фінансового сектору та економіки.

Що пропонують змінити

Одне з ключових нововведень стосується власників бізнесу. Критично важливими не зможуть визнавати компанії, які мають зв’язки з особами під санкціями або з резидентами держав, що підтримують агресію проти України.

Також у правилах окремо виділять системно важливих учасників ринку. Це компанії, від роботи яких залежить нормальне функціонування окремих напрямів фінансового сектору. Для таких підприємств статус критично важливих може мати особливе значення, адже їх зупинка здатна вплинути на ширше коло учасників ринку.

Ще одна зміна стосується підприємств, які вже включені до переліку об’єктів критичної інфраструктури. Для них такий статус може стати додатковою підставою для визнання критично важливими.

Окремо НКЦПФР пропонує прибрати дублювання з Національним банком. Нові критерії не повинні поширюватися на банки та фінансові установи, які регулює НБУ. Це має запобігти ситуаціям, коли компанія після відмови в одному держоргані намагається отримати статус через інший.

Що це означає для бізнесу

Після ухвалення змін компаніям доведеться уважніше перевіряти свою структуру власності, фінансову дисципліну та відповідність галузевим вимогам. Отримати статус критично важливого підприємства стане складніше, але процедура має бути зрозумілішою.

Проєкт ще мають винести на обговорення. Після цього документ доопрацюють, затвердять і передадуть на державну реєстрацію.

У Росії ширяться повідомлення про рейди на чоловіків, яких примусово доставляють до військкоматів для підписання контрактів із Міноборони РФ. Найбільше таких свідчень зараз надходить із Пензенської області.

За даними російських опозиційних медіа та правозахисних проєктів, облави проходять у Пензі, Каменці та Кузнецьку. Місцеві жителі розповідають, що силовики разом із працівниками військкоматів зупиняють чоловіків на дорогах, перевіряти документи, заходять у двори та навіть обходять будинки.

Формально російська влада продовжує заявляти, що набір до армії відбувається «добровільно» – через контракти, великі виплати та обіцянки соціальних гарантій. Але повідомлення з регіонів показують, що на місцях ситуація може виглядати зовсім інакше.

У соцмережах та місцевих чатах люди пишуть, що чоловіків затримують без пояснень, доставляють до військкоматів, а потім схиляють до підписання контракту. Частина очевидців стверджує, що до затриманих застосовують погрози, психологічний тиск, а в окремих випадках – силу.

Особливо показовими стали повідомлення з Пензи, де, за словами місцевих жителів, біля військкоматів збиралися родичі затриманих чоловіків. У мережі також з’явилися відео, на яких жінки намагаються забрати чоловіків від силовиків біля військкомату.

Офіційного підтвердження нової хвилі мобілізації в Росії наразі немає, а сама російська влада намагається подавати ситуацію як звичайну роботу військкоматів або перевірку військового обліку.

Однак поява такої кількості свідчень може свідчити про серйозні проблеми Кремля з набором людей на війну. Якщо раніше росіян намагалися заманювати великими виплатами, то тепер у деяких регіонах, за повідомленнями місцевих жителів, можуть переходити до жорсткіших методів.

Правозахисники також звертають увагу, що тиск на чоловіків у Росії посилюється не вперше. Раніше повідомлялося про примус до контрактної служби серед строковиків, студентів, працівників підприємств та людей, яких викликали до військкоматів нібито лише для «уточнення даних».

Таким чином, тепер у російських регіонах дедалі частіше з’являються повідомлення про облави, блокпости, примусові поїздки до військкоматів та тиск на чоловіків.