В Україні знову заговорили про можливе подорожчання долара. Від початку 2026 року гривня поступово слабшає, а американська валюта вже в перші тижні нового року перетнула психологічну позначку у 43 гривні. Після цього тиск на валютний ринок не зник, а тема курсу долара стала однією з найобговорюваніших серед українців.

Про те, яким може бути курс до кінця року, розповів економіст та колишній радник президента України у 2019-2024 роках Олег Устенко в ефірі Вечір.LIVE.

За його словами, якщо на старті року долар коштував дешевше, то до завершення 2026 року курс може наблизитися приблизно до 46 гривень за долар. Такий сценарій, за поясненням економіста, може бути пов’язаний із необхідністю вийти на середньорічний показник, який закладався у фінансові розрахунки держави.

Устенко наголосив, що валютний курс має прямий вплив на виконання державного бюджету. Зокрема, від нього залежать надходження та можливості фінансування ключових напрямків, серед яких – сектор безпеки та оборони.

Водночас у Національному банку раніше пояснювали, що прогнозний курс, який використовується під час формування держбюджету, не є офіційним прогнозом для громадян. Тобто цифра близько 45 гривень за долар у бюджетних розрахунках не означає, що гривня обов’язково має автоматично впасти саме до цього рівня.

Нагадаємо, наприкінці лютого та на початку березня 2026 року долар в Україні почав дорожчати активніше, а НБУ майже щодня оновлював офіційний курс американської валюти. Саме тоді на ринку з’явилися побоювання, що гривня може й надалі втрачати позиції.

Експерти зазначають, що ситуація на валютному ринку залежатиме від кількох факторів: обсягів міжнародної фінансової допомоги, стану бюджету, витрат на оборону, експорту, імпорту та дій Національного банку. Тому курс у 46 гривень за долар поки що варто розглядати не як гарантований сценарій, а як один із можливих варіантів розвитку подій до кінця року.

Українцям знову доведеться уважніше стежити за банківськими обмеженнями. Найбільші банки країни – ПриватБанк, Ощадбанк та monobank – оновили правила зняття готівки через банкомати та каси. Для частини клієнтів доступні суми стали нижчими, ніж раніше.

Йдеться про нові ліміти, які банки почали застосовувати з квітня 2026 року. Формально такі зміни пояснюють посиленням фінансового моніторингу та боротьбою з тіньовими операціями. Банки все частіше перевіряють походження коштів, особливо якщо клієнт регулярно знімає великі суми або не може підтвердити свої доходи.

У ПриватБанку для більшості клієнтів добовий ліміт на зняття готівки через банкомати становить 20 000 грн. В Ощадбанку обмеження залежить від типу картки: для зарплатних і пенсійних карток ліміт залишився на рівні 25 000 грн на добу, а для кредитних карток його зменшили до 15 000 грн.

У monobank добовий ліміт на зняття готівки через банкомати становить 20 000 грн. Через каси банків-партнерів клієнти можуть отримати до 50 000 грн. Водночас для користувачів, яких банк відносить до категорії підвищеного ризику, обмеження можуть бути значно жорсткішими – приблизно від 5 000 до 10 000 грн на добу.

Причина таких змін – не лише внутрішня політика банків. Фінансові установи діють у межах загальної тенденції до посилення контролю за рухом коштів. Після меморандуму про фінансовий моніторинг, який великі банки підписали наприкінці 2024 року, увага спочатку була прикута до карткових переказів, а тепер контроль посилюється і щодо готівки.

Для більшості українців нові правила не повинні стати серйозною проблемою. Зазвичай клієнти знімають у банкоматах значно менші суми – кілька тисяч гривень за раз. Але незручності можуть відчути підприємці, люди, які часто працюють з готівкою, а також мешканці населених пунктів, де безготівкова оплата досі доступна не всюди.

Банки радять клієнтам заздалегідь планувати великі витрати, частіше користуватися безготівковими платежами та за потреби підтверджувати джерела доходів. У фінустановах запевняють: якщо клієнт має прозорі надходження і не викликає питань у системи фінмоніторингу, суттєвих обмежень він не відчує.

В Україні готують зміни до правил роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), які можуть серйозно змінити процес перевірки стану здоров’я під час мобілізації. Причина – ситуації, коли до війська потрапляють люди, які за медичними показниками взагалі не повинні проходити службу.

Йдеться про громадян, які перебувають на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ). Це лікування для людей із наркотичною залежністю, коли пацієнт отримує спеціальні препарати під контролем лікарів. Відповідно до Наказу №402 Міноборони, перебування на такій терапії є підставою для визнання людини непридатною до військової служби.

Проте на практиці частина таких людей усе одно опиняється у військових підрозділах. В Офісі Військового омбудсмана пояснили, що проблема виникає через недосконалу систему перевірки даних під час проходження ВЛК.

Зараз лікарі військово-лікарських комісій фактично не мають доступу до баз даних із психіатричними та наркологічними діагнозами. Через це вони можуть просто не бачити інформацію про те, що людина проходить ЗПТ. Також у деяких випадках медичні документи ігноруються або взагалі не перевіряються.

Через подібні ситуації вже мобілізованих військових доводиться повторно направляти на ВЛК після скарг або перевірок. Саме тому влада хоче змінити правила та посилити контроль ще на етапі мобілізації.

Серед головних змін, які зараз обговорюються:

• лікарям ВЛК можуть надати спеціальний доступ до інформації про проходження ЗПТ;
• планують створити механізм автоматичної перевірки таких даних;
• хочуть запровадити новий порядок повторного направлення на ВЛК уже мобілізованих осіб;
• перевірки стану здоров’я можуть стати жорсткішими ще до відправлення людини до військової частини.

Водночас в Офісі Військового омбудсмана наголошують, що доступ до медичної інформації має відбуватися з дотриманням законодавства про лікарську таємницю та захист персональних даних.

Фактично мова йде про те, що система ВЛК може отримати значно ширі повноваження для перевірки медичних даних громадян. Головна мета змін – не допустити мобілізації людей, які офіційно вважаються непридатними до служби за станом здоров’я.