Українцям знову доведеться уважніше стежити за банківськими обмеженнями. Найбільші банки країни – ПриватБанк, Ощадбанк та monobank – оновили правила зняття готівки через банкомати та каси. Для частини клієнтів доступні суми стали нижчими, ніж раніше.

Йдеться про нові ліміти, які банки почали застосовувати з квітня 2026 року. Формально такі зміни пояснюють посиленням фінансового моніторингу та боротьбою з тіньовими операціями. Банки все частіше перевіряють походження коштів, особливо якщо клієнт регулярно знімає великі суми або не може підтвердити свої доходи.

У ПриватБанку для більшості клієнтів добовий ліміт на зняття готівки через банкомати становить 20 000 грн. В Ощадбанку обмеження залежить від типу картки: для зарплатних і пенсійних карток ліміт залишився на рівні 25 000 грн на добу, а для кредитних карток його зменшили до 15 000 грн.

У monobank добовий ліміт на зняття готівки через банкомати становить 20 000 грн. Через каси банків-партнерів клієнти можуть отримати до 50 000 грн. Водночас для користувачів, яких банк відносить до категорії підвищеного ризику, обмеження можуть бути значно жорсткішими – приблизно від 5 000 до 10 000 грн на добу.

Причина таких змін – не лише внутрішня політика банків. Фінансові установи діють у межах загальної тенденції до посилення контролю за рухом коштів. Після меморандуму про фінансовий моніторинг, який великі банки підписали наприкінці 2024 року, увага спочатку була прикута до карткових переказів, а тепер контроль посилюється і щодо готівки.

Для більшості українців нові правила не повинні стати серйозною проблемою. Зазвичай клієнти знімають у банкоматах значно менші суми – кілька тисяч гривень за раз. Але незручності можуть відчути підприємці, люди, які часто працюють з готівкою, а також мешканці населених пунктів, де безготівкова оплата досі доступна не всюди.

Банки радять клієнтам заздалегідь планувати великі витрати, частіше користуватися безготівковими платежами та за потреби підтверджувати джерела доходів. У фінустановах запевняють: якщо клієнт має прозорі надходження і не викликає питань у системи фінмоніторингу, суттєвих обмежень він не відчує.

В Україні готують зміни до правил роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), які можуть серйозно змінити процес перевірки стану здоров’я під час мобілізації. Причина – ситуації, коли до війська потрапляють люди, які за медичними показниками взагалі не повинні проходити службу.

Йдеться про громадян, які перебувають на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ). Це лікування для людей із наркотичною залежністю, коли пацієнт отримує спеціальні препарати під контролем лікарів. Відповідно до Наказу №402 Міноборони, перебування на такій терапії є підставою для визнання людини непридатною до військової служби.

Проте на практиці частина таких людей усе одно опиняється у військових підрозділах. В Офісі Військового омбудсмана пояснили, що проблема виникає через недосконалу систему перевірки даних під час проходження ВЛК.

Зараз лікарі військово-лікарських комісій фактично не мають доступу до баз даних із психіатричними та наркологічними діагнозами. Через це вони можуть просто не бачити інформацію про те, що людина проходить ЗПТ. Також у деяких випадках медичні документи ігноруються або взагалі не перевіряються.

Через подібні ситуації вже мобілізованих військових доводиться повторно направляти на ВЛК після скарг або перевірок. Саме тому влада хоче змінити правила та посилити контроль ще на етапі мобілізації.

Серед головних змін, які зараз обговорюються:

• лікарям ВЛК можуть надати спеціальний доступ до інформації про проходження ЗПТ;
• планують створити механізм автоматичної перевірки таких даних;
• хочуть запровадити новий порядок повторного направлення на ВЛК уже мобілізованих осіб;
• перевірки стану здоров’я можуть стати жорсткішими ще до відправлення людини до військової частини.

Водночас в Офісі Військового омбудсмана наголошують, що доступ до медичної інформації має відбуватися з дотриманням законодавства про лікарську таємницю та захист персональних даних.

Фактично мова йде про те, що система ВЛК може отримати значно ширі повноваження для перевірки медичних даних громадян. Головна мета змін – не допустити мобілізації людей, які офіційно вважаються непридатними до служби за станом здоров’я.

Кабінет міністрів змінив підхід до бронювання військовозобов’язаних працівників. Однією з головних новацій стало підвищення мінімального зарплатного порогу для працівників, яких підприємства можуть бронювати.

Про нові умови повідомив міністр економіки Олексій Соболєв. За його словами, уряд уже ухвалив відповідну постанову, яка оновлює правила для бізнесу та органів влади.

Головна зміна стосується рівня зарплати. Тепер для бронювання працівника його офіційна зарплата має становити не менше 26 000 грн. Виняток передбачили лише для підприємств, які працюють на прифронтових територіях: для них вимога залишається на рівні 21 600 грн.

Ще одне важливе нововведення стосується працівників за сумісництвом. Якщо раніше одна людина могла враховуватися одразу на кількох підприємствах, то тепер такого працівника зараховуватимуть лише один раз – за основним місцем роботи. Для компаній, які використовували сумісників для виконання вимог щодо бронювання, це може стати серйозним викликом.

Нові правила не запрацюють одномоментно для всіх підприємств. Після офіційного опублікування постанови розпочнеться перехідний період. У червні центральні та регіональні органи влади мають переглянути й повторно затвердити критерії, за якими підприємства визнаються критично важливими.

Після цього, у липні-серпні, компаніям доведеться повторно підтверджувати статус критичності вже за новими умовами. Тобто бізнесу фактично доведеться заново пройти процедуру погодження, щоб зберегти можливість бронювання працівників.

Водночас чинні бронювання на час перехідного періоду залишаються дійсними. Це означає, що працівники, які вже мають бронь, не повинні автоматично втратити її одразу після ухвалення постанови. Однак підприємствам все одно доведеться підготуватися до нового етапу перевірок.

Для бізнесу підвищення зарплатного порогу до 26 000 грн може стати відчутним навантаженням, особливо для середніх підприємств у регіонах. Порівняно з попередньою планкою, новий рівень є приблизно на третину вищим.

В уряді пояснюють, що система бронювання має залишатися інструментом для справді критично важливих підприємств і фахівців. Соболєв раніше зазначав, що критично важливі підприємства, працівники яких мають бронювання, генерують значну частину податкових надходжень держави. За його словами, нині заброньовано близько 1,37 млн осіб, а переліки критичних підприємств переглядають кожні 6-9 місяців, щоб система залишалася актуальною.

Отже, головна дата для бізнесу – літо 2026 року. Саме в червні мають оновити критерії критичності, а в липні-серпні підприємства повинні будуть перепогодити свій статус. Після цього нові правила бронювання почнуть діяти для компаній у повному обсязі.