Державний ПриватБанк оприлюднив важливе роз’яснення для власників платіжних карток. Попри те, що під час воєнного стану банк автоматично продовжив строк дії пластикових карт, клієнтам рекомендують не відкладати їхню заміну, аби уникнути обмежень у користуванні окремими фінансовими послугами.

Прострочені картки поки працюють

У банку нагадали, що навіть якщо термін дії картки завершився, нею й надалі можна користуватися для базових операцій. Зокрема, доступними залишаються покупки через POS-термінали, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунку та робота з сервісом Приват24.

Тобто для повсякденних потреб перевипуск не є терміновою необхідністю.

Коли заміна картки все ж потрібна

Водночас у фінустанові зазначають, що у низці випадків стару картку краще оновити. Це особливо актуально для тих, хто користується міжнародними сервісами, проводить валютні операції або може стикатися з обмеженнями під час окремих транзакцій чи зняття коштів.

Щоб мати повний доступ до всіх банківських функцій, клієнтам радять оформити перевипуск.

Як замовити нову картку

Оновити картку можна кількома способами:

• оформити цифрову Digital-картку через застосунок Приват24 та користуватися нею зі смартфона;
• звернутися до відділення ПриватБанк;
• замовити доставку нової картки по Україні або за кордон.

До кінця року доставка залишається безкоштовною. Надалі вартість пересилання по Україні становитиме 80 гривень.

Якщо клієнт не може особисто звернутися до банку, оформити перевипуск дозволяється через довірену особу – за наявності нотаріально посвідченої довіреності.

Які картки можна перевипустити

Заміна доступна для таких типів карток:

• «Універсальна»
• картка для виплат, зокрема соціальних і пенсійних
• Gold
• «Юніора»
• бізнес-картки
• преміальні картки

Як оформити заявку онлайн

Замовлення доступне без відвідування банку. Для цього потрібно зайти у «Гаманець» у Приват24, обрати потрібну картку, вказати адресу доставки та підтвердити заявку.

У банку наголошують, що завчасна заміна картки допоможе уникнути проблем із платежами та забезпечить безперешкодний доступ до всіх фінансових сервісів.

В Україні готуються радикально змінити правила гри для боржників. Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14005, який фактично запускає нову цифрову систему примусового стягнення боргів. Тепер сховати гроші, переписати майно чи затягнути процес, як раніше, стане майже неможливо.

Новий механізм передбачає автоматичний обмін даними між виконавцями, банками, нотаріусами та державними реєстрами. Якщо раніше на поштові запити та бюрократію йшли тижні, за які боржники встигали «зачистити» рахунки або переоформити активи, то тепер система спрацьовуватиме практично миттєво після набуття чинності рішення суду.

Фактично виконавці отримають повний цифровий доступ до фінансового та майнового профілю боржника. Банківські рахунки, нерухомість, автомобілі – усе відображатиметься в системі в кілька кліків, а арешти на кошти накладатимуться без затримок.

Особливо болюче питання – житло. Закон допускає вилучення єдиної квартири чи будинку, але лише якщо сума боргу перевищує 50 мінімальних зарплат. Наразі це 432 тисячі гривень. Якщо йдеться про борг за комуналку на кілька тисяч чи неоплачений штраф – забрати житло не зможуть.

Втім, ризики для боржників значно ширші. Потрапляння до Єдиного реєстру боржників фактично ставить людину під фінансовий контроль. Нотаріуси можуть блокувати угоди з майном, банки – перевіряти статус клієнта перед великими операціями, а депозити більше не працюватимуть як «сейф» від виконавців. Після завершення строку вкладу кошти можуть списати автоматично.

Окрема проблема – так звана «пастка заблокованих рахунків». Якщо система арештує всі картки боржника, людина може опинитися в ситуації, коли гроші на погашення боргу є, але доступу до них немає. Щоб сплатити борг і зняти арешт, доведеться шукати готівку та вносити кошти через касу.

Разом з тим закон передбачає винятки. Єдине житло військовослужбовців не підлягає вилученню під час воєнного стану та ще рік після його завершення – незалежно від суми заборгованості. Для жителів окупованих територій та зон бойових дій передбачене зняття арештів за комунальні борги, хоча сама заборгованість не зникає.

Після остаточного ухвалення та підпису президента новій системі дадуть 2-3 місяці на запуск.

Через те, що на п’ятий рік повномасштабної війни дедалі менше добровольців ідуть захищати Батьківщину, а щомісяця армію необхідно поповнювати на 20-30 тисяч осіб, влада розглядає зміни у мобілізаційних процесах, щоб зробити їх ефективнішими. Одним із напрямків реформи може стати оновлення роботи територіальних центрів комплектування та зміна їхньої структури.

Про це заявив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За його словами, один із варіантів – трансформація ТЦК в так званий «Офіс резерву», який працюватиме за новим принципом. При цьому частину функцій, зокрема перевірку документів і патрулювання, можуть передати поліції.

Крім того, розглядається модель розподілу повноважень усередині нового органу. Йдеться про те, щоб окремо виділити соціальний напрям і окремо, функцію призову.

Водночас, як наголосив нардеп, остаточних рішень поки немає, адже тривають дискусії щодо доцільності окремих змін.

«Є речі, з якими не згоден конкретно Генеральний штаб. Наприклад, є речі, які, як вони вважають, можуть вплинути на вже налагоджені процеси. І тут головне питання, що, здійснивши зміни, ми повинні покращити і сам процес, і саму мобілізацію», – зазначив Костенко.

За його словами, обговорення змін відбувалося і на рівні Офісу президента. Після зустрічі за участі представників Генштабу та Міноборони частина пропозицій, за його словами, не отримала підтримки.

«Я знаю, що після цього деякі речі президент не підтримав. Які точно – я не знаю. Але після цього Міноборони ще не доповідало нам, яка остаточна версія. Тому я знаю, що там щось напрацьовується, але поки що комунікації остаточної не було», – підсумував депутат.

На тлі дискусій про реформу мобілізації у парламенті також наголошують, що Україна все ще має ресурс для поповнення війська без радикальних рішень, зокрема щодо зниження мобілізаційного віку.

Про це раніше заявляв голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів Анатолій Остапенко. За його словами, резерв залишається серед військових пенсіонерів і колишніх працівників силових структур.

«Ми повинні розуміти, що період мобілізації у нас триватиме ще довго, доки буде ця війна йти. І ми розуміємо, що в певний момент наш ворог може застосувати збільшення мобілізаційного ресурсу і залучення його до війни, і ми можемо також тоді розглядати законопроєкти для того, щоб був знижений вік мобілізації…», – наголосив Остапенко.

Таким чином, влада поки лише опрацьовує можливі зміни в системі мобілізації, а також інших потенційних нововведень, щоб залучати достатню кількість чоловіків до армії.