В Україні можуть з’явитися нові правила мобілізації, бронювання працівників та роботи територіальних центрів комплектування. 13 травня 2026 року на сайті Верховної Ради зареєстрували низку законодавчих ініціатив, які стосуються військового обліку, служби, бронювання та цифрових інструментів для військовозобов’язаних.

Варто одразу зазначити, що зареєстрований законопроєкт ще не є законом. Це лише пропозиція, яка має пройти розгляд у парламенті, голосування та підписання у встановленому порядку. Однак такі ініціативи вже зараз показують, у якому напрямку можуть змінювати мобілізаційні правила в Україні.

Одним із ключових питань стали нові підходи до бронювання працівників. Законодавці пропонують закріпити правила бронювання саме на рівні закону, а не окремих підзаконних актів. Це має зробити процедуру більш зрозумілою для бізнесу, роботодавців та самих працівників.

Окремо пропонується заборонити безстрокове бронювання. Тобто бронь не зможе діяти необмежений час без перегляду підстав. Її мають регулярно перевіряти, щоб визначати, чи дійсно людина й надалі виконує критично важливі функції для підприємства або держави.

Ще одна важлива зміна – створення окремого Реєстру заброньованих осіб. У ньому мають міститися дані про працівників, які отримали бронювання, але персональна інформація повинна бути знеособлена. Такий підхід, за задумом авторів ініціативи, має дозволити державі контролювати процес бронювання без зайвого розкриття особистих даних.

Також у законодавчих пропозиціях йдеться про те, що заброньовані особи можуть брати участь в обороні держави не лише через свою основну роботу. Серед варіантів називають роботу на об’єктах критичної інфраструктури, службу в резерві або здійснення цільових внесків на оборонні потреби.

Фактично мова йде про спробу зробити бронювання не просто відстрочкою від мобілізації, а частиною ширшої системи підтримки обороноздатності країни. Працівник, який має бронь, може залишатися на своєму робочому місці, але водночас його роль для держави має бути чітко обґрунтована.

Окрему увагу приділяють і змінам у роботі ТЦК та цифрових сервісів. У фокусі можуть опинитися механізми обліку, взаємодія з військовозобов’язаними та використання електронних інструментів, зокрема Резерв+. Очікується, що такі зміни мають зробити процедури більш прозорими та зменшити кількість спірних ситуацій.

Для роботодавців можливі нововведення означатимуть необхідність уважніше стежити за підставами для бронювання працівників. Компаніям доведеться підтверджувати, чому конкретна людина є важливою для роботи підприємства або критичної інфраструктури.

Для працівників головним сигналом є те, що бронювання може стати більш контрольованим і обмеженим у часі. Якщо підстави для броні зникнуть або не будуть підтверджені, її можуть переглянути.

Поки що всі ці норми залишаються на рівні законодавчих ініціатив. Остаточні правила стануть зрозумілими лише після проходження законопроєктами всіх етапів розгляду у Верховній Раді. Водночас уже зараз очевидно, що держава готується посилити контроль над бронюванням, оновити підходи до мобілізації та активніше використовувати цифрові інструменти у військовому обліку.

Українці, які вважають, що їх або їхніх родичів мобілізували на підставі неправильного висновку військово-лікарської комісії, можуть оскаржити рішення ВЛК. Водночас сам факт мобілізації після набуття статусу військовослужбовця скасувати вже неможливо. У такому випадку людина може домагатися звільнення зі служби за станом здоров’я або з інших законних підстав.

Про це йдеться у роз’ясненні юристів на порталі «Юристи.UA», передають Новини.LIVE.

Питання виникло після звернення дружини мобілізованого чоловіка. За її словами, висновок ВЛК, на підставі якого її чоловіка призвали до війська, нібито був некоректним або навіть фіктивним. Жінка поцікавилася, чи можна оскаржити таке рішення та визнати мобілізацію незаконною.

Юристка Олена Дудченко пояснила, що оскаржити можна саме висновок військово-лікарської комісії. Для цього необхідно мати медичні документи, які підтверджують наявність захворювань або станів, що можуть бути підставою для визнання особи непридатною до служби чи для звільнення з армії за станом здоров’я.

Водночас юристка наголосила, що після мобілізації ситуація змінюється. Людина вже набуває статусу військовослужбовця, тому просто «скасувати мобілізацію» неможливо. У такому випадку потрібно проходити процедуру звільнення з військової служби – зокрема за станом здоров’я або за іншими підставами, передбаченими законом.

Якщо громадянин не згоден із рішенням ВЛК, він може подати скаргу. Один із варіантів – звернутися до керівника місцевого ТЦК із заявою про незгоду з висновком комісії та проханням направити людину на повторний медичний огляд до обласної ВЛК.

Також громадянин має право скаржитися на бездіяльність комісії, якщо ВЛК затягує ухвалення рішення або порушує встановлені строки. У такій скарзі необхідно вказати адресата, повні дані заявника, адресу проживання, електронну пошту та контактний номер телефону.

Таким чином, юристи пояснюють: якщо мобілізація вже відбулася, оскарження висновку ВЛК саме по собі не означає автоматичного повернення додому. Але у разі підтвердження проблем зі здоров’ям військовослужбовець може ініціювати процедуру звільнення з армії за медичними показниками.