Після резонансного інтерв’ю Юлії Мендель американському журналісту Такеру Карлсону навколо колишньої речниці президента Володимира Зеленського спалахнув новий скандал. Поки в мережі активно обговорюють її різкі заяви про главу держави, у ЗМІ з’явилася інформація про її чоловіка Павла Кухту.

За даними медіа, Павло Кухта, якого називають чоловіком Юлії Мендель та офіційним помічником народної депутатки від «Слуги народу» Галини Третьякової, виїхав за кордон. Саме ця інформація викликала нову хвилю обговорень, адже тема з’явилася одразу після гучного інтерв’ю Мендель, де вона різко висловилася про Зеленського.

Ситуацію активно коментують у соцмережах. Користувачі звертають увагу на те, що Кухта раніше публічно повідомляв про вступ до війська після початку повномасштабного вторгнення. Водночас, як пишуть ЗМІ, згодом він повернувся до цивільної діяльності та медійної роботи. Офіційних пояснень щодо причин його звільнення зі служби у відкритому доступі не з’являлося.

Окремі видання також нагадують біографію Павла Кухти. Він відомий як український економіст, колишній урядовець та представник реформаторського середовища. У різні роки Кухта працював у державному секторі, був першим заступником міністра економіки, а також долучався до партії «Голос», де займався розробкою економічної програми.

Найбільше питань зараз викликає саме поєднання кількох обставин. Спершу Юлія Мендель дала інтерв’ю, яке спричинило різку реакцію в Україні через її заяви про Зеленського та війну. А вже після цього в інформаційному просторі почали обговорювати її чоловіка і його можливий виїзд за межі країни.

У матеріалах ЗМІ зазначається, що після початку великої війни Кухта повідомляв про вступ до війська. Проте вже через певний час він знову з’явився у цивільному публічному житті. Саме ця історія зі службою та подальшим поверненням до медійної діяльності раніше вже викликала запитання в соцмережах.

Поки що офіційної позиції самого Павла Кухти щодо виїзду за кордон немає. Також немає публічного пояснення, на яких підставах він міг залишити Україну, якщо така інформація відповідає дійсності.

На цьому тлі скандал навколо Мендель отримав нове продовження. Її інтерв’ю вже саме по собі стало резонансним, а тепер увага суспільства переключилася ще й на її чоловіка. У мережі вимагають пояснень, адже для багатьох українців питання виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану залишається надзвичайно чутливим.

Поки інформація не отримала офіційного підтвердження від самого Кухти або державних органів, говорити про остаточні висновки зарано. Однак очевидно, що ця історія вже стала частиною ширшого скандалу навколо Юлії Мендель та її гучних заяв про українську владу.

В Україні можуть суттєво переглянути правила бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації. До Верховної Ради внесли законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь в обороні», автором якого є народний депутат від фракції «Слуга народу» Максим Заремський.

Документ пропонує змінити підхід до бронювання та чіткіше визначити, хто саме може отримати відстрочку від мобілізації. Йдеться не лише про працівників критично важливих підприємств, а й про інші категорії громадян, які можуть залишатися працювати в економіці, але водночас брати участь у підтримці обороноздатності країни.

За законопроєктом, заброньованих можуть умовно поділити на кілька груп. До першої мають увійти працівники підприємств критичної інфраструктури та компаній, які є важливими для держави. Такі люди зможуть отримувати бронювання, якщо їхня робота справді необхідна для стабільної роботи економіки або оборонної сфери.

Окремо пропонується визначити категорію громадян, які перебуватимуть у резерві та за потреби зможуть залучатися до виконання оборонних завдань. Тобто людина не буде мобілізована постійно, але її можуть викликати для певних робіт, підготовки чи посилення оборонних заходів.

Найбільше обговорення викликала ідея бронювання через цільові внески на оборону. Фактично йдеться про механізм, за яким підприємство або сам працівник зможе зробити фінансовий внесок, а натомість отримати можливість зберегти відстрочку від мобілізації.

Водночас конкретна сума такого внеску наразі не визначена. Якщо законопроєкт ухвалять, Кабінет Міністрів матиме три місяці, щоб підготувати всі необхідні правила та прописати, як саме працюватиме нова система.

Через це ініціатива вже викликає багато запитань у суспільстві. Частина українців може сприйняти таку модель як спробу фактично узаконити «відкуп» від мобілізації. Водночас прихильники ідеї можуть пояснювати її тим, що бізнес отримає можливість зберегти ключових працівників, а держава – додаткові кошти на оборону.

Окрім змін у бронюванні, Максим Заремський також подав інші законодавчі ініціативи, які стосуються військової служби, мобілізації, ротації, демобілізації та підготовки громадян. Зокрема, у публічному просторі вже обговорюється ідея регулярної військової підготовки для громадян України, яка потенційно може стосуватися не лише чоловіків, а й жінок.

Поки що невідомо, чи отримає законопроєкт достатню підтримку у Верховній Раді. Якщо документ не пройде розгляд, він залишиться лише окремою депутатською ініціативою. Якщо ж його підтримають, правила бронювання в Україні можуть суттєво змінитися вже після того, як уряд доопрацює всі механізми.

Xiaomi оголосила про вихід відкритої моделі штучного інтелекту OmniVoice, призначеної для перетворення тексту в мову — крім мовного синтезу кількома сотнями мов, вона підтримує клонування голосу і настроювану генерацію мови.

OmniVoice, за словами розробника, демонструє високі показники в китайській та англійській мовах, виступаючи конкурентом існуючих комерційних систем та перевершуючи їх у низці завдань. Однією з головних переваг моделі є підтримка мов навіть з обмеженими ресурсами — вона генерує мову «майже будь-якою мовою», навіть якщо для неї був доступний лише невеликий обсяг навчальних даних. Крім того, зазначили у Xiaomi, це перша в галузі модель для клонування голосу з охопленням кількох сотень мов.

За результатами багатомовного тестування OmniVoice перевершила кілька комерційних систем 24 мовами за подібністю та розбірливістю мови — навіть при навчанні на відкритих наборах даних. При тестуванні 102 мовами розбірливість мови OmniVoice була близька до людської, а в деяких випадках і перевершувала її. Високу якість на виході вдалося забезпечити навіть у тих випадках, коли з якоїсь мови було менше 10 годин навчальних даних.

У порівнянні з сучасними системами синтезу мови OmniVoice відрізняє набагато простіша архітектура: замість підключення кількох модулів та етапів прогнозування тут розгорнута єдина двонаправлена ​​мережа типу трансформер для прямого перетворення тексту на мовлення. Не потрібно окремо моделювати текст, підключати складні гібридні структури та багаторівневі системи прогнозування токенів. Спрощена архітектура означає високу швидкість роботи моделі — лише за день її можна навчити на 100 000 годин даних; а при інференсі (запуску) вона працює на величину до 40 разів швидше за реальний час з використанням ІІ-фреймворку PyTorch, тобто відносно просто розгортається в споживчих додатках та сервісах.

Високу продуктивність OmniVoice, розповіли у Xiaomi, забезпечили за допомогою двох рішень. По-перше, при навчанні моделі застосували «метод випадкового приховання акустичних кодів», що збільшило ефективність навчання та розширило загальні можливості моделі. По-друге, на етапі попереднього навчання до неї підключили велику мовну модель – вона допомогла підвищити точність вимови та розбірливість мови.

OmniVoice пропонує кілька практичних функцій. Модель може згенерувати голос за описаними користувачем властивостями – врахувати вік, стать, висоту тону, акцент, діалект та стиль мови; без необхідності в зразку можна генерувати шепіт та інші спеціальні стилі промови. Вона також вміє видаляти зі зразка шуми і вибирати чіткі характеристики голосу, щоб копіювати його навіть тоді, коли вихідний аудіофайл записувався в далеких від ідеальних умовах. Є також засоби управління інтонацією, генеруються зітхання та вибухи сміху, що робить вироблену мову більш природною. Нарешті, можна вручну коригувати складні аспекти вимови, наприклад, багатозвучні китайські ієрогліфи або власні англомовні імена.