Компанія Sony провела презентацію смартфона Xperia 1 VIII. У порівнянні з попередньою моделлю пристрій отримав кілька великих змін у дизайні та апаратній частині. При цьому гаджет зберіг всі фірмові особливості, яких у більшості його конкурентів.

Фронтальну частину Xperia 1 VIII зайняв 6,5-дюймовий екран OLED із співвідношенням сторін 19,5:9, роздільною здатністю Full HD+ та частотою оновлення до 120 Гц. Як і раніше, в ньому немає вирізу: 12-мегапіксельна фронталка знаходиться в області верхньої рамки.

Основою смартфона став флагманський чіп Snapdragon 8 Elite Gen 5, доповнений 16 ГБ оперативної пам’яті та накопичувачем на 1 ТБ у топовій конфігурації. При цьому смартфон, на відміну багатьох інших флагманів, оснащений слотом для карти пам’яті.

Місткість акумулятора новинки становить 5000 мАг. Заявлена ​​підтримка 30-ватної швидкої зарядки по дроту та 15-ватних бездротових аксесуарів. Виробник стверджує, що середня автономність гаджета при помірному використанні досягає двох днів.

До складу тильної камери смартфона входить оновлений зум-модуль на 48 Мп (1/1,56″, f/2,8, ЕФР 70 мм).

Sony відзначає, що у всіх датчиках камери використовується багатокадрова обробка RAW-файлів. Це допомагає розширити динамічний діапазон та зменшити кількість цифрового шуму при поганому освітленні, а також уникнути засвічення яскравих ділянок та перенасичення тіней.

Функція AI Camera Assistant на базі Xperia Intelligence аналізує сцену (об’єкт зйомки, погодні умови та інше) та дає користувачеві рекомендації щодо зміни налаштувань. Можна вибрати запропонований ІІ варіант або поекспериментувати з налаштуваннями самостійно.

Ще однією особливістю смартфона став рідкісний за мірками сучасних моделей 3,5-мм аудіороз’єм. Список характеристик доповнюють стереодинаміки, оптимізовані для відтворення глибоких басів та високих частот, а також створення широкої звукової сцени.

Sony Xperia 1 VIII представлений у чорному, бордовому, сріблястому та золотистому кольоровому виконанні. Ціна на ринку Європи – від €1499 за версію 12/256 ГБ до €1999 за модифікацію Native Gold з 16 ГБ + 1 ТБ пам’яті.

В Україні можуть змінити правила бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні». Документ з’явився на сайті парламенту 13 травня 2026 року, однак поки що це лише законопроєкт, а не чинний закон. Його ще мають розглянути у профільному комітеті та пройти парламентську процедуру.

Головна ідея документа – зробити бронювання більш прозорим і однаковим для всіх. Автори законопроєкту пропонують, щоб правила бронювання, категорії осіб, підстави та максимальні строки визначалися виключно законом, а не окремими рішеннями чи підзаконними актами.

Одна з ключових змін – заборона безстрокового бронювання. Тобто, якщо ініціативу підтримають, бронь не зможуть надавати «назавжди» або без чітко визначеного терміну. Її мають регулярно переглядати, щоб перевірити, чи людина й надалі відповідає вимогам для відстрочки від мобілізації.

Також законопроєкт передбачає створення окремого Реєстру заброньованих осіб. До нього мають вносити дані про всіх громадян, які отримали бронювання. При цьому персональна інформація та дані, які можуть вказувати на конкретний об’єкт критичної інфраструктури, повинні бути знеособлені. Це має зменшити ризик розголошення чутливої інформації.

Ще одна важлива пропозиція – заброньовані особи мають брати участь в обороні держави одним із передбачених способів. У документі згадуються три варіанти: робота на об’єкті критичної інфраструктури, служба в резерві або цільові внески на оборону. Саме ця норма вже викликала найбільше обговорення, адже фактично може запровадити новий підхід до участі заброньованих у підтримці обороноздатності країни.

Мета законопроєкту – зменшити корупційні ризики, підвищити довіру до держави та зробити систему бронювання зрозумілішою. Автори документа вважають, що нинішні правила потребують більш чітких обмежень і контролю, адже бронювання під час війни напряму впливає як на роботу економіки, так і на комплектування сил оборони.

В Україні пропонують суттєво змінити правила роботи ТЦК та СП. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації».

Головна ідея документа, зробити мобілізаційні процедури більш прозорими та контрольованими. Одним із ключових пунктів є обов’язкова відеофіксація взаємодії військовозобов’язаних із працівниками ТЦК.

Тобто, якщо законопроєкт ухвалять, дії посадових осіб під час мобілізаційних заходів мають фіксуватися на камеру. Це може стосуватися контактів громадянина з представниками ТЦК, пояснення рішень, вручення документів та інших процедур, де можуть виникати конфлікти або скарги.

Автори ініціативи вважають, що відеозапис має стати захистом як для військовозобов’язаних, так і для самих працівників ТЦК. Якщо людина заявляє про порушення, тиск або перевищення повноважень, відео може стати доказом. Водночас запис допоможе підтвердити і законність дій посадових осіб, якщо скарга буде безпідставною.

Фактично йдеться про спробу прибрати ситуації, коли слово громадянина стоїть проти слова працівника ТЦК. За наявності відеофіксації будь-який спірний момент можна буде перевірити.

Окремо законопроєкт передбачає цифровізацію мобілізації. Зокрема, пропонується перевести значну частину взаємодії з ТЦК в електронний формат, а повістки вручати через цифрову систему з фіксацією факту отримання.

Також у документі йдеться про створення механізму розгляду скарг на дії працівників ТЦК та посилення їхньої відповідальності за порушення.

Втім, важливо розуміти, що нові правила ще не діють. Законопроєкт має пройти розгляд у Верховній Раді, голосування та підписання. Лише після цього стане зрозуміло, в якому вигляді норми про відеофіксацію запрацюють на практиці.

Якщо документ ухвалять, мобілізація без відеофіксації може стати значно складнішою або взагалі неможливою в окремих процедурах. Це має зменшити ризики зловживань, силових конфліктів і так званої «бусифікації», на яку українці масово скаржаться останніми роками.