В Україні знову заговорили про перегляд бронювання для чиновників. Йдеться не про повне скасування відстрочок, а про перевірку, чи справді всі заброньовані посадовці виконують критично важливі функції під час війни.

Про необхідність такого аудиту заявив народний депутат від фракції «Батьківщина» Михайло Цимбалюк в ефірі «Ранок.LIVE».

За словами депутата, нинішня система бронювання потребує серйозного перегляду. Він вважає, що частина чоловіків, які працюють у державних структурах та мають відстрочку від мобілізації, не завжди займаються роботою, без якої держава не може функціонувати.

Окремо Цимбалюк звернув увагу на деякі обласні військові адміністрації. За його словами, у Луганській та Донецькій ОВА є багато заброньованих чоловіків, і суспільству не завжди зрозуміло, які саме завдання вони виконують.

Депутат зазначив, що частину адміністративних посад могли б обіймати жінки. На його думку, це дозволило б звільнити частину чоловіків від броні та за потреби, залучити їх до оборони країни.

Водночас парламентар наголосив, що йдеться не про тотальне зняття бронювання з усіх чиновників. Держава й надалі має забезпечувати роботу критично важливих органів влади, підприємств, транспорту, енергетики та оборонного сектору. Але кожна бронь має бути обгрунтованою.

Тема бронювання залишається однією з найболючіших для українців. Частина суспільства вважає несправедливою ситуацію, коли одні чоловіки роками залишаються в тилу, а інші постійно поповнюють лави армії.

Експерти також зазначають, що без прозорого аудиту довіра до мобілізаційних процесів може знижуватися. Саме тому питання бронювання чиновників, ймовірно, ще не раз стане предметом політичних дискусій.

Поки офіційних рішень щодо масового перегляду броні для посадовців немає. Однак сама тема вже активно обговорюється, а це може стати першим кроком до нових правил.

Старі мобільні телефони вже давно перестали бути просто непотрібним мотлохом. Для одних це забута техніка з минулого, а для інших – цінний колекційний предмет, за який на аукціонах готові віддавати сотні тисяч доларів.

Найяскравіший приклад – перший iPhone 2007 року. Саме він став головною зіркою ринку вінтажних телефонів. Запечатана модель Apple iPhone першого покоління з пам’яттю 4GB була продана на аукціоні LCG Auctions за 190 372,80 долара. У перерахунку за курсом близько 43,96 грн за долар це приблизно 8,37 млн грн.

Такий шалений цінник пояснюється не тільки брендом Apple. Річ у тому, що версія iPhone на 4GB продавалася зовсім недовго. Покупці частіше обирали модель на 8GB, доплачуючи за більший обсяг пам’яті, тому Apple швидко припинила продаж 4GB-версії. Саме через це запечатані екземпляри сьогодні вважаються одними з найрідкісніших серед колекціонерів.

Ще один такий iPhone 4GB, також у заводській плівці та з оригінальним чеком Apple Store, пішов з молотка за 133 435,20 долара. Це приблизно 5,87 млн грн. А у 2024 році інший запечатаний iPhone 4GB продали за 130 027,20 долара – близько 5,72 млн грн.

Мільйонні суми показували і версії iPhone першого покоління на 8GB. Один із запечатаних екземплярів у 2023 році продали за 63 356,40 долара, що становить приблизно 2,79 млн грн. Ще один подібний телефон на RR Auction пішов за 54 904 долари – приблизно 2,41 млн грн.

Втім, не кожен старий iPhone автоматично коштує мільйони. Наприклад, у 2024 році запечатаний iPhone 8GB на LCG Auctions продали за 20 713,20 долара – це близько 910 тис. грн, а у 2025 році схожий лот пішов за 9 662,40 долара, тобто приблизно 425 тис. грн. На RR Auction у 2025 році запечатаний iPhone першого покоління на 8GB продали за 10 001 долар – близько 440 тис. грн.

Тобто ціна залежить не лише від моделі, а й від стану. Найдорожче коштують телефони, які ніколи не відкривалися, мають заводську плівку, оригінальну коробку, документи, чек або підтверджену історію походження. Якщо пристрій був у користуванні, має подряпини, не має коробки або аксесуарів, його вартість може бути в рази нижчою.

Окремий інтерес у колекціонерів викликають і старі Motorola, Nokia та BlackBerry. Наприклад, Motorola DynaTAC 8000X вважається одним із символів 1980-х і першим справді портативним комерційним мобільним телефоном. Саме з таких пристроїв фактично починалася епоха мобільного зв’язку.

Проте тут важливо не перебільшувати, історії про «мільйони за стару Nokia» часто звучать гучніше, ніж реальний ринок. Рідкісні моделі справді можуть коштувати дорого, але частіше йдеться про сотні або тисячі доларів, а не про мільйони.

Серед моделей, які можуть зацікавити колекціонерів, часто згадують Motorola DynaTAC 8000X, Motorola MicroTAC, Motorola Razr V3, Nokia 8110, Nokia 3310, Nokia 7280, Nokia 8800, а також рідкісні BlackBerry, зокрема Porsche Design P’9981. Але найбільші підтверджені аукціонні суми поки що показують саме запечатані iPhone першого покоління.

Тому перш ніж викидати старий телефон, варто хоча б перевірити його модель, стан і комплектацію. Якщо до пристрою збереглися коробка, інструкція, зарядний пристрій, чек або заводська плівка, його цінність може зрости в рази. Особливо якщо це перша версія культової моделі, яка змінила історію мобільного ринку.

Втім, розраховувати на мільйони варто лише у виняткових випадках. Більшість старих телефонів продаються значно дешевше. Але іноді саме забутий гаджет із шухляди може виявитися не просто спогадом з минулого, а справжнім колекційним активом.

В Україні можуть з’явитися нові правила мобілізації, бронювання працівників та роботи територіальних центрів комплектування. 13 травня 2026 року на сайті Верховної Ради зареєстрували низку законодавчих ініціатив, які стосуються військового обліку, служби, бронювання та цифрових інструментів для військовозобов’язаних.

Варто одразу зазначити, що зареєстрований законопроєкт ще не є законом. Це лише пропозиція, яка має пройти розгляд у парламенті, голосування та підписання у встановленому порядку. Однак такі ініціативи вже зараз показують, у якому напрямку можуть змінювати мобілізаційні правила в Україні.

Одним із ключових питань стали нові підходи до бронювання працівників. Законодавці пропонують закріпити правила бронювання саме на рівні закону, а не окремих підзаконних актів. Це має зробити процедуру більш зрозумілою для бізнесу, роботодавців та самих працівників.

Окремо пропонується заборонити безстрокове бронювання. Тобто бронь не зможе діяти необмежений час без перегляду підстав. Її мають регулярно перевіряти, щоб визначати, чи дійсно людина й надалі виконує критично важливі функції для підприємства або держави.

Ще одна важлива зміна – створення окремого Реєстру заброньованих осіб. У ньому мають міститися дані про працівників, які отримали бронювання, але персональна інформація повинна бути знеособлена. Такий підхід, за задумом авторів ініціативи, має дозволити державі контролювати процес бронювання без зайвого розкриття особистих даних.

Також у законодавчих пропозиціях йдеться про те, що заброньовані особи можуть брати участь в обороні держави не лише через свою основну роботу. Серед варіантів називають роботу на об’єктах критичної інфраструктури, службу в резерві або здійснення цільових внесків на оборонні потреби.

Фактично мова йде про спробу зробити бронювання не просто відстрочкою від мобілізації, а частиною ширшої системи підтримки обороноздатності країни. Працівник, який має бронь, може залишатися на своєму робочому місці, але водночас його роль для держави має бути чітко обґрунтована.

Окрему увагу приділяють і змінам у роботі ТЦК та цифрових сервісів. У фокусі можуть опинитися механізми обліку, взаємодія з військовозобов’язаними та використання електронних інструментів, зокрема Резерв+. Очікується, що такі зміни мають зробити процедури більш прозорими та зменшити кількість спірних ситуацій.

Для роботодавців можливі нововведення означатимуть необхідність уважніше стежити за підставами для бронювання працівників. Компаніям доведеться підтверджувати, чому конкретна людина є важливою для роботи підприємства або критичної інфраструктури.

Для працівників головним сигналом є те, що бронювання може стати більш контрольованим і обмеженим у часі. Якщо підстави для броні зникнуть або не будуть підтверджені, її можуть переглянути.

Поки що всі ці норми залишаються на рівні законодавчих ініціатив. Остаточні правила стануть зрозумілими лише після проходження законопроєктами всіх етапів розгляду у Верховній Раді. Водночас уже зараз очевидно, що держава готується посилити контроль над бронюванням, оновити підходи до мобілізації та активніше використовувати цифрові інструменти у військовому обліку.